• Урожай-2017

Розбуджений степ

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Землероби Дніпропетровщини розбудили степи та сповнили їх гуркоту техніки, розпочавши підживлення озимих. Гріх було втрачати час. Адже вперше за чимало останніх років видалася така сприятлива для озимини зима: сніжна, без різких перепадів температури. Завдяки цьому на тутешніх полях збереглося понад 97% осінніх посівів, із яких 76% зараз — у задовільному стані. Якщо весна і літо також не підведуть, то, за словами начальника управління агропромислового розвитку ОДА Вадима Удовицького, хлібороби зберуть пристойний урожай.

ДЛЯ ВЕСНЯНИХ робіт заготовлено 85 тисяч тонн мінеральних добрив, 34 тисячі тонн дизельного пального та 9 тисяч — бензину. За умов розумного й економного використання має «вистачити із запасом». Загальна готовність до сівби — 95%. За всіма прогнозами, цього року вона припаде на кінець березня — початок квітня.

Днями в Інституті зернових культур НААН України відбулась традиційна для області науково-практична нарада, присвячена проведенню весняних польових робіт, на яку зібрались понад двісті керівників різних за розмірами і формами власності сільськогосподарських підприємств, науковці, чиновники, представники комерційних структур, зацікавлені у співпраці з аграріями.

Сільські товаровиробники першим ділом поцікавилися, чи зможуть науковці забезпечити їх насінням ярових високих кондицій, із яким нині сутужно. Можуть, до того ж першокласним, місцевої селекції. Але... Уповноважений новоствореного Центру сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції Сергій Назарець застеріг: сертифікати на реалізацію насіння коштуватимуть недешево. Дослідним господарствам, скажімо, тому ж Інституту зернових культур за все, що вони готові запропонувати селянам, доведеться викласти більше мільйона гривень. Зрозуміло, що для вітчизняних селекціонерів та державних дослідних станцій такі суми просто «вбивчі»! Якістю своєї продукції українські виробники насіння конкурують на рівних із зарубіжними, але задумана та пролобійована, схоже, на догоду іноземцям «реформа» сертифікаційно-експертної служби в Україні не дає їм завоювати вітчизняний ринок. Аграрії Дніпропетровщини звернулися до обласної держадміністрації з вимогою рішуче домагатися скасування драконівських «тарифів» для українських селекціонерів. Чи знову відмовлятися від тих же гібридів кукурудзи нашої селекції, запитав доктор наук Владислав Черчель, що відзначаються напрочуд високою адаптивністю і продуктивністю в умовах українських степів?

Учасників наради ознайомили зі своїми розробками та результатами досліджень завідуючі лабораторіями агробіологічних ресурсів зернових та зернобобових культур і кукурудзи, а також родючості ґрунтів Анатолій Гирка, Микола Дудка і Володимир Чабан. Начальник регіонального центру з гідрометеорології Василь Гринчак попередив про ризики, які можуть спіткати аграріїв через зміни клімату на Придніпров’ї.

Згадали на нараді й про те, що відновив роботу Харківський тракторний завод. Сільгоспвиробники впевнені: давно треба було вертатися до власного тракторобудування. Господарники сподіваються на те, що вітчизняні машини зможуть за якістю конкурувати з іноземними, а коштуватимуть усе ж значно дешевше. Звернулись вони і до Південного машинобудівного заводу із закликом відновити випуск відомих у минулому тракторів ЮМЗ — аналога колісного трактора «Бєларус».

— Білоруський МТЗ коштує зараз 540 тисяч гривень, а наш ЮМЗ обійдеться дешевше, — каже голова обласної Асоціації фермерів Анатолій Гайворонський. — Якщо уряд ще й виконає обіцянку відшкодовувати 36% вартості вітчизняної сільгосптехніки, то для фермерів і одноосібників він стане незамінним. Братимуть і ще проситимуть!

— Утім, варто істотно вдосконалити конструкцію трактора ЮМЗ, — зауважив голова обласної організації сільськогосподарської консультативної служби Максим Максимов. — Адже білоруський МТЗ можна легко розібрати, відремонтувати і скласти знову на подвір’ї приватної садиби. А щоб таке зробили з ЮМЗ, які випускалися раніше, необхідна кран-балка. То аби легко його було ремонтувати — оцю нашу «забаганку» треба врахувати…

Та чи відгукнуться керівники знаменитого Південмашу на заклик аграріїв? Наскільки виробництво саме тракторів для них важливе? Але, незалежно від усього, сівачі виходять і виходитимуть навесні в поле. Щоб трудитися задля врожаю, миру, добра.