|
Версія для друку На головну Ендопротезування: можливості та реалії Олег Григоренко. В
Україні за державною Програмою медичних гарантій можна отримати медичну
допомогу з ендопротезування. МОВА про
хірургічну процедуру, в результаті якої пошкоджений або хворий суглоб
замінюється на штучний (ендопротез). Ця методика застосовується для лікування
захворювань опорно-рухового апарату, серед яких артрит, остеоартроз або
травматичні ушкодження. За даними
державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», щороку у
вітчизняних медзакладах реєструється близько 68 тисяч пацієнтів, яким уперше
діагностовано незворотне ураження суглобів. У 90% випадків це стосується нижніх
кінцівок. І здебільшого патологічний процес локалізується в тазостегновому
суглобі, протезування якого щороку потребує щонайменше 35 тисяч
співвітчизників. Люди з таким ураженням дуже страждають: від болю, морально
через обмеження в рухах (дехто взагалі не може ходити) та власну безпомічність.
Тим часом заміна хворого суглоба на штучний практично повністю повертає їх до
звичного життя. Ендопротезування
входить до Програми медичних гарантій у рамках пакета «Хірургічні операції
дорослим та дітям у стаціонарних умовах». Як заявив міністр охорони здоров’я
Віктор Ляшко, щороку держава виділяє для цього не менше ніж 140 млн грн. Але
виходить так, що кожного разу частина цих бюджетних цільових коштів так і
залишається невикористаною. Невже не достатньо бажаючих безоплатно
прооперуватись? Аж ніяк. Виявляється, всьому причиною є монополія
бізнес-інтересів у названій сфері. Медзаклади вказують меншу потребу в
операціях із безплатного ендопротезування, натомість насправді роблять значно
більше таких хірургічних втручань. «У 2023-му
тільки 13,5 тисячі українців отримали безкоштовні операції із заміни суглобів,
які для них було централізовано закуплено державою. У той же час аналіз даних з
електронної системи охорони здоров’я свідчить, що 48% всіх хірургічних операцій
з ендопротезування припадають на заклади, куди централізовано не розподілялись
закуплені державним коштом ендопротези. Виникає логічне запитання: які штучні
суглоби використовуються під час цих оперативних втручань? Очевидно, пацієнти
закуповують їх самотужки. Тобто мають місце неформальні платежі, які не
над-ходять на спецрахунки лікарень, а напряму йдуть комусь у кишені. Це та
практика, яка має бути тотально викорінена. Пацієнти мають отримувати весь
спектр безоплатних медпослуг, які їм забезпечує держава», — заявив Ляшко,
закликавши медзаклади «належним чином інформувати пацієнтів про можливість
одержання протезів безоплатно»... Він також повідомив, що МОЗ і НСЗУ проводять
аудити в закладах, які мають договори на послуги за Програмою медичних
гарантій. Власне,
міністр не відкрив нічого нового. В наших медичних закладах давно процвітають й
інші «неформальні» платежі при хірургічних втручаннях, терапії чи обстеженнях,
які насправді покриваються Програмою медичних гарантій. Лише цього року
Національна служба здоров’я України одержала понад пів тисячі подібних скарг
від пацієнтів із різних регіонів, які заявили про порушення їхніх прав у
доступі до гарантованої безоплатної медичної допомоги. Тим часом у
всіх областях українці, яким за станом здоров’я конче потрібне встановлення
штучного суглоба, роками стоять в електронній черзі на таку операцію за рахунок
цілковитого фінансування з державного бюджету. А от за гроші їм пропонують
прооперуватися «хоч завтра». Та для більшості назбирати для цього від 55 тисяч
до 250 тисяч гривень немає звідки. А хвороба прогресує, завдаючи дедалі більших
страждань. Юристи
департаменту комунікацій НСЗУ радять відстоювати свої громадянські права. Дізнатись,
який медзаклад надає послугу з безплатного ендопротезування і як стати в чергу
на операцію, можна у департаменті охорони здоров’я свого регіону. Туди ж
потрібно і писати скаргу, якщо від пацієнта вимагають гроші за послуги,
оплачувані НСЗУ. Або її можна залишити на сайті НСЗУ в розділі «Громадянам».
При цьому треба докладно описати ситуацію, що склалась, та залишити контактний
телефон для зворотного зв’язку. Проконсультуватись, як правильно і куди подати
скаргу, можна звернувшись у контакт-центр НСЗУ за безоплатним номером 16-77.
Зрештою, скаргу приймуть і на урядовій телефонній лінії 15-45. Якщо
викладені у заяві факти підтвердяться, НСЗУ надсилає листи до лікарні з вимогою
поновити права пацієнта і повернути кошти за медичні послуги, що оплачуються
державою. Інакше Нацслужба з охорони здоров’я має звернутися до Національної поліції,
органів прокуратури. Медзаклад, в якому вимагали гроші з пацієнта, ризикує
втратити договір із НСЗУ, тобто залишитися без фінансування із державного
бюджету, а лікарі, які беруть участь у незаконних схемах, можуть бути
притягнуті до карної відповідальності. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Тарифи зросли ЧитатиТОРІК 1 червня уряд підвищив ціни на
електроенергію майже на 70%: замість 1,44 грн/кВт•год стало 2,64
грн/кВт•год. За даними Держстату, це потягло за собою подорожчання
комірного на 12,8%. Зокрема, тарифи на утримання та ремонт житла зросли на
3,4%, водопостачання — на 0,8%, вивезення сміття — на 5,5%, каналізацію — на
0,7%, послуги з управління багатоквартирними будинками — на 3%. Водночас не
змінилися ціни на газ, опалення і гарячу воду.
Приблизний розмір індексації — 13% ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ заявили, що цього року
передбачається індексація пенсій. Утім, розмір перерахунку сьогодні можуть
сказати лиш приблизно — ймовірно, він сягне 13%. Точні цифри, як зазначили,
стануть відомі в лютому, адже для їх обчислення потрібні «показники
макроекономіки». В міністерстві також запевнили, буцімто пенсіонери будуть
захищені від негативного впливу інфляції.
Втрачено п’яту частину площ ЧитатиУНАСЛІДОК повномасштабної війни станом на
сьогодні не використовується понад 5 млн га орних земель. Загалом від 24 лютого
2022 року Україна втратила 19,3% посівних площ і є найбільш замінованою країною
у світі. Також, згідно з дослідженням, через підрив росіянами греблі Каховської
ГЕС на Херсонщині знищено 92% зрошувальних систем і джерел води (550-600 тис.
га зрошуваних земель), на Запоріжжі — 70%, на півдні Дніпропетровщини,
Миколаївщині — близько 30%. 188 тис. кв. км українських ґрунтів перебувають під
ризиком занапащення та забруднення. Станом на липень минулого року в зоні
бойових дій були зафіксовані лісові пожежі на 298 тис. га та займання на 1,438
тис. га трав’яних екосистем. Згідно з попередніми підрахунками, в результаті
вибухів у повітря потрапило 5,5 млн тонн шкідливих речовин.
Випадки АЧС почастішали ЧитатиТОРІК було зареєстровано 38 випадків
африканської чуми свиней (АЧС), 12 із яких — у диких тварин (постраждало 129
голів), 21 випадок — у господарствах (175 тварин), три випадки у приватному
секторі та на комерційних фермах (253 тварини). Це набагато більше, ніж мало
місце у попередні роки. Так, 2022-го було зафіксовано 10 спалахів, із яких три
— в господарствах, по два — в дикій природі та у приватному секторі й
комерційних фермах. У 2021-му трохи більше. Зокрема, зафіксували 16 спалахів
АЧС, із яких шість — у приватному секторі й на комерційних фермах, по три
випадки — у дикій природі та в господарствах. Асоціація «Свинарі України» і
Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів
створили інтерактивну карту випадків АЧС, із допомогою якої виробники свинини
постійно матимуть доступ до оновленої статистики спалахів захворювання.
Переселенці працюють ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінекономіки, торік понад вісім
тисяч роботодавців отримали компенсації за працевлаштування 14 400 внутрішньо
переміщених осіб (ВПО) на загальну суму 181 млн грн. Нинішнього року розмір
відшкодування підвищили: з 1 січня він становитиме 7100 грн на місяць, із
квітня — 8 тис. грн. Крім того, збільшено тривалість виплати компенсації із
двох до трьох місяців (якщо працевлаштовано ВПО із числа осіб з інвалідністю,
то гроші перераховуватимуть упродовж пів року).
Війна і проти нашої культури ЧитатиВ МІНКУЛЬТІ опублікували оновлену
статистику постраждалих від початку повномасштабної війни пам’яток. Так, із 24
лютого 2022 року по 25 грудня 2023-го в 17 областях зруйновано або пошкоджено
872 об’єкти культурної спадщини. Найбільше об’єктів постраждало на Харківщині
(216, у тому числі 10 — національного значення), Одещині (119 та 28
відповідно), Донеччині (111 і 12).
Газовий рекорд ЧитатиДЕРЖПІДПРИЄМСТВО
«Укргазвидобування» повідомило, що впродовж минулого року було введено в
експлуатацію 86 нових свердловин, 24 з яких — із початковим дебітом понад 100
тис. куб. м. Найбільшу запущено торік у квітні: її потужність сягає 580 тис.
куб. м. Із нововведених свердловин уже добули 1 млрд куб. м. «Ми не лише майже
вдвічі перевершили тогорічний показник, а й продемонстрували найкращий
результат за останні понад 20 років (з 2002 року)», — наголошується в заяві
компанії.
Живеться несолодко ЧитатиВ УПРАВЛІННІ ООН з координації
гуманітарних питань повідомили, що 40% населення України — понад 14,6 мільйона
осіб — цього року потребуватиме гуманітарної допомоги. Також війна змусила
близько 6,3 мільйона наших співвітчизників виїхати за кордон, що також
негативно позначилося на економіці.
Оновлено план розмінування ЧитатиЗІ СЛІВ першого віцепрем’єра Ю. Свириденко,
відповідно до змін у Плані пріоритетного повернення сільгоспземель у
господарську експлуатацію очищенню підлягають понад 512 тис. га угідь. Упродовж
минулого року сапери виконали величезний обсяг робіт: було обстежено 274 тисячі
гектарів. Аграріям повернули для обробітку більш ніж 200 тис. га
сільгоспземель. Нагадаємо, найбільші площі замінованих угідь — на Херсонщині
(треба обстежити понад 208 тис. га), Харківщині (майже 160 тис. га),
Миколаївщині (понад 85 тис. га), а також на Дніпропетровщині, Сумщині та
Запоріжжі. Тільки пріоритетне розмінування, за даними Світового банку,
коштуватиме близько 1,5 млрд доларів.
Експорт просідає ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, торішній обсяг
імпорту сягнув 63,5 мільярда доларів, натомість експорту — 36 млрд дол.
Найбільше було ввезено з Китаю — на 10,4 млрд дол., Польщі — на 6,6 млрд дол.,
Німеччини — на 4,9 млрд дол. Дві третини (65%) всього імпорту припали на
машини, устаткування і транспорт — 19,8 млрд дол., продукцію хімічної промисловості
— 11 млрд дол., паливно-енергетичні товари — 10,3 млрд дол. Своєю чергою
Україна найбільше експортувала товарів до Польщі — на 4,7 млрд дол., Румунії —
на 3,7 млрд дол., Китаю — на 2,4 млрд дол. Левову частку становлять продовольчі
товари — на 21,8 млрд дол., метали та вироби з них — на 3,9 млрд дол., машини,
устаткування і транспорт — на 2,9 млрд дол.
|