• Сигнал тривоги

Крах літописної легенди

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Мальовнича річка Оріль невелика, однак прославлена. На її берегах розкинулися сотні сіл чотирьох районів Харківської, двох Полтавської і п’яти Дніпропетровської областей. Її ще називають літописною, оскільки згадується як диво природи у Київському літописі. Оріль оповита такою кількістю легенд, переказів та міфів, що їх набереться на кілька томів.

ПІВСТОЛІТТЯ тому, як оцінювали вітчизняні та іноземні експерти, орільська вода за смаковими якостями і вмістом корисних мінералів була однією з найкращих у Європі. Її навіть вважали еталоном якості. А що ж сьогодні?

Нещодавно на околиці двох великих міст — Кам’янського і Дніпра — у селі Єлизаветівка Петриківського району провів прес-конференцію відомий вчений-еколог Григорій Шматков, відгомін якої струсонув усю область. Григорій Григорович доповів, що концентрація шкідливих та не бажаних органічних речовин і домішок у річці Оріль перевищує допустиму більш ніж у тисячу разів (!). Окремо взятих важких металів — у 918 разів, уміст кишкової палички — у 48 разів.

Знущатися над Оріллю почали під час будівництва біля тоді ще Дніпродзержинська чергової дніпровської гідроелектростанції і водосховища при ній. Тоді природне русло річки перенесли на майже півсотню кілометрів нижче за течією Дніпра. У сімдесятих роках минулого століття під лозунгом «напоїти Донецький край дніпровською водою» почали прокладати канал Дніпро — Донбас, який перетнув Оріль аж у 22 місцях, а у двох ще й витіснив — вона мала поступитися рукотворному диву. Кінець кінцем річка втратила змогу щовесни розливатись і чистити себе бурхливими повенями. І тут свою нищівну лепту додало безвідповідальне господарювання. Розташування на берегах потужних тваринницьких комплексів і зрошення полів за рахунок річки лише недовгий час здавалося благом. Адже навіть незначне забруднення води органічними речовинами сприяло розвитку у ній шкідливої мікрофлори. Річка почала хворіти.

Тепер, як свідчить доктор наук Григорій Шматков, на благодатних і розкішних луках Орелі заходилися зводити шкідливі виробництва. Одне з них — птахокомбінат «Орель-Лідер», який належить до агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт». Єлизаветівська сільська рада, що у Петриківському районі, землі якої межують із птахівниками, замовила та профінансувала екологічний аудит стосовно стану річки. Прикметно, що ні її представників, ні науковців-дослідників керівництво комбінату на свою територію не пустило. Але, за словами Шматкова, вистачило й обстеження довкола птахофабрики. За кількасот метрів од підприємства експерти Центру екологічного аудиту і чистих технологій натрапили на озеро нечистот, несумісних зі здоровим довкіллям. Уже це є приводом для негайного закриття фабрики. До речі, на території птахофабрики працюють найбільші в Європі потужності з виробництва біогазу, обстежити які екологам також не дозволили. Та й без цього їхній висновок однозначний: вода в Орелі поблизу комплексу небезпечна і для купання, і для поливу.

Якою ж була реакція керівництва комбінату на результати дослідження фахівців? А ніякою... Припиняти скидання брудних стоків комбінат не буде і не збирається. Оскільки тут, за межами населеного пункту, він цар і Бог. Отож сільська рада зі своїми перевірками їм не указ.

Тим часом нещодавній переможець Всеукраїнського конкурсу «Екологічна якість і безпека» в номінації «Кращий екологічний аудитор» Григорій Шматков б’є на сполох: якщо негайно не припинити забруднення Орелі і не зайнятися її оздоровленням, то вже через чверть століття вона зникне остаточно. Така ж доля чекатиме й населені пункти, розташовані на її берегах. А затим, десь у середині нинішнього століття, сконає й прадавній Дніпро...