• Проблема

Смертельна пастка для підлітків

Розмову вів
Микола ЮРЧИШИН.

Нещодавно в Києві оголосили про початок інформаційної кампанії «Тютюнові корпорації полюють на дітей». Вона закликає українських політиків захистити молодь від тютюнової індустрії. Йдеться про необхідність запровадження законодавчої заборони рекламної викладки сигарет у кіосках та на касах супермаркетів, під уплив якої найбільше потрапляють підлітки. Про ці та інші проблеми, пов’язані з тютюнопалінням, — розмова із завідувачем кафедри нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, співкоординатором Українського центру контролю над тютюном ГО «Життя» професором М. Є. ПОЛІЩУКОМ.

— Миколо Єфремовичу, багато років знаємо вас як активного борця з тютюнопалінням. Що спонукало до цього?

— Насамперед те, що куріння є одним із основних чинників, які позначаються на здоров’ї людини. Щороку в світі безпосередньо від причин, пов’язаних із тютюнопалінням, помирає близько шести мільйонів осіб. В Україні ця цифра становить 60 тисяч, тобто п’ять тисяч чоловік щомісяця прощаються з життям через тютюновий дим!

Найбільше нікотин уражує верхні дихальні шляхи і легені. Серед хворих на рак цього органу — понад 90 відсотків — курці. Тютюн є основним із чинників розвитку інсультів мозку, інфарктів міокарда та бронхообструктивних захворювань. У жінок, які курять, частіше буває рак яєчників і молочної залози.

— Особливо, мабуть, впливає тютюнопаління на підлітків?

— Воно надзвичайно негативно діє на неповнолітніх. Страждають не тільки курці, а й ті, що дихають задимленим повітрям. Нещодавно я побував в обласній дитячій лікарні в Боярці неподалік Києва, де проводилися спеціальні спостереження. З’ясувалося, що у дітей, які живуть у сім’ях, де курять, частіше виникають астма, обструкція легень, алергічні реакції на медикаменти. Зазвичай таким дітям роблять бронхоскопію, бо їм важко дихати. Траплялося, що навіть на введення нейтральних медпрепаратів у підлітка виникала спотворена реакція й доводилося застосовувати засоби реанімації чи інтенсивної терапії. Крім того, тютюнопаління зменшує чутливість людини до препаратів. Є медикаменти, дія яких спрямована на розширення легень, бронхів, полегшення стану хворих на легеневу дихальну недостатність. Якщо ці ліки зазвичай діють дванадцять годин, то у курця термін зменшується до чотирьох-шести. Тобто йому треба приймати призначені препарати втричі частіше.

— Отже, ви боретеся за майбутнє без тютюну, а тим паче — без його реклами?

— Інакше й бути не може. Річ у тому, що понад 90 відсотків курців почали смалити у віці до 18 років, тобто будучи неповнолітніми. Тютюнові компанії цілеспрямовано застосовують маркетингові інструменти для залучення дітей до куріння. Адже у неповнолітніх вони бачать своїх потенційних клієнтів, які прийдуть на місце тих курців, котрі помруть. Дослідження показують, що дітей дуже приваблюють сигаретні вітрини, відтак вони стають схильніші до згубної звички.

Тютюнові магнати полюють на підлітків усілякими нечистими методами. У рекламних вітринах підсвічують пачки з сигаретами, розміщують їх на кольоровому тлі поруч цукерок на рівні дитячих очей. Часто на видному місці збільшені упаковки, на яких попередження про шкоду куріння навмисно заклеюють. Особливу увагу приділяють викладці ароматизованих тютюнових виробів. А ми маємо на меті домогтися заборони виставляти цю продукцію у вітринах магазинів, припинити продавати ароматизовані сигарети та запровадити великі страшні зображення страшних хвороб з обох боків пачки. Саме такі зміни пропонуються в законопроектах, які вже подані до Верховної Ради.

З нашої спільної ініціативи режисер Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Сергій Лисенко зняв соціальний відеоролик про те, як діти наражають себе на небезпеку від тютюнового маркетингу. Незабаром ця соціальна реклама вирушить у Мандрівний фестиваль населеними пунктами України. Не випадково саме фестиваль документального кіно про права людини включив до своєї програми цей ролик. Адже та кількість яскравих сигаретних вітрин, яку діти постійно бачать на вулицях, є своєрідним психологічним насильством та нав’язуванням смертельно небезпечної продукції. Цим порушуються основні права дитини на здоров’я, життя та розвиток.

— Чи відомі якісь методи боротьби з тютюнопалінням в інших країнах?

— Так. Скажімо, в Ізраїлі постійно дбають про здоровий спосіб життя, до того ж медицина там на високому рівні. Але в цій країні діє непорушне правило: коли хворий іде на операцію, його запитують, скільки він викурює цигарок за рік. Якщо двадцять (так-так, я не помиливсь) і більше, то для такого пацієнта буде особливе обстеження і контроль за здоров’ям до і після введення наркозу, а також у післяопераційний період. Оскільки може виникнути реакція організму, коли потрібно застосовувати реанімаційні заходи. А відповідно прооперований зазнає чималих додаткових затрат. От і виникає питання: починати курити чи ні.

А ось у Швейцарії та Канаді, де всі мають медичну страховку, курцям доводиться доплачувати до неї солідні суми. Цей захід також стримує людей від тютюнопаління.

— З якого часу ведете боротьбу з цією шкідливою звичкою?

— З 2002 року, відколи став народним депутатом України. Мене, як медика, тривожить такий факт. До 1968 року рак легень зустрічався досить рідко. А з кінця 60-х — початку 70-х років різко зросла захворюваність на цю недугу. І виникає вона найчастіше після 15-20 років стажу куріння, а то й раніше.

У 2005 році Верховна Рада ухвалила підготовлені мною закони «Про заборону тютюнопаління у громадських місцях» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». І потому я не припиняв вести боротьбу і зараз докладаю всіх зусиль, аби Україна стала вільна від тютюнового диму.

— Як, на вашу думку, нині ці закони діють, чи про них уже забули?

— Звісно, діють, хоча, може, й не так, як хотілося б. Після набрання чинності цих документів кількість курців в Україні скоротилася на приблизно три мільйони. Зараз заборонено курити в ресторанах, пасажирських поїздах, на стадіонах і зупинках громадського транспорту. Тобто з повним правом будь-кому можна зробити зауваження: «Тут не куріть!». А раніше цього не було. За останній рік тютюнові компанії різко знизили вартість цигарок. Вони пропагують тютюнопаління через приховану рекламу, про яку я вже говорив. Тому питання заборони такої реклами обов’язково потрібно вирішити на законодавчому рівні.

— Нині є чимало курців серед медиків. Що на це скажете?

— Я вважаю, що лікар узагалі не має права курити, надто в медичній установі чи на її території.

Для збереження здоров’я молоді, на моє переконання, важливо, щоб університети розробляли анкети для студентів, які щойно вступили до вишу, із зазначенням у них шкідливих звичок. І протягом навчального року стежили, як ці звички змінюються. Це може стати гарним психологічним чинником для поліпшення стану здоров’я майбутніх фахівців.

А в школах я порекомендував би запровадити технології, застосовувані свого часу Харківським науково-дослідним інститутом неврології, психіатрії і наркології. Це визначення з допомогою спеціального приладу концентрації нікотину в коридорах, приміщеннях для куріння, туалетах. І про результати вимірювання обов’язково доповідати адміністрації. Керівник закладу має відповідати за чисте повітря як у державній, так і у комунальній та приватній установах.