Добрий господар

Для затінених куточків

Ломикамінь тіньовий.

Анемона.

ЗАЗВИЧАЙ у кожному садку з плодовими біля хати затінені ділянки переважають над освітленими, особливо коли дерева вже досить високі, з пишними кронами. А багато садівників хочуть перетворити свій сад на по-справжньому затишне й мальовниче місце, аби було на чому зупинити погляд практично цілий рік. Отже, перед ними стоїть досить цікаве завдання: вибір рослин для тіні й напівтіні, аби декорувати, скажімо, доріжки в садку чи зробити клумби навколо дерев. То яким вічнозеленим листяним культурам віддати перевагу (а зараз мова саме про них, не про хвойні), щоб після зимових холодів бачити не засохлі пожухлі стебла й торішнє листя, а щось симпатичне?

На перший погляд здається, що ці представники флори досить численні й різноманітні. Проте це не так. Після холодного сезону аж ніяк не кожна рослина з цієї групи зберігає декоративність, та ще й не кожна вічнозелена рослина переносить тінь.

Все ж можна виокремити кілька тіньовитривалих культур — непримхливих, таких, що швидко розростаються й утворюють щільний покрив, вирізняються пишним цвітінням улітку і зберігають примітну зелень ранньою весною.

Отже, сюди можна зарахувати верхівкову пахізандру, тіньовий ломикамінь, малий барвінок, трійчасту і гравілатоподібну вальдштейнію. Якщо на вашій ділянці є крислаті дерева, то їхні стовбури біля основи здатна прикрасити своїми молодими паростками саме вальдштейнія. З деякою обмовкою, а саме необхідністю впродовж двох-трьох тижнів оговтатися після холодів, аби повернутися до звичайного вигляду, список можна доповнити товстолистим баданом. Він усю зиму зберігає свою капустоподібну зелень, досить невибагливий у догляді. Цвіте привабливо у травні крупними білими або дрібнішими пурпурно-ліловими квітами.

Названі культури доцільно чергувати з первоцвітами. Їх дуже люблять українці й хочуть мати у своїх садках так само навколо стовбурів дерев, обабіч доріжок. Голі весняні крони пропускають доволі багато світла, а ґрунт рясно насичений вологою, отже, середовище для багаторічних ранньоквітучих цибулинних та кореневищних представників садових культур вельми сприятливе. Вони щільно покривають ґрунт і милують око рясним цвітінням. Насамперед назвемо підсніжники та проліски, пушкінії і білоцвітники, рябчики і хіонодокси, ряст та кандикії, веснянки й анемону. Всі вони вирізняються тіньовитривалістю, мають пречудовий вигляд під час цвітіння і прекрасно виживають в українському кліматі.

Але! Висадивши щільну галявинку таких рослин, уже в середині літа споглядатимемо пожовклі густі залишки колишньої краси та чекатимемо їхнього природного зникнення. Тому й рекомендується чергувати насадження первоцвітів із ґрунтопокривними вічнозеленими листяними рослинами, які ми назвали вище.

Скажімо, приховати непривабливу бляклість і порожнечу після відцвітання пролісків улітку можна куртинами з представників родини ломикаменевих. А ще цієї пори добре цвітуть примули, а також ведмежа цибуля, яка трохи пізніше завершує вегетацію.

Багатьом спадають на думку як тіньовитривала окраса садових доріжок хости, і це прекрасний варіант, зокрема і для поєднання з первоцвітами.

Серед тих культур, що квітують навесні в затінку дерев, — чемерники, розмаїття сучасних сортів копитняку європейського.

З приходом літа крони дерев густішають і геть затінюють ділянку. В таких умовах добре почуваються конвалії і смілацин, незабудки з їхніми яскраво-блакитними очицями.

Ще перспективною рослиною для садків є медунка, яка багата на види та сорти, що відрізняються кольорами і розміром квітів. Культура витривала і невибаглива, що робить її справжньою знахідкою для садівників.