| Версія для друку До списку статтей Шкідлива оленка ОЛЕНКА волохата (бронзівка) — жук матово-чорного кольору завдовжки 8-12
мм. Все його тіло, надто з нижнього боку, вкрите густими жовтувато-сірими
волосками. На надкрилках — 12 поперечних білих плям різної величини. Зимують жуки
в ґрунті і виходять рано навесні під час цвітіння кульбаби. Годуються квітками:
виїдають тичинки і маточки, обгризають пелюстки. З кульбаби переходять на
тюльпани, нарциси, іриси, відтак у теплі сонячні дні перелітають на квітуючі абрикоси,
персики, черешні, вишні, сливи, груші, яблуні, на суницю, смородину, виноград,
калину та інші культури. В дощ, у холодні дні й на ніч ховаються у ґрунт. Самки
зариваються в землю на глибину до 30 см, особливо у добре вгноєних місцях, під
гнойовими купами, компостом, перепрілим листям, і відкладають там яйця. Одна
самка здатна відкласти 15-20 яєць. З них відроджуються білі товсті вигнуті
серпом личинки з численними волосками на тілі. Вони харчуються гумусом та
рослинними рештками в ґрунті, не пошкоджуючи коріння. Закінчують розвиток за
два-три місяці й восени заляльковуються. З лялечок виходять жуки, які
залишаються зимувати в ґрунті. У роки масового розмноження вони завдають
значної шкоди садам та ягідникам. Оленку
волохату поїдають шпаки звичайні, граки, сороки, вівсянки чорноголові та інші
птахи. Жуків можна
струшувати з квітуючих дерев на поліетиленову плівку, брезент і знищувати.
Перед струшуванням дерева слід обприскати холодною водою, щоб жуки не злітали. Оленку
волохату приваблює синій колір, цим також можна скористатися для збирання і
знищення шкідника. З цією метою під деревами в цвіту ставлять ємності (миски,
каструлі чи відра синього кольору з отруєною одним із препаратів водою — актара
240, децис профі 25 або каліпсо 480. На жаль,
збирання жуків вручну — найефективніший спосіб боротьби з цими шкідниками.
Обприскування інсектицидами на них особливо не діє. Можна ще затруювати землю
під деревами гексахлораном на глибині 3-5 см. Така рекомендація обумовлена тим,
що жуки на ніч і в холодну або дощову погоду залишають квітки і ховаються в
ґрунті, де наражаються на часточки отрути і гинуть. Версія для друку До списку статтей | ТРАВНЕВА вітамінна зелень буває доречною під час
будь-якого застілля, тому що вона оздоровлює організм, робить людину бадьорою і
сильною. Ще в «Ізборніку Святослава» — давньоруській пам’ятці писемності XI ст.
сказано: «В овочі сили великі». У цій фразі маються на увазі не тільки продукти
городу, адже їхній набір за тих часів був бідний, а й овочева дикоросла зелень.
А з лук і лісів ці рослини переселилися в наші садки і городи, діставши
загальну назву — пряносмакові трави. До того ж більшість із них має
декоративний вигляд і є окрасою будь-якої ділянки. Отже, в наступній добірці —
про традиції вирощування таких рослин. Жіночка з
Черкащини пише, що її знайомі розхвалили страви із солодкої картоплі, а вона не
відає, що воно таке й чи можна її вирощувати в Україні. Відразу зазначимо, що
можна: батат, а мова про нього, в наших широтах культивується як однорічник.
Тож в одному з матеріалів «ДГ» — про те, як одержати бульби солодкої картоплі,
розмноження батату тощо. |
Про нас 
Реклама 
Поточний номер 
Передплата 
