Архів
П’ятниця,
31 березня 2017 року

№ 25 (19470)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей

Дар небесний

Йосип ВАСИЛЬКІВ.

м. Дніпро.

Моя жона — моя правиця,

Її сам Бог послав мені.

Я наче вдруге народився

Тоді, як одруживсь на ній.

В цей день буття моє

стражденне

Всевишній наче поміняв

На райське, золотом

червлене...

Я дихаю її ім’ям.

Вона скромненька

неймовірно,

Зовсім не хвалиться,

авжеж.

І що не зробить — усе вірно,

І що не скаже —

правда теж.

Жінок подібних світ не знає:

Тепла та ласки стільки в ній,

Що двадцять літ

вже промовляю:

«О божество! О янгол мій!..»

Хода, постава... Жінка — фея,

Вона для мене — над усе.

Сказав би правду вам про неї,

Так голову мені знесе!

Версія для друку          До списку статтей

— Галю, я розумію: ти завжди називала мене «козлом». Та тільки не кажи, будь ласка, що це першоквітневий жарт!

Мал. А. Василенка.

— Як добре, Семене, що ми і досі не розірвали економічні відносини з Росією! Давай за це і цокнемось!..

Мал. О. Монастирського.

— Скажи, друже, чи нема хоч якоїсь роботи на селі?

— Є... Але тільки собача. Проте й на неї у нас жива черга.

Мал. А. Василенка.

— Неси швидше платіжку ще й за газ, доки цей дурень не зрозумів, що це не першоквітневий розіграш...

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове