В групі ризику — вік 60+

Головний санітарний лікар Iгор КУЗIН — про те, як захистити себе і своїх близьких на початку епідемічного сезону COVID-19 та грипу

Роман ГРИВІНСЬКИЙ.

1 ЖОВТНЯ в Україні набрав чинності Закон «Про систему громадського здоров’я». З цієї нагоди в Ужгороді відбулася наукова конференція «Розвиток системи громадського здоров’я України в умовах війни та післявоєнної відбудови». Аналогічний захід проводять вчетверте. Вчені, лікарі, медичні менеджери, представники закладів освіти з України, США, Великої Британії та інших країн обговорювали актуальні питання розвитку системи громадського здоров’я в нашій країні.

Одним із ключових доповідачів на заході став заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор КУЗІН. Чимало питань до нього стосувалося, зокрема, механізмів протидії COVID-19 та грипу. Чи готова система охорони здоров’я ефективно реагувати на зростання сезонних захворювань в умовах воєнного стану? Про це, а також про нові штами, епідеміологічні прогнози та зміни в алгоритмах вакцинації — наша розмова для «Сільських вістей».

— Ігорю Володимировичу, які ключові зміни передбачає реформа системи громадського здоров’я, яка триває зараз в Україні? Чи допоможе вона ефективніше запобігати поширенню інфекцій, зокрема COVID-19 та грипу?

— Закон про систему громадського здоров’я встановлює і регламентує порядок роботи системи громадського здоров’я на національному рівні і на рівні кожної області. Він має на меті запровадити європейські підходи до системи громадського здоров’я. Замість старого інспекційного підходу ми переходимо до ризик-орієнтованого. Тепер ризик оцінюється для конкретної категорії населення: громади, міста, району. Система громадського здоров’я має сприяти зміцненню здоров’я, запобіганню хворобам, покращанню якості та збільшенню тривалості життя українців, зокрема завдяки пріоритетній функції — профілактиці інфекційних і неінфекційних захворювань та доступу до послуг з імунопрофілактики. Такий підхід обрали європейські країни, де середня тривалість життя чоловіків становить 72 роки, жінок — 80. Натомість показники України за останні 20 років залишаються пересічно на 5 років нижчими від європейських. Запобігання розвитку хвороб і контроль над ними передбачені угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Із 1 жовтня почали діяти регуляції, які посилюють комплекс системи громадського здоров’я. Зокрема, на рівні кожної області ключовою інституцією є центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). Вони виконують функції щодо протидії спалахам інфекційних захворювань, реагування на надзвичайні ситуації, забезпечують епіднагляд та організовують проведення імунопрофілактики населення. З 1 жовтня ЦКПХ відповідають вимогам ЄС — стосовно готовності, реагування, профілактики. Раніше вони переважно займалися інфекційними недугами. Тепер більше уваги приділятимуть також профілактиці неінфекційних захворювань, таких, як серцево-судинні, інсульти, інфаркти, онкопатології, та впровадженню програми ментального здоров’я.

Міжнародна підтримка має велике значення для розбудови системи громадського здоров’я. Нам допомагають партнери з багатьох країн. Зокрема, проєкт USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який реалізується в Україні протягом 2022-2027 років. Він важливий у тому числі для втілення заходів, спрямованих на підвищення рівня вакцинації. Також USAID організувало наукову конференцію. Переконаний, що вона стане поштовхом до нового етапу розвитку системи громадського здоров’я.

Пандемія COVID-19 призвела до певних системних реформ. Ми зрозуміли, як ефективно посилити нашу систему громадського здоров’я. Наприклад, нині всі ЦКПХ оснащені сучасним спеціалізованим обладнанням для зберігання і транспортування вакцин за умов дотримання «холодового ланцюга» — тобто необхідних температур.

Після того як ВООЗ скасувала надзвичайний стан через COVID-19, Міністерство охорони здоров’я ухвалило нормативні документи, які підвищують ефективність самореагування системи громадського здоров’я на всі випадки вакцинокерованих, інфекційних та неінфекційних захворювань.

Ідеться про багатосекторальний підхід до підвищення рівня імунізації, і тут значний складник — це комунікація з населенням: роз’яснення важливості імунопрофілактики, доступність до послуги в будь-якій місцевості. Відповідним чином коригуються програми медичних гарантій, провадяться загальнонаціональні кампанії, як, наприклад, кампанія з «наздоганяючої вакцинації» проти кору; ЦКПХ забезпечують виїзди мобільних бригад до віддалених населених пунктів областей та районів, проводять виїзні вакцинальні сесії для внутрішньо переміщених українців (ВПО), щоб кожен українець міг отримати необхідні щеплення, де б він не жив чи куди б не переїхав.

— Який нині рівень охоплення населення вакцинацією від COVID-19?

— Щонайменше 800 тисяч українців не зробили другого щеплення. 12 мільйонів не зробили першого бустера. Відповідно до рекомендацій ВООЗ та МОЗ України, від COVID-19 передбачений базовий курс вакцинації. Два щеплення — це базовий комплекс. Плюс іще один укол — бустерна доза, яка має бути зроблена щонайменше через п’ять місяців після базового курсу. Таким чином принаймні 12 мільйонів українців не мають повноцінного захисту проти коронавірусної інфекції.

В Україні є достатня кількість вакцин. Саме зараз, перед початком сезонного підйому захворюваності, слід приділити цьому питанню увагу і прийти до пункту вакцинації.

