• На юридичному фронті

_{Генерала засудили на сім років}

Михайло ГУБАШ.

У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ міськрайонному суді Дніпропетровської області оголосили вирок генерал-майору Вікторові Назарову. За недбале ставлення до служби, яке призвело до загибелі 49 українських військовослужбовців, його засуджено до семи років позбавлення волі. Нагадаємо: 14 червня 2014 року в Луганську був збитий бойовиками літак Іл-76МД. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і дев’ять членів екіпажу. Всі вони загинули. Це стало найбільшою одночасною втратою Збройних сил України за період її незалежності. На момент трагедії В. Назаров був начальником штабу Антитерористичної операції та першим заступником керівника АТО.

_{Звідки у Княжицького мільйони?}

НАЦІОНАЛЬНЕ антикорупційне бюро перевіряє законність походження 12 млн гривень, внесених депутатом Верховної Ради Миколою Княжицьким як заставу за підозрюваного в розкраданні коштів ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) в. о. голови правління Руслана Журила. Сам Княжицький пояснив, що таким чином відгукнувся на прохання бійців «Азова» та «Дніпра-1», оскільки Журило стояв на чолі волонтерського руху в Дніпропетровській області. Нагадаємо: керівника ОГХК разом із двома підлеглими затримали 25 січня. За версією слідства, вони причетні до заподіяння збитків дежавному підприємству на суму понад 300 млн гривень.

_{Затримали і не посадили}

СТОЛИЧНОЮ прокуратурою вручено підозру та затримано першого заступника Шевченківської РДА Віктора Андрєєва, який підозрюється у створенні злочинної організації, що привласнила майно територіальної громади на 27 млн грн, а також заволоділа коштами приватних підприємств на суму 2 млн грн. Печерський райсуд Києва обрав для нього та його спільника запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення кожним застави в розмірі 2 млн грн. Хіба не дивне рішення Феміди? Вкрали майже 30 мільйонів, а щоб уникнути арешту, мають заплатити лише чотири. Недарма ж кажуть: чим більше вкрадеш, тим легше буде відкупитися. До речі, прокурор у судовому засіданні наполягав на заставі саме 29 млн грн, що відповідає сумі збитків. Тому рішення суду в цій частині може бути переглянуто.

Але є в цій історії ще один «цікавий» момент: позаторік (!) В. Андрєєва затримали на гарячому під час отримання ним хабара в сумі 73,5 тис. грн. Про це майже два роки тому повідомляв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Проте підозрюваний у вчиненні тяжкого злочину увесь цей час продовжував керувати одним із районів столиці! Це вже за межами розуміння. Хоча... все тут ясно. Один із користувачів «Фейсбука» так прокоментував цю справу: «Через тиждень вийде під заставу, через півроку всі забудуть про нього і про сотні інших ЗАТРИМАНИХ і НЕ ПОСАДЖЕНИХ».

_{«Мертвий вантаж» у... судах}

ЧАСТКОВО ситуацію із «затриманими, але не посадженими» пояснила прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган: «Генеральна прокуратура щодня бере на хабарі як не високопосадовця, то співробітника правоохоронних органів, суду чи викладача вишу, як не заступника «губернатора», то члена Вищої ради правосуддя. І хабарі — від тисячі гривень до сотень тисяч доларів. Головне, що провадження передаються в суди для винесення вироку. Проте там і лежать мертво: або засідання суду призначається раз на два місяці, або Вища рада правосуддя ніяк не зголоситься дати дозвіл на притягнення свого колеги до кримінальної відповідальності... Тим часом Генпрокуратура робить реальну роботу. І нам за неї не соромно. Наша мета — перемога Закону і Справедливості».

Заради тієї ж справедливості варто зауважити, що критики роботи ГПУ закидають їй не завжди належну підготовку до участі в судовому процесі окремих прокурорів, недостатнє обґрунтування деяких обвинувальних актів тощо. Втім, головне, мета обрана правильна.

_{Захистили свою школу}

ТОРІК у січні рішенням сесії Звенигородської райради школу в с. Гусаковому, що на Черкащині, «реорганізували», залишивши тільки початкові класи. З першого вересня учні мали б їздити на навчання в сусіднє село та райцентр. Проте батьки з цим не змирились і звернулися до суду. Тим часом, поки суд та діло, діти ходили в «неіснуючу» школу, вчителі навчали їх без зарплати. В суді першої інстанції добитися правди селянам не вдалося. Довелося шукати її у столиці. І таки знайшли! Київський апеляційний суд реорганізацію визнав незаконною. Кажуть, що це вперше в Україні Феміда заборонила закрити сільську школу. Невже у «верхах» не розуміють, що там, де немає школи, у села немає й перспективи, а без села не стане й України? А може, якраз добре це розуміють, тому й готують «здачу» українського села у загребущі лапи ненажерливих латифундистів і транснаціональних компаній?