|
Версія для друку На головну Наполегливість дає результати Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Фото автора.  |
Любов
Динник у шкільному укритті. |
У
Шаповалівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів на Чернігівщині нині
навчається 108 учнів: 17 дітей із сусідньої Забілівщини, решта — місцеві.
Звісно, на перший погляд, це не так уже й багато. Проте директор навчального
закладу Любов Павлівна Динник, маючи за плечима 36 років педагогічного стажу,
працює на перспективу: створення опорної красуні школи. НАЙГОЛОВНІШИМ
«козирем» для залучення більшої кількості учнів із довколишніх сіл можна
назвати укриття: бомбосховища такого рівня нема в жодній громаді регіону.
Облаштували його з допомогою Дитячого фонду ООН. Проєкт захищали педагоги та
місцева влада, перемігши у підсумку 72 школи-конкуренти з різних куточків
України. Роботи почалися торік у травні, а здали в експлуатацію готове укриття
вже за кілька місяців, у липні. Директор дуже ним задоволена. Каже,
будівельники та проєктанти дослухались до побажань педагогів. Що з цього
вийшло, треба просто бачити! Від звичного
сирого підвалу не лишилося й згадки. Тут — повноцінна школа під землею: з
навчальними класами, ігровими кімнатами, медкабінетом, убиральнями. В кожному
приміщенні встановлені генератори та спеціальні лампи, здатні акумулювати
енергію і працювати в автономному режимі впродовж шести-восьми годин. — У разі
віялових відключень проблем з освітленням у Шаповалівській школі не буде, —
пояснює Любов Павлівна. — Від генераторів працює мобільна станція, можна
під’єднати комп’ютери та телевізори, зарядити телефони. Також у нас є повітряна
гармата, яка нагріває приміщення. Тому в підвалі стабільно 18 градусів тепла. Хоча укриття
розташоване під землею, тут не відчувається запаху вогкості. Все завдяки
сучасним рекуператорам. Це такі пристрої, які використовуються для вентиляції,
очищення та підігріву повітря, що надходить знадвору. Отож у сховищі завше свіжо,
ще й заощаджується теплова енергія. У кожній кімнаті до того ж можна регулювати
температуру та вологість повітря. В навчальних класах встановлені інтерактивні
дошки, залишилося завершити умеблювання приміщень. Любов Динник
дуже пишається трудовим колективом. «Він у мене молодий, творчий і
перспективний, — хвалить своїх колег директор. — Учителі дуже ініціативні,
беруть участь у багатьох проєктах. Ось заповнили анкету на ще один — «Кабінет
безпеки». Сподіваємося на результат». Окрім того,
школа чекає рішення від благодійників щодо облаштування актової зали. Наразі
йде обговорення та складання кошторису. Небайдужі люди допомогли з фасадними
роботами, також відремонтували їдальню, встановили металопластикові вікна та
сучасне освітлення. А після завершення ремонту актової зали меценати обіцяли
подарувати школі ще й автобус для підвезення дітей. Найголовніше
ж, зізнається Любов Динник, — це підтримка і педагогічного колективу, і
керівництва громади. Але без допомоги небайдужих громадян та благодійних організацій
було б важче. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Тарифи зросли ЧитатиТОРІК 1 червня уряд підвищив ціни на
електроенергію майже на 70%: замість 1,44 грн/кВт•год стало 2,64
грн/кВт•год. За даними Держстату, це потягло за собою подорожчання
комірного на 12,8%. Зокрема, тарифи на утримання та ремонт житла зросли на
3,4%, водопостачання — на 0,8%, вивезення сміття — на 5,5%, каналізацію — на
0,7%, послуги з управління багатоквартирними будинками — на 3%. Водночас не
змінилися ціни на газ, опалення і гарячу воду.
Приблизний розмір індексації — 13% ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ заявили, що цього року
передбачається індексація пенсій. Утім, розмір перерахунку сьогодні можуть
сказати лиш приблизно — ймовірно, він сягне 13%. Точні цифри, як зазначили,
стануть відомі в лютому, адже для їх обчислення потрібні «показники
макроекономіки». В міністерстві також запевнили, буцімто пенсіонери будуть
захищені від негативного впливу інфляції.
Втрачено п’яту частину площ ЧитатиУНАСЛІДОК повномасштабної війни станом на
сьогодні не використовується понад 5 млн га орних земель. Загалом від 24 лютого
2022 року Україна втратила 19,3% посівних площ і є найбільш замінованою країною
у світі. Також, згідно з дослідженням, через підрив росіянами греблі Каховської
ГЕС на Херсонщині знищено 92% зрошувальних систем і джерел води (550-600 тис.
га зрошуваних земель), на Запоріжжі — 70%, на півдні Дніпропетровщини,
Миколаївщині — близько 30%. 188 тис. кв. км українських ґрунтів перебувають під
ризиком занапащення та забруднення. Станом на липень минулого року в зоні
бойових дій були зафіксовані лісові пожежі на 298 тис. га та займання на 1,438
тис. га трав’яних екосистем. Згідно з попередніми підрахунками, в результаті
вибухів у повітря потрапило 5,5 млн тонн шкідливих речовин.
Випадки АЧС почастішали ЧитатиТОРІК було зареєстровано 38 випадків
африканської чуми свиней (АЧС), 12 із яких — у диких тварин (постраждало 129
голів), 21 випадок — у господарствах (175 тварин), три випадки у приватному
секторі та на комерційних фермах (253 тварини). Це набагато більше, ніж мало
місце у попередні роки. Так, 2022-го було зафіксовано 10 спалахів, із яких три
— в господарствах, по два — в дикій природі та у приватному секторі й
комерційних фермах. У 2021-му трохи більше. Зокрема, зафіксували 16 спалахів
АЧС, із яких шість — у приватному секторі й на комерційних фермах, по три
випадки — у дикій природі та в господарствах. Асоціація «Свинарі України» і
Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів
створили інтерактивну карту випадків АЧС, із допомогою якої виробники свинини
постійно матимуть доступ до оновленої статистики спалахів захворювання.
Переселенці працюють ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінекономіки, торік понад вісім
тисяч роботодавців отримали компенсації за працевлаштування 14 400 внутрішньо
переміщених осіб (ВПО) на загальну суму 181 млн грн. Нинішнього року розмір
відшкодування підвищили: з 1 січня він становитиме 7100 грн на місяць, із
квітня — 8 тис. грн. Крім того, збільшено тривалість виплати компенсації із
двох до трьох місяців (якщо працевлаштовано ВПО із числа осіб з інвалідністю,
то гроші перераховуватимуть упродовж пів року).
Війна і проти нашої культури ЧитатиВ МІНКУЛЬТІ опублікували оновлену
статистику постраждалих від початку повномасштабної війни пам’яток. Так, із 24
лютого 2022 року по 25 грудня 2023-го в 17 областях зруйновано або пошкоджено
872 об’єкти культурної спадщини. Найбільше об’єктів постраждало на Харківщині
(216, у тому числі 10 — національного значення), Одещині (119 та 28
відповідно), Донеччині (111 і 12).
Газовий рекорд ЧитатиДЕРЖПІДПРИЄМСТВО
«Укргазвидобування» повідомило, що впродовж минулого року було введено в
експлуатацію 86 нових свердловин, 24 з яких — із початковим дебітом понад 100
тис. куб. м. Найбільшу запущено торік у квітні: її потужність сягає 580 тис.
куб. м. Із нововведених свердловин уже добули 1 млрд куб. м. «Ми не лише майже
вдвічі перевершили тогорічний показник, а й продемонстрували найкращий
результат за останні понад 20 років (з 2002 року)», — наголошується в заяві
компанії.
Живеться несолодко ЧитатиВ УПРАВЛІННІ ООН з координації
гуманітарних питань повідомили, що 40% населення України — понад 14,6 мільйона
осіб — цього року потребуватиме гуманітарної допомоги. Також війна змусила
близько 6,3 мільйона наших співвітчизників виїхати за кордон, що також
негативно позначилося на економіці.
Оновлено план розмінування ЧитатиЗІ СЛІВ першого віцепрем’єра Ю. Свириденко,
відповідно до змін у Плані пріоритетного повернення сільгоспземель у
господарську експлуатацію очищенню підлягають понад 512 тис. га угідь. Упродовж
минулого року сапери виконали величезний обсяг робіт: було обстежено 274 тисячі
гектарів. Аграріям повернули для обробітку більш ніж 200 тис. га
сільгоспземель. Нагадаємо, найбільші площі замінованих угідь — на Херсонщині
(треба обстежити понад 208 тис. га), Харківщині (майже 160 тис. га),
Миколаївщині (понад 85 тис. га), а також на Дніпропетровщині, Сумщині та
Запоріжжі. Тільки пріоритетне розмінування, за даними Світового банку,
коштуватиме близько 1,5 млрд доларів.
Експорт просідає ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, торішній обсяг
імпорту сягнув 63,5 мільярда доларів, натомість експорту — 36 млрд дол.
Найбільше було ввезено з Китаю — на 10,4 млрд дол., Польщі — на 6,6 млрд дол.,
Німеччини — на 4,9 млрд дол. Дві третини (65%) всього імпорту припали на
машини, устаткування і транспорт — 19,8 млрд дол., продукцію хімічної промисловості
— 11 млрд дол., паливно-енергетичні товари — 10,3 млрд дол. Своєю чергою
Україна найбільше експортувала товарів до Польщі — на 4,7 млрд дол., Румунії —
на 3,7 млрд дол., Китаю — на 2,4 млрд дол. Левову частку становлять продовольчі
товари — на 21,8 млрд дол., метали та вироби з них — на 3,9 млрд дол., машини,
устаткування і транспорт — на 2,9 млрд дол.
|