Архів
П’ятниця,
14 квітня 2017 року

№ 29 (19474)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Усупереч усьому світу

ООН. Росія і Болівія заветували резолюцію Ради Безпеки ООН щодо хіматаки у Сирії.

Докладніше...
Нові атаки

СИРІЯ. Російська авіація завдала ударів по провінції Ідліб.

Докладніше...
Побільшало робочих місць

У ПОЛЬЩІ зафіксована максимальна від початку 1990-х зайнятість населення.

Докладніше...
Було б із кого вибирати

В ІРАНІ стартувала офіційна реєстрація кандидатів для участі у президентських виборах.

Докладніше...
Лідер потребує «підсилення»

РОСІЯ. Держдума перенесла день виборів президента в 2018 році з 11-го на 18 березня — день окупації Криму.

Докладніше...
Протести не вщухають

ВЕНЕСУЕЛА. Від початку квітня у ряді міст відбуваються масові демонстрації проти влади.

Докладніше...
Середземне море тривоги

ЛІВІЯ. ЄС надасть країні кораблі й радари для перекриття потоку мігрантів.

Докладніше...
Декомунізація мови

КАЗАХСТАН перейде з кирилиці на латиницю.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Зелена аптека «Сільських вістей»

Живокіст лікарський

Василь РЯБЧУК,

доктор сільськогосподарських наук.

ЦЕ БАГАТОРІЧНА трав’яниста рослина з коротким кореневищем та м’ясистим гілчастим чорно-бурим коренем. Стебло прямостояче, розгалужене заввишки 50-100 сантиметрів. Цвіте з червня до вересня. Має квітки з фіалковим або брудно-пурпуровим віночком. Росте на родючих сирих ґрунтах, берегах річок, вологих луках, поблизу річечок і канав. Народна назва рослини — окопник, лихень, правокіст, сальник тощо.

Для виготовлення ліків використовують корені, сік та листя рослини. Корені викопують восени або напровесні. Обчистивши з них землю, ріжуть на шматки 15-20 сантиметрів, миють, сушать у тіні чи на горищі. Вихід сухої сировини — 18 відсотків, строк придатності — три роки.

Корені містять алкалоїди, дигалову і галову кислоти, дубильні й слизисті речовини, аспарагін, крохмаль, цукри, ефірну олію та інші речовини. У свіжій траві містяться протеїни, жир, клітковина, безазотисті речовини.

Відвар. 1. Столову ложку подрібнених коренів кип’ятять на слабкому вогні у півсклянці води 10 хвилин. Після остигання та проціджування використовують для компресів, промивань і примочок при фурункульозі, гнійному запаленні шкіри, переломах, гнійному ураженні кісток.

2. Для лікування виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки готують відвар: корені живокосту — 20 г, по 40 г листя подорожника, трави цикорію (Петрів батіг), трави хвоща польового, трави споришу звичайного, кошиків нагідок лікарських. Змішують, заливають півлітра води, кип’ятять п’ять хвилин, проціджують. П’ють по півсклянки тричі на день до їди.

3. Для лікування псоріазу (рецидивне хронічне захворювання шкіри) 200 г коренів живокосту, 150 г кореневища мильнянки лікарської та 10 г листя кропиви дводомної варять 10 хвилин у двох літрах води. Відвар використовують для ванни, яку приймають раз на день протягом 20 хвилин за температури води 32ОС.

Корені. Для лікування і профілактики міжхребетних гриж і остеохондрозу подрібнену сировину перемішують із медом (1:2), витримують добу. Приймають по чайній ложці вранці натще впродовж 10 днів. Після 10-денної перерви роблять іще два курси лікування. «Кашкою» лікують переломи, накладаючи її на хворе місце.

При переломах або туберкульозі кісток на хворі місця кладуть потовчене, попередньо зволожене сухе коріння живокосту.

Листя. Подрібнене свіже листя прикладають на суглоби та поперекові ділянки при болях.

Мазь. Роблять «кашку» з подрібнених коренів і смальцю (1:1), нагріваючи суміш на водяній бані півгодини. У теплу масу додають 0,5 чайної ложки камфорної олії. Намазують до шести разів на день набряки, травми, шпори на п’ятах та пухлини.

При тромбофлебітах (запалення вен) застосовують мазь із розтертих свіжих коренів, змішаних із такою ж кількістю смальцю. При цьому рекомендується пити відвар із живокосту: склянкою окропу заливають столову ложку сухого подрібненого коріння, настоюють півдоби. Випивають протягом дня за кілька прийомів.

Настій. 1. 10 г подрібнених коренів заливають склянкою молока, настоюють у печі чи духовці шість-сім годин, проціджують. Приймають по столовій ложці тричі на день при запаленні слизової оболонки рота, туберкульозі легень, хворобах нирок.

2. Столову ложку коренів заливають склянкою окропу, настоюють у теплому місці чотири-шість годин. Уживають по дві столові ложки шість разів на день до їди. Цей настій зменшує болі в шлунку, поліпшує травлення, посилює епітелізацію враженої слизової оболонки, покращує відхаркування при хворобах верхніх дихальних шляхів.

3. При диспепсії (розлад травлення в кишечнику) дві чайні ложки коренів настоюють півдоби у половині склянки перевареної води. Настій ділять на кілька порцій та п’ють теплим через рівні проміжки часу.

4. При остеопорозі (розрідження структури кісткової тканини) чайну ложку сухих коренів живокосту вимочують добу у перевареній воді, затим заливають літром молока, млоять у духовці чи печі чотири години. Процідивши, приймають по одній-дві чайні ложки після їди тричі на день упродовж семи днів. Наступного тижня столову ложку суміші змішують із двома столовими ложками сиру або меду та вживають по столовій ложці тричі на день після їди. Живокіст на молоці також п’ють по столовій ложці після їди при виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, гастриті.

5. Дві столові ложки коренів заливають склянкою холодної води, на водяній бані млоять упродовж півгодини. Настій використовують для примочок, ванн, промивань при гнійних ранах, захворюваннях та пошкодженнях шкіри.

6. Для лікування інфекційного гепатиту (хвороба Боткіна) дві столові ложки суміші із трави хвоща польового, коренів кропиви дводомної, соснових бруньок, трави золототисячника малого, коренів живокосту (1:1:1:4:8) заливають двома склянками води, варять 10 хвилин. П’ють по чверті склянки чотири рази на день.

7. Дві столові ложки суміші із коренів живокосту, листя м’яти перцевої (по 50 г), коренів солодки голої, валеріани лікарської, трави хвоща польового й листя меліси лікарської (по 25 г) настоюють годину у двох склянках окропу, проціджують. П’ють по півсклянки чотири рази на день при виразці дванадцятипалої кишки.

8. Три столові ложки суміші (по 50 г коренів буквиці лікарської, живокосту, трави звіробою звичайного, хвоща польового, буквиці лікарської, листя омели білої, квіток лаванди колоскової та нагідок лікарських) заливають літром окропу, настоюють дві години, п’ють по склянці чотири рази на день до їди або потроху впродовж дня замість води. Цей настій — додатковий помічний засіб при раку легенів. Крім того, після їди приймають по половині чайної ложки подрібнених плодів каштана звичайного (каштан кінський) та роблять інгаляції з евкаліптової олії.

Настоянка.1. При лікуванні маткової пухлини 10 г коренів заливають 0,5 склянки спирту, настоюють два тижні. П’ють по 14 крапель, розведених 100 мл перевареної води або молока, за півтори години до їди.

2. У воді розмочують 50 г сухих коренів живокосту, затим заливають 0,7 л горілки, настоюють два тижні у темному місці, не проціджують. Цією настоянкою 10 днів розтирають хворі ділянки тіла або роблять компреси на місця гриж. Після 10-денної перерви лікування продовжують. Кількість курсів залежить від тяжкості захворювання.

При запаленні сідничного нерва, яке довго та важко лікується, настоянкою розтирають хворе місце тричі на день. Після 10-денного курсу роблять перерву на три дні й продовжують лікування до поліпшення стану.

Для швидкого загоєння переломів після зняття гіпсу на дві години накладають марлеву пов’язку, змочену в розведеній водою настоянці (2:1).

3. При ущільненнях та пухлинах у грудях 50 г свіжих подрібнених коренів заливають півлітра горілки, настоюють, щоденно струшуючи, два тижні. П’ють по 15 крапель, розведених у півсклянки води за 30 хвилин до їди. Курс лікування — місяць, перерва — 10 днів. Повторюють двічі.

Сік.1. Із молодого листя вичавлюють сік, змочують у ньому ватку. Таким тампоном, вставленим у ніздрю, зупиняють носову кровотечу.

2. Для профілактики старіння організму та атеросклерозу п’ють по чайній ложці тричі на день до їди сік із молодого листя.

Всі частини рослини отруйні для коней, великої рогатої худоби, овець та кіз. Добрий медонос. Має високі декоративні властивості. Добре розмножується насінням і вегетативно (коренями). Живці можна висаджувати навесні й восени. Після укорінення вони швидко ростуть, цвітуть і плодоносять. На постійному місці росте багато років.

Протипоказання. Рослина отруйна. Не можна перевищувати дозу, приймаючи препарати з неї, наносити настоянки й мазі на пошкоджену шкіру. Небезпечний живокіст і людям із доброякісними пухлинами, оскільки стимулює ріст клітин. Категорично забороняється вживати засоби із живокосту вагітним і жінкам, які годують груддю. Щодо доцільності застосування препаратів із рослини проконсультуйтеся з фітотерапевтом.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Глибока криза пенсійної системи
Читати
Компетентні й чесні юристи, агов!
Читати
А шпарину таки залишили
Читати
Викрито «чорних трансплантологів»
Читати
Нема вже з чого відкладати
Читати
Надзвичайний стан подовжено
Читати
Скільки нас?
Читати
Гинуть сини України
Читати
«Феєрверк» на мільярд
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове