П’ятниця, 21 квітня 2017 року № 31 (19476)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19476/print.php?n=35332

Зелена аптека «Сільських вістей»

Лавр благородний

 

У нас слово «лавр» асоціюється з кулінарією, а в декого — із сауною. З античних часів відомі лаврові вінки переможцям як символ слави і величності. Для багатьох, можливо, несподіванкою буде інформація про цілющі властивості цієї рослини.

З ЛІКАРСЬКОЮ метою використовують листя, плоди й ефірну олію. Листки заготовляють із середини листопада до весни. Зібрані у жовтні плоди підсушують за температури близько 40 градусів і зберігають у закритій скляній тарі. Лаврову олію чи її есенцію можна придбати в аптеці. Нескладно приготувати й самостійно. Для цього лаврове листя залити оливковою, соняшниковою чи лляною олією (із розрахунку 100 мл рідини на 10 грамів листя) і настоювати в теплі два тижні. Процідити й зберігати в прохолодному темному місці.

Лавр містить ефірну й жирні олії, флавоноїди, антоціани, мікро- та макроелементи: залізо, цинк, мідь, калій, натрій, магній, селен, фосфор, марганець; дубильні речовини, вітаміни А, С, РР, групи В.

Засоби з лавра знижують тиск і посилюють апетит, підвищують імунітет і ефективні при артриті, знімають набряклість, вживаються для профілактики стоматиту й діабету, помічні при кровотечах і лихоманці, сечогінні, застосовуються при онкологічних захворюваннях, кровотечах, при відкладанні солей і болях у суглобах.

При цукровому діабеті рекомендують приймати настій лаврового листя, котрий готують за таким рецептом: десяток листків заливають у термосі 500 мл окропу, настоюють три-чотири години. П’ють по 100 мл за півгодини до їди.

Для зменшення болів у суглобах їх розтирають лавровою олією, приготовленою за вищенаведеним рецептом. Її ж використовують для змащування пролежнів, паралізованих ділянок тіла. Олію застосовують, аби позбутися судом. Помічний і відвар сухого листя: 30 листочків залити 500 мл води, довести до кипіння, проварити на слабкому вогні п’ять хвилин. Злити у термос, настоювати до ранку. Процідивши, вживати невеликими порціями (близько 30 мл) з інтервалом 30-40 хвилин. Курс прийому — три дні.

При грипі, застуді, гаймориті рекомендовані інгаляції. Для цього залити окропом листки, проварити їх на слабкому вогні 10 хвилин. Обережно вдихати гарячу пару. Можна також збагачувати повітря в кімнаті ефірними оліями, розпорскавши лаврову есенцію чи розставивши в кімнаті наповнені відваром блюдця чи чашки.

Для виведення солей рекомендовано малу упаковку (10 грамів) лаврового листя залити в термосі літром окропу, настоювати 8-10 годин. Приймати по дві склянки протягом дня, випиваючи невеликими порціями. Курс прийому — два тижні.

При бронхіті двічі на день уживати по столовій ложці лаврової олії, приготованої за вищеописаним рецептом.

При псоріазі 20 середніх листків рослини заливають півлітра окропу і проварюють на слабкому вогні протягом 10 хвилин, настоюють 30-40 хвилин і випивають трьома рівними порціями протягом дня.

Щоб позбутися лупи, прополіскуйте волосся відваром: 10 грамів лавра залити літром води, проварити п’ять хвилин.

Для зняття стресу, лікування нервових розладів змішати у ванні (відповідно до уподобань чи наявних складників) відвари листя лавра благородного, апельсинових чи мандаринових шкірок, можна додати настій хвої сосни звичайної або ялівцю. Застереження: приймайте ванну за температури води у ній 40-50 градусів.

Хоча лавр вважається алергеном, однак шкірних висипів алергічного походження можна позбутися, приймаючи протягом 20 хвилин теплу ванну із додаванням літра відвару з його листків.

20 грамів лаврового листя прокип’ятити п’ять хвилин на слабкому вогні, настоювати в термосі до ранку. Процідженою рідиною обробляти рани чи ушкодження на шкірі. Можна ці ділянки посипати подрібненим на порошок листям.

Застосовуйте лавр благородний для боротьби з мікробами в приміщенні, а також для створення святкової атмосфери додайте до аромалампи лаврову олію.

Накладене на лоб і скроні вимочене упродовж п’яти хвилин у гарячій воді листя гарантуватиме спокійний і міцний сон.

Настоювати два тижні у темному теплому місці у півлітра горілки по столовій ложці трави любистку й копитняку європейського, а також кілька подрібнених лаврових листків. Дати випити настій тому, хто страждає на алкоголізм і хоче позбутися залежності.

Для виведення каменів із сечового міхура чотири-п’ять листків залити окропом, витримати до ранку в термосі. Настій уживати дрібними порціями протягом дня.

Для зміцнення імунітету 5 г (половину малого пакетика) лаврового листя залити склянкою окропу в термосі, витримати не менше чотирьох годин.

Протипоказання. Заборонено приймати препарати з лавра людям із проблемами нирок, печінки і серця, хворим на алергію, вагітним і жінкам у період грудного вигодовування дітей.

Олександр КУРДЮК,

кандидат біологічних наук.

 

Пол-пала

 

ТАКУ комерційну назву має рослина «ерва шерстиста» (Aerva lanata). Визначення отримала через густе білувате повстяне опушення листя і стебла. Її батьківщина — острів Цейлон. Розповсюджена також в Африці, Індії, Індонезії, Австралії. Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 140 см. Стебло прямостояче циліндричне зеленого кольору. Еліптичні листки завдовжки близько 2,5 см. Суцвіття — колоски з білувато-зеленими квітками. Коріння досягає 18 см у довжину.

Містить флавоноїди, полісахариди, слиз, органічні кислоти, дубильні та пектинові речовини, стероли, кумарини, сапоніни, тритерпеноїди, макро- і мікроелементи, інші біологічно активні речовини. Восени заготовляють квітки, листя, стебла та корені. Термін зберігання трави — три роки. Купити пол-палу можна в аптеках України. Вирощувати ж її для вживання на території України недоцільно, оскільки, зростаючи в умовах вітчизняного клімату, рослина втрачає лікувальні властивості.

Пол-палу застосовують для лікування поліпів, геморою, подагри, міоми матки, циститу, поліартриту, трахеїту (запалення трахеї), фіброміоми, уретритів, запорів, сечокам’яної хвороби, бронхіту. Препарати з неї відновлюють сольовий баланс. Ця рослина одна із найдієвіших для профілактики і лікування сечокам’яної хвороби. Недарма в народі її називають «хірургом без скальпеля», а також «хірургом від природи».

Існує два рецепти вживання пол-пали.

Рецепт 1. При цирозі печінки, хворобах підшлункової залози, геморої, поліпах у кишківнику, сечокам’яній хворобі, циститі, піску в нирках, жовчному та сечовому міхурі, простатиті, атеросклерозі дві столові ложки подрібненої трави заливають склянкою окропу в емальованому посуді, варять на водяній бані 15 хвилин, настоюють до остигання, проціджують. Приймають теплим тричі на день по півсклянки за півгодини до їди. Курс — від 10 днів до місяця. Зазвичай повторюють два-три курси лікування з перервою між ними півроку.

Рецепт 2. При хворобах кишково-шлункового тракту, виразці шлунка, гіпертонії, пониженому імунітеті столову ложку подрібненої трави заливають 200 г окропу, настоюють три години. П’ють теплим по чверті-половині склянки два-три рази на день за 15 хвилин до їди. Курс лікування 10-30 днів, після шестимісячної перерви лікування повторити.

Препарати із пол-пали приємні на смак. Для пришвидшення одужання від вищенаведених захворювань дві чайні ложки подрібненої трави заливають склянкою води, кип’ятять на слабкому вогні п’ять хвилин, настоюють, закутавши, 15 хвилин. Проціджують і вживають гарячим як чай по півсклянки, додаючи цукор чи мед. Курс лікування — місяць.

Застереження. Приймаючи препарати з пол-пали, варто вилучити із раціону гостру, солону їжу, а також алкоголь.

Протипоказання. Засоби з пол-пали пошкоджують зубну емаль, тому пити їх слід тільки через трубочку-соломинку. Відразу після вживання прополіскують рот і чистять зуби. Препарати з рослини не рекомендується давати дітям до 12 років, приймати хворим на остеопороз і рахіт.

Василь РЯБЧУК,
доктор сільськогосподарських наук.