— Чи означає офіційне завершення пандемії COVID-19, про яке оголосила ВООЗ, що рівень небезпеки суттєво знизився?

— Рішення ВООЗ означає лише те, що статус пандемії скасовано, але коронавірусна інфекція залишається. COVID-19 перейшов у категорію постійної проблеми для системи охорони здоров’я — як грип та інші респіраторні вірусні інфекції. Медична спільнота розуміє, як відбувається зараження, яким є перебіг хвороби і яке лікування необхідне хворому. Тому на сьогодні вакцинація залишається єдиним способом посилити імунітет, а в разі інфікування запобігти ускладненням від хвороби.

Від початку жовтня ми спостерігаємо поступове збільшення кількості пацієнтів із різним ступенем важкості COVID-19. Зростає також число смертельних випадків. Поки що це невеликі цифри. Ідеться перед­усім про осіб віком 60-65 років. Підйом рівня захворюваності триватиме щонайменше до кінця листопада.

Скасування статусу надзвичайної ситуації не означає, що COVID-19 припинив циркулювати. Простою мовою, він тепер, як і грип, — постійне сезонне захворювання. Наразі вакцинація проти COVID-19 в Україні залишається безоплатною. Записатися на щеплення можна у сімейного лікаря та в пунктах щеплень. Людям, які мають ослаблений імунітет чи супутні захворювання; вагітним; людям, старшим за 60 років; які перебувають у групі ризику важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної хвороби, необхідно подбати про імунний захист та зробити щеплення. Головною метою вакцинації та введення бустерних доз вакцини проти COVID-19 залишається запобігання тяжким випадкам захворювання та ускладненням коронавірусної хвороби.

— Яка роль центрів контролю та профілактики хвороб у протидії поширенню коронавірусу і грипу?

— Саме ЦКПХ забезпечують безперебійну наявність вакцин на рівні пунктів щеплень. Центри провадять інформаційно-комунікаційну роботу, тобто можуть, наприклад, виїхати на підприємство, щоб розповісти про особливості перебігу коронавірусної інфекції, ефективність і безпечність вакцин тощо.

Також вони розслідують локальні спалахи, пов’язані, зокрема, з колективами. Так, приміром, у дитячому будинку лише один випадок інфекції може через декілька днів призвести до масованого спалаху. Для таких об’єктів ЦКПХ розробляють спеціальні протиепідемічні правила та рекомендації, які не дозволять інфекції вийти з-під контролю.

Водночас центри забезпечують проведення безкоштовного ПЛР-тестування на COVID-19. Будь-який заклад охорони здоров’я може передати туди біологічний матеріал своїх пацієнтів для лабораторних досліджень.

ЦКПХ також беруть участь у так званому молекулярному епідеміологічному нагляді. З території кожної області фахівці відбирають певну кількість зразків коронавірусної інфекції і проводять повноцінне розшифрування геному, аби з’ясувати, які штами циркулюють на території України і чи пов’язані вони з важким або легким перебігом хвороби.

— Якщо людина вже отримала два щеплення проти COVID-19 та бустер, чи потрібно вакцинуватися вчетверте, вп’яте?

— Відповідне рішення затверджене у вересні цього року наказом МОЗ. Якщо людина має важкі супутні неінфекційні захворювання, наприклад, захворювання серцево-судинної системи, бронхіальну астму, онкопатологію або вік від 60 років і старше, їй рекомендована подальша вакцинація. Коли ж вона не має важких неінфекційних захворювань, тоді рішення щодо вакцинації ухвалюється індивідуально після консультації з сімейним лікарем.

— Чи можемо ми тепер вважати COVID-19 звичайним сезонним захворюванням на кшталт грипу?

— Так, коронавірус став сезонним недугом. Як і у випадку з грипом, у разі перевищення епідемічного порога захворювань на COVID-19 ми ухвалюватимемо рішення про обмежувальні локалізуючі заходи на рівні міст чи областей, де буде перевищено епідеміологічний поріг, наприклад, карантин у школах чи інші протиепідемічні заходи на рівні регіонів.

— В яких установах нині можна зробити щеплення від коронавірусу і грипу?

— В Україні працює понад 2000 пунктів щеплення. Найчастіше мова про амбулаторії загальної практики сімейної медицини, районні або обласні лікарні. Актуальний перелік можна знайти на сайтах ЦКПХ та департаментів охорони здоров’я.

В кожній області також працюють мобільні виїзні бригади. Їх використовують у віддалених населених пунктах або ж для вакцинації ізольованих контингентів — приміром, ромського населення, представників релігійних громад. Це також стосується людей, які живуть у прифронтовій зоні, — там завдяки підтримці, зокрема, міжнародних партнерів працюють щонайменше 50 мобільних бригад. Щодо виклику бригади громадяни можуть звертатися до сімейного лікаря або до реєстратури закладу охорони здоров’я, який їх обслуговує.

— Чи можна вакцинуватися безкоштовно?

— Вакцина від COVID-19 буде безкоштовною до кінця 2024 року. Тоді як вакцину проти грипу можна придбати в аптечній мережі. Вона пройшла державний контроль якості. Для медичних працівників уже почалася безкоштовна вакцинація, Україна отримала 60 тисяч доз вакцини проти грипу в рамках міжнародного проєкту PIