Архів
П’ятниця,
14 квітня 2017 року

№ 29 (19474)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Усупереч усьому світу

ООН. Росія і Болівія заветували резолюцію Ради Безпеки ООН щодо хіматаки у Сирії.

Докладніше...
Нові атаки

СИРІЯ. Російська авіація завдала ударів по провінції Ідліб.

Докладніше...
Побільшало робочих місць

У ПОЛЬЩІ зафіксована максимальна від початку 1990-х зайнятість населення.

Докладніше...
Було б із кого вибирати

В ІРАНІ стартувала офіційна реєстрація кандидатів для участі у президентських виборах.

Докладніше...
Лідер потребує «підсилення»

РОСІЯ. Держдума перенесла день виборів президента в 2018 році з 11-го на 18 березня — день окупації Криму.

Докладніше...
Протести не вщухають

ВЕНЕСУЕЛА. Від початку квітня у ряді міст відбуваються масові демонстрації проти влади.

Докладніше...
Середземне море тривоги

ЛІВІЯ. ЄС надасть країні кораблі й радари для перекриття потоку мігрантів.

Докладніше...
Декомунізація мови

КАЗАХСТАН перейде з кирилиці на латиницю.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Запитання — відповідь

Підпис під заповітом

Ліна ПАСЬКО.

«У мене є сумнів, що заповіт був підписаний саме заповідачкою — моєю бабцею. Як це довести?» — запитує Валерій К. із Миронівського району Київської області.

ВІДПОВІДНО до статті 1233-ї Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Це односторонній правочин, що вчиняється фізичною особою, яка має повну цивільну дієздатність.

Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається, за винятком, коли особа через фізичні вади не може самостійно його підписати. Тоді, згідно зі статтею 207-ю цього Кодексу, за її дорученням текст правочину в її присутності підписує інша особа. У такому разі підпис цієї особи, що посвідчується нотаріально, завіряється нотаріусом або посадовою особою, яка має відповідне право. Також зазначаються причини, через які текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

У випадку, якщо у спадкоємця з’являється сумнів щодо дійсності правочину, для встановлення істини він має право звернутися із позовом у суд. Звісно, право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає після смерті спадкодавця.

Проте самого позову недостатньо, треба для порівняння надати документи з почерком та підписами заповідача. Варто, однак, врахувати, що документи, наприклад, двадцятирічної давності не годяться. Це мають бути папери приблизно одного часу із заповітом. Після цього у суді треба заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. У разі недостатності даних експерти можуть повідомити суд, що проведення експертизи неможливе. Якщо ж її усе-таки проводять, експерт дає свій умотивований письмовий висновок, який долучають до справи.

Щоправда, умовивід спеціаліста для суду не є обов’язковим і оцінюється суддями за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Незгода суду з висновком експерта має бути мотивована в рішенні або ухвалі.

Якщо ж суд встановлює, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, то такий заповіт визнається недійсним.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Глибока криза пенсійної системи
Читати
Компетентні й чесні юристи, агов!
Читати
А шпарину таки залишили
Читати
Викрито «чорних трансплантологів»
Читати
Нема вже з чого відкладати
Читати
Надзвичайний стан подовжено
Читати
Скільки нас?
Читати
Гинуть сини України
Читати
«Феєрверк» на мільярд
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове