Наша пошта

• Чим душа багата

«А в полі, полі сам Господь ходив...»

Марія ІВАНОВА.

с. Лишня

Макарівського району

Київської області.

Фото автора.

Так тепло й оптимістично передають у пісні красу та велич свого села, родючість полів, виплеканих із часів дідів-прадідів хліборобів, учасники фольклорного колективу «Сік землі». Нещодавно цьому неординарному, надзвичайно творчому колективу присвоєно звання народного.

ПІСНЯ з серця починається. Народилася вона на берегах двох тихоплинних річок Хвоси і Усті, у мальовничому куточку Київщини — селі Лишня, де живуть дружні, працьовиті й творчі люди, які своїми діями, життєвою позицією щодня доводять, що кожен із них попри дивну прадавню назву не почувається у селі зайвим (лишнім, як казали колись). Надто — закохані у пісню.

«Пісня зближує людей, тих, у кого серце гаряче, сповнене любові до рідного краю, а душа щира, відкрита. І вік не має значення. Чи тобі 18, а чи 80», — розмірковує організатор і незмінний керівник колективу Софія Опанасівна Керусенко.

16 років тому вона зібрала в сільському Будинку культури закоханих у пісню, охочих до слова (бо й цікавими гуморесками, дотепними бувальщинами пересипані їхні виступи) й створила фольклорний колектив «Сік землі», родзинкою якого є акапельне виконання пісень.

Перший виступ відбувся наприкінці жовтня 2001-го на храмове свято, яке водночас є і Днем села. Відтоді жоден концерт у селі та районі не проходить без участі цього колективу. А ще — численні поїздки на фестивалі, зокрема, самодіяльних хорових колективів у Кишиневі та творчості слов’янських народів у Санкт-Петербурзі. Хористи побували з виступами у дитячому реабілітаційному центрі при православному храмі у Мінську, на ювілеї дитячого духовного театру «Тимур» у Харкові. Колектив — частий гість із концертами у Мостищенській спеціалізованій школі-інтернаті, Макарівській центральній районній лікарні, Бишівській лікарні, у Будинку для людей похилого віку в с. Грузькому, у колонії посиленого режиму в м. Білій Церкві. Артисти неодноразово проводили благодійні концерти, а зібрані кошти передавали воїнам АТО.

У програмі виступів — старовинні та сучасні українські пісні: журливі і веселі, пісні місцевого автора Марії Даниленко, а також твори, присвячені бійцям АТО.

Щороку фольклорний колектив дає концерт для слухачів Київського богословського інституту та гостей із православного храму міста Мілан. Так, у вересні на концерті в сільському Будинку культури останні кожен виступ супроводжували бурхливими оплесками та вигуками «Браво!», «Біс!», гаряче дякували за пісні, надто за щедрівку «А в полі, полі сам Господь ходив» та пасхальну «Христос Воскрес», і пообіцяли, що виконуватимуть їх у себе в Італії.

Спливає час. «Сік землі» розростається: хористи приводять своїх невісток, сестер, кумів, сусідок. Разом вишукують, дають життя досі не відомим творам. Відтак наповнюють живильним соком рідну землю, підкреслюючи її красу і велич. З добром і піснею йдуть до людей.