Пост здоров’я

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.

• На прийомі у спеціаліста

Дитячі онкозахворювання

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Онкологічні патології у дітей зустрічаються рідше, ніж у дорослих: це близько тринадцяти випадків на 100 тисяч дитячого населення України. Але вони, на жаль, є і потребують особливої уваги. Про це розмова із завідувачем науково-дослідного відділення дитячої онкології Національного інституту раку, головним спеціалістом МОЗ України зі спеціальності «Дитяча онкологія» Г. І. КЛИМНЮКОМ.

— Григорію Івановичу, чи багато звертається батьків маленьких пацієнтів в Інститут раку із підозрою на це тяжке захворювання?

— У кабінеті консультативного прийому щороку реєструється близько трьох із половиною тисяч звернень. Переважна більшість дітей із уперше виявленими злоякісними новоутвореннями лікується саме в нашому відділенні. А це понад 300 маленьких пацієнтів з усіх регіонів України. Щороку наші онкологи виконують близько 300 складних хірургічних втручань, серед яких резекції печінки, нирок, ендопротезування кісток тощо. За останні п’ять років число пролікованих хворих збільшилось у 2,4 разу. Близько 80 відсотків операцій спрямовані на збереження кінцівок (ендопротезування, аутопластика, в тому числі з використанням мікрохірургічної техніки). Спеціалісти відділення співпрацюють із нейрохірургами, торакальними, щелепно-лицьовими, кардіохірургами. Активно застосовуються апарати штучного кровообігу. Із 2002-го у відділенні впроваджені трансплантаційні методики, що супроводжують хіміотерапевтичне лікування. Щороку виконується 25-40 курсів високодозової хіміотерапії з трансплантацією кісткового мозку. Прикметно, що в останні роки, після впровадження сучасних підходів до лікування, виживає дедалі більше дітей: при саркомі м’яких тканин — 58,6 відсотка (безрецидивна — 44,8), при нейробластомі у групі високого ризику — 34, саркомі Юінга — 42,5, остеогенній саркомі — 79. Ці показники наближаються до досягнутих провідними клініками європейських країн.

— Звідки ж береться ця біда в юному організмі?

— Онкологічні захворювання розвиваються у дітей внаслідок двох чинників: спадкового і сукупності зовнішніх, причому останній фактор упливає на розвиток пухлин значно менше. Станом на сьогодні відомо понад двадцять генетичних хвороб, які зумовлюють розвиток злоякісних пухлин. Найвідоміші з них — синдроми Дауна та Блюма, хвороба Фанконі. Серед зовнішніх чинників — ультрафіолетове випромінювання, пасивне куріння, вірусні інфекції, потрапляння в організм із їжею консервантів, барвників та харчових добавок. До розвитку злоякісних новоутворень призводять і неправильний раціон (багато жирної, солоної їжі тощо), і лікарські засоби бодай із мінімальною часткою канцерогенної активності.

Дитячі пухлини ділять на три типи: ембріональні, що виникають внутрішньоутробно (заражені клітини активно діляться, внаслідок чого немовля з’являється на світ уже хворим); ювенільні (з’являються в дитячому і юнацькому віці, коли здорові клітини внаслідок упливу зовнішніх чинників перетворюються на злоякісні); «дорослі» (зустрічаються вкрай рідко, це пухлини статевих органів та шкіри).

— Як лікують таких діток, чи вдається подолати недугу остаточно?

— Основними методами лікування онкологічних захворювань є хіміо- та променева терапія, хірургія. Найефективніший на сьогодні перший. Для кожного захворювання існує своя програма лікування, розроблена найкращими онкологами світу. Важливо ретельно піклуватися про здоров’я малечі та своєчасно проходити профілактичні огляди. Якщо правильно і належним чином лікуватися, понад 80 відсотків хвороб виліковні.

Хворих на рак дітей направляють у спеціалізовані онкологічні клініки. Щороку держава та благодійні фонди переказують цим установам значні суми коштів. Після безпосереднього лікування в клініці реабілітаційний період проходить у профілактичних центрах, а затим уся відповідальність за здоров’я малюка лягає на батьків. Вони повинні чітко дотримуватися лікарських приписів. Це допоможе досягти позитивного результату і позбутися злоякісної пухлини, можливо, назавжди.

На жаль, нині у світі відзначається стійке зростання кількості онкологічних недуг, які з року в рік «молодшають». Дитяча онкологія — та галузь медицини, яка робить аж ніяк не безуспішні спроби протистояти сумній тенденції. Та попри наполегливу роботу, що ведеться в цьому напрямі, досі не зрозумілий механізм виникнення злоякісної пухлини. Дедалі більше дослідників схиляється до думки, що провідну роль у цьому відіграє збій імунної системи у поєднанні з генетичною схильністю. Це підтверджують і фахівці Ізраїльського онкологічного центру, де, як відомо, лікування раку чи не найуспішніше у світі.

— Чи має якісь відмінності перебіг дитячих онкозахворювань від дорослих?

— Так, злоякісний процес у дитячому віці значно агресивніший, бурхливо розвивається, проявляється виразними симптомами. У дорослих він протікає з незначними симптомами або взагалі непомітно. Однак у дитячій онкології така особливість дає змогу раніше діагностувати патологію, а відтак і лікувати. При цьому, незважаючи на незавершений розвиток, імунна система дитини краще справляється з хворобою. Отже, дитяча онкологія відрізняється від дорослої тим, що перебіг пухлинних недуг у діток важчий, але піддається терапії краще, ніж у дорослих.

Найчастішими дитячими онкозахворюваннями є гострий лейкоз (рак крові) і пухлини головного мозку. Ці хвороби, за даними світової медичної статистики, займають перше і друге місця серед усіх пухлин дитячого віку. Онкологи розвинених країн із тривогою повідомляють про збільшення числа цих видів захворювань у дітей. Пов’язують це переважно із забрудненням довкілля, причому не тільки хімічними відходами, а й іонізуючим випромінюванням, яке, на жаль, усе більше супроводжує нас у повсякденному житті. Становлять загрозу здоров’ю і канцерогенні добавки до промислово виготовленої їжі. Ці три види забруднення є основними мутагенними чинниками, здатними спричинити переродження здорової клітини на пухлину. Враховуючи, що перший пік і раку крові, і раку головного мозку припадає на ранній дитячий вік (від одного до п’яти років), вважається, що основна шкідлива дія мутагенних чинників припадає на період внутрішньоутробного розвитку. Це означає, що профілактика дитячих онкозахворювань має починатись із заходів з охорони здоров’я вагітної жінки.

— Які проблеми зараз вас найбільше непокоять?

— Річ у тому, що лікування в нашому відділенні проводиться безплатно препаратами, придбаними за бюджетні кошти. Тому в умовах реформування системи охорони здоров’я необхідно зберегти державне фінансування цього напряму, оскільки вартість ефективного сучасного лікування досить висока і не по кишені більшості родин. А дітей треба рятувати. Наші маленькі пацієнти після лікування переважно залишаються дієздатними та суспільно активними громадянами. Що ж до проблем функціонування нашого відділення, то я зробив би акцент на несистематичних і не прогнозованих у часі поставках лікарських засобів, недостатньому кадровому забезпеченні (за кількістю та профілем). А ще нам необхідне стабільне позабюджетне фінансування на основі довгострокових програм, бо ж державних грошей, як завжди, недостатньо. І останнє. Через нестачу коштів ми не можемо організувати процес повноцінного шкільного навчання дітей, що тривалий час перебувають на лікуванні.