Наша пошта

• Вузли реформ

Iще один владний «кидок»

Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА.

м. Кагарлик

Київської області.

ВЛАДА кинула суспільству чергову «пробну кулю», поширивши в ЗМІ думку, що в рамках так званої (саме так званої!) пенсійної реформи буде або пенсія, або зарплата. Мовляв, «як у всьому світі»! Знову проковтнемо владний «кидок»? Позбавимо ветеранів праці й тих згорьованих копійок, які вони заробляють на додачу до своїх більш ніж скромних пенсій, аби зводити кінці з кінцями?

Створюється враження, ніби наші чільники, зокрема Прем’єр-міністр та верхівка Мінсоцполітики, живуть не в Україні, а в Німеччині або Голландії, Італії чи Норвегії… Перелік можна продовжити. Звісно, «у всьому світі» на тамтешню пенсію гідно жити можна: подорожувати, а не гибіти на городах із сапою з ранньої весни до пізньої осені, не сидіти в напівхолодних хатах і квартирах, економлячи кожну копійку. Які там курорти, театри, культурне дозвілля у наших пенсіонерів! Міністри цього не знають?! Їм не відомо, що люди бачать м’ясо на своєму столі тільки у свята, а щоб стягтися на сякий-такий подаруночок онукам, відмовляють собі у найнеобхіднішому? Панове зі столиці не відають, що українські пенсіонери в переважній більшості не живуть — виживають? За правилом трьох «д»: доїдають, доношують, доживають.

Чи вони думають, що пенсіонери ходять на роботу, часом долаючи негаразди зі здоров’ям, заради голого трудового ентузіазму, а не щоб заробити хоча б на ті ж ліки, ціни на які можуть збити з ніг навіть здорового, на оплату комуналки, адже субсидію дають не всім? Таке «незнання» дуже вже схоже на ще один вид геноциду — пенсійного. Школи й лікарні закривають, справжніх трудівників на землі (а не латифундистів!) позбавляють державної підтримки, малих і середніх підприємців змушують скорочуватися-закриватися, пенсіонерів — кидати роботу. Висновок: нашим владцям здається, що забагато народу в Україні, і вони докладають зусиль до його зменшення. Бо після таких «реформ» хтось покине країну, а ще хтось швидше відійде у кращі світи.

Дуже сумнівно, що держава багато зекономить на пенсіонерах у такий спосіб. Адже їх обклали поборами двічі: ганебним податком як працюючих пенсіонерів і законним податком із зарплати. Чи в Києві думають, що на «пенсіонерські» місця поквапиться молодь? Молодші українці негайно підуть працювати черговими у платних туалетах і прибиральниками, гардеробницями й двірниками, шевцями («ремонтниками» взуття) чи сторожами, надто в сільській місцевості?!

Статистика знає, що працюючих пенсіонерів в Україні мільйони, але держава з чистою совістю планує кинути цих людей за борт як непотрібний баласт. І щось не чути відповідної реакції нардепів, профспілок, інших структур, які мали б захищати права найнезахищеніших. Бо вони не поїдуть під Кабмін чи Верховну Раду протестувати — не мають на те ні грошей, ні фізичних сил.

Ще влада більшовиків упродовж тривалого часу зневажала село, відбираючи хліб, позбавляючи селян паспортів і платячи їм символічні пенсії. А нинішня, здається, обирає категорію населення, по якій можна безкарно завдати чергового удару задля примарної економії. Втім, та економія складе тільки дещицю від мільйонів, мільярдів доларів і гривень, котрими, як засвідчили е-декларації, напхані домашні сейфи і «ортопедичні» матраци нардепів, міністрів та інших високих і не дуже чиновників. Вони й далі розкошуватимуть за рахунок і працездатних, і пенсіонерів, а останнім найближчий шлях — на цвинтар.