• Неоголошена війна

Хто стане посередником

Михайло ВЕДМІДЬ.

ПРО НЕЩОДАВНЮ таємну розмову керівників оборонних відомств США та росії стало відомо наприкінці минулого тижня зі статті, опублікованої 26 липня у The New York Times. Одразу ж зазначимо, що нерідко публікації цього видання мають сенсаційний характер і викликають резонанс у суспільстві, причому не тільки американському. Так сталося й цього разу.

Так, за даними NYT, 12 липня відбулася телефонна розмова між міністрами оборони США та рф Ллойдом Остіном і андрієм бєлоусовим. Ініціатором дзвінка став російський міністр, який поскаржився главі Пентагону на те, що Україна нібито готувала проти росії «таємну операцію», яка, вважають у москві, була погоджена зі США. Чи знав Пентагон про цю змову, запитав пан бєлоусов у пана Остіна.

Видання пише, що представники Пентагону були здивовані цим твердженням і не знали про подібну операцію. «Але що б не казав бєлоусов, всі три посадовці Пентагону повідомили, що це було сприйнято досить серйозно, що американці зв’язалися з українцями і сказали: якщо ви думаєте про те, щоб зробити щось подібне, не робіть цього».

Автор статті у NYT зазначив: «Незважаючи на глибоку залежність України від США у військовій, розвідувальній та дипломатичній підтримці, українські посадовці не завжди є прозорими зі своїми американськими колегами щодо своїх військових операцій, особливо тих, що спрямовані проти російських об’єктів у тилу ворога. Ці операції розчарували американських посадовців, які вважають, що вони не тільки не покращили позиції України на полі бою, а й ризикують відштовхнути європейських союзників та розширити війну».

Видання вказує на те, що за останні два роки до операцій, які викликали занепокоєння за океаном, належали удар по російській авіабазі на західному узбережжі Криму, вибух вантажівки, що зруйнував частину мосту через Керченську протоку, й удари безпілотників у глибині території росії.

У публікації зазначається, що українські офіційні особи відмовилися коментувати це питання.

Тим часом Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня, повідомив, що українські військові з допомогою безпілотників-камікадзе великої дальності поцілили у близько 200 об’єктів, пов’язаних із «військовою логістикою», включно із заводами, складами палива та боєприпасів.

До речі, Україна закликає західних партнерів надати дозвіл використовувати їхню зброю для ударів у глиб території росії. Тим часом поки що відомо про далекобійні удари із застосуванням дронів. Наприклад, на початку травня у російському башкортостані український безпілотник вразив нафтопереробний завод, встановивши історичний рекорд, подолавши відстань півтори тисячі кілометрів.

І поки в Україні та світі ознайомлювалися з інтерв’ю українського Головкома, Збройні сили продовжували бити по військових та інфраструктурних об’єктах ворога на його території. Зокрема, вночі та вранці 27 липня у росії під час операції Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України були атаковані три військові аеродроми, уражений нафтопереробний завод і пошкоджений надзвуковий бомбардувальник. За інформацією української розвідки, дрони атакували військові аеродроми «дягілєво» в рязанській області, «оленья» в мурманській області та військовий аеродром у місті енгельс саратовської області. Також у результаті атаки дронів-камікадзе був уражений нафтопереробний завод в рязані. А в ніч проти неділі, 28 липня, внаслідок ударів дронів запалала нафтобаза «польова» у курській області.

Внаслідок влучання БПЛА літакового типу по аеродрому «оленья» зафіксовано пошкодження дальнього надзвукового бомбардувальника-ракетоносця Ту-22М3. Прикметно, що цей аеродром розташований від українського кордону на відстані близько 1800 кілометрів. Тож маємо новий історичний рекорд дальності, що значно перевищив той, про який в інтерв’ю розповів Сирський.

Крім того, ГУР уразило три вертольоти на території рф. Мі-8 було знищено внаслідок диверсії на аеродромі «кряж» у місті самара. А Мі-28 і Ка-226 — внаслідок диверсійних заходів ГУР на території АТ «національний центр вертольотобудування міль і камов» у м. томіліно московської області.

І це аж ніяк не вичерпний список українських ударів по об’єктах у рф минулого тижня. Зокрема, міноборони рф повідомило про численні атаки дронів-камікадзе в курській, бєлгородській, ростовській, брянській та липецькій областях. Та чи можна вважати це «таємними операціями» Сил оборони України? Чи малося на увазі щось інше? Наразі відповіді на це питання нема.

Останнім часом у багатьох спостерігачів сформувалася стійка думка, що мирне розв’язання збройного конфлікту в Україні і непереростання його у Третю світову війну значною, якщо не вирішальною, мірою залежатиме від результатів президентських виборів у США. Втім, нещодавні ініціативи Китаю та візити до Піднебесної низки лідерів кількох країн, у тому числі й очільника МЗС України Дмитра Кулеби, говорять про те, що третейським суддею у замиренні ворогуючих сторін може стати саме КНР, чиї нові мирні ініціативи підтримали понад два десятки найвпливовіших держав Глобального півдня, зокрема Бразилія, Південноафриканська Республіка, Індія тощо.

А взагалі протягом двох із половиною років хто тільки не намагався «примирити» Україну та росію: Туреччина, Саудівська Аравія, Ватикан, Ізраїль, Угорщина і навіть група африканських країн. А гіперактивність виявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ініціативи від найвпливовіших гравців намагається поєднати своєю «човниковою дипломатією».

Втім, аж ніяк не всі можуть бути посередниками між Україною та росією щодо ключового питання — миру. Оскільки путін розуміє лише мову сили, то, на думку Володимира Зеленського, посередник повинен мати економіку, що впливає на росію, або дуже потужну армію, якої боїться очільник кремля і яка сильніша від російської. «Я думаю, що США — така країна, я думаю, що Китай — така країна, і, я думаю, — ЄС. Не якась одна країна в ЄС, ні — увесь Євросоюз», — заявив Президент України 8 липня на пресконференції у Варшаві. Хто ж із цих трьох китів світової політики та економіки отримає пальму першості у справі встановлення миру? І кому дістануться лаври миротворця сучасності? Питання, відповіді на які поки що немає.