|
Версія для друку На головну Дослівно Сергій Марченко, бізнесмен, громадський діяч. На жаль,
наші керманичі вважають, що в України невичерпний людський ресурс. Мабуть,
тому, замість створення реальних умов, щоб українці не виїжджали за кордон, а
ті, хто виїхав, хотіли повернутись, вони вигадують нове міністерство. Нещодавно
почув від товариша просто дику, як на мене, історію про те, як ми втрачаємо
людей. У мами-українки і тата-поляка в Україні народилася донечка. Батьки
вирішили набути для неї українське громадянство за народженням. Та через те, що
тато — громадянин Польщі, ця процедура мала тривати 4 місяці. Сім’я не мала
змоги чекати, і тато-поляк за ОДИН день оформив для маленької поль-ський
документ. Так у світі стало більше на одну польку і менше на одну українку. Можна було б
якось упорядкувати бюрократію, щоб дати українцям змогу бути українцями, але
можновладцям легше написати мільярд промов, а потім попросити поляків повернути
всіх, хто виїхав, назад. От тільки на відміну від держави Україна у Польщі
бережуть людський потенціал і будуть вперто боротися за те, аби 2 мільйони
українців, які зараз там проживають, залишилися працювати і платити податки.
Хіба що створять умови, щоб поверталися працездатні дармоїди і пенсіонери. Ось
такі невеселі реалії. У
серпні Президент України Володимир Зеленський повідомив про намір створити
міністерство повернення українців. Днями Прем’єр-міністр Денис Шмигаль
підтвердив, що уряд працює над стратегією діяльності та конкретними функціями
цього відомства. За словами Шмигаля, наразі проблема повернення українців
«розпорошена» між Мінекономіки, Мінреінтеграції, Мінсоцполітики, МЗС. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Борговий зашморг ЧитатиГЛАВА держави В. Зеленський підписав
закон про збільшення витрат на військові потреби на 500 млрд грн. Джерелами
для цього мають стати скорочення видатків з обслуговування та погашення
держборгу (115,4 млрд грн), додаткове розміщення облігацій внутрішньої
державної позики (216 млрд грн), перевиконання податкового плану (100 млрд
грн), підвищення акцизу на тютюн та пальне (12,7 млрд грн) і податків (30 млрд грн).
Резонансний законопроєкт стосовно останнього парламент таки ухвалив у першому
читанні. Ним передбачено, зокрема, підвищення військового збору з 1,5%
до 5% та податків для ФОПів І і ІІ груп тощо.
I жнивують, і сіють ЧитатиСТАНОМ на 20 вересня аграрії намолотили
44,5 млн т збіжжя. Пшениці зібрано 22,3 млн т, ячменю — 5,5 млн т, гороху —
465,3 тис. т, кукурудзи — 2,4 млн т, проса — 132 тис. т, гречки — 99,4 тис. т,
ріпаку — 3,4 млн т, соняшнику — 4,9 млн т, сої — 2,6 млн т. За валовим збором
лідирують Одещина (4,1 млн т), Пол-тавщина (2,4 млн т), Вінниччина (2,3 млн т);
за врожайністю — Хмельниччина (63,4 ц/га), Івано-Франківщина (58,6 ц/га),
Буковина (57 ц/га). Також накопано 1,7 млн тонн цукрових буряків. Аграрії
засіяли вже 1048,7 тис. га озимих. На Волині, Рівненщині, Тернопільщині та
Львівщині навіть завершили сівбу ріпаку.
Може, природа змилується ЧитатиВ УКРГІДРОМЕТЦЕНТРІ повідомили, що через
аномальну спеку влітку і навіть у вересні близько 70% площ для сівби (переважно
на південному сході) охоплені посухою. «Навіть метровий шар абсолютно сухий…
Сподіваємося, що ще є шанс, що це не завдасть сильної шкоди, наприклад, для
врожаю наступного року», — зазначила речниця Н. Птуха. Водночас Мінагрополітики
не змінило прогнозу щодо площ сівби озимої пшениці — 4,5-5 млн га. Поки що є
час для реалізації планів, вважають у відомстві.
Ризиків для водозабору, запевняють, нема ЧитатиЗА ДАНИМИ Міндовкілля, 17 вересня на Сумщині
зафіксували повторне забруднення Сейма, причину чого з’ясовують. При цьому
проби з водозаборів на Десні на Київщині перебувають у межах норми. Перевищень
за вмістом пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук,
важких металів, азоту амонійного, нітритів та хлоридів не зафіксовано.
Київводоканал запевнив, що очисні споруди впораються із забрудненням у
разі його доходження до точок водозабору.
Експорт просувається ЧитатиВІД ПОЧАТКУ нинішнього торгового сезону
було продано за кордон 8 млн 760 тис. т зернових та зернобобових — 21%
від річного обсягу. Загальний експорт очікується на рівні 43 млн 200 тис.
т: пшениці — 11 млн 500 тис. т (Прем’єр Д. Шмигаль заявив, що внутрішнє
споживання становить близько 6 млн т, а зібрано 22 млн т, що «дозволяє нам
залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн»), ячменю — 1,5 млн
т, кукурудзи —19 млн 200 тис. т, прогнозують у Мінагрополітики. Водночас
експерти Всеукраїнської аграрної ради стриманіші. За їхніми даними, експортний
потенціал кукурудзи становитиме 15-17 млн т, що майже вдвічі менше, ніж
минулого сезону.
Пророкують «найважчу зиму» ЧитатиАСОЦІАЦІЯ енергоефективних міст України
заявила, що наша країна увійде в зиму з очікуваним дефіцитом близько 4 ГВт
електроенергії, який неможливо покрити імпортом. А за прогнозами ООН,
відключення триватимуть від 4 до 18 годин на добу. Міжнародне енергетичне
агентство (МЕА) наголосило, що майбутня зима стане найсерйознішим випробуванням
для України, яка втратила понад дві третини своїх потужностей.
Скорочення більш ніж наполовину ЧитатиНА ДОНЕЧЧИНІ на початку 2022 року
працювало 1220 сільгосппідприємств. Станом на сьогодні їх залишилося 512, із
них 353 зазнали збитків і руйнувань, повідомили в Донецькій ОВА.
«Актив, а не тягар» ЧитатиЧЕСЬКЕ мінпраці заявило, що у першому
півріччі поточного року українським утікачам від війни було виплачено 7,3 млрд
крон (323 млн дол.), а дохід від їхнього перебування на території країни
(страховки та податки) сягнув 11,7 млрд крон (517 млн дол.). «Біженці з України
вже давно дають у наш бюджет набагато більше, ніж ми витрачаємо на допомогу
своїм співвітчизникам. Вони для нас актив, а не тягар», — вважають у відомстві.
Середній розмір допомоги на одну особу (її отримують 25% утікачів — близько 93
тисячі осіб) становить 7336 крон (324 дол.) на місяць.
Недремне око на дорогах ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ внутрішніх справ
відзначили «найрезультативнішу» камеру автоматичної фіксації порушень ПДР. Вона
працює на відрізку дороги між Рівним та Житомиром у напрямку Києва і з
січня по серпень поточного року «заробила» понад 18 839 888 грн
на штрафах за перевищення швидкості. Її «колега» на трасі M-30 на ділянці
з Вінниці до Хмельницького допомогла виписати 65 228 штрафів на суму 16 412 980
грн. Показники камери на трасі М-09 Тернопіль — Рава-Руська становлять 67 222
правопорушення, за якими виписано ухвали на 14 581 560 грн.
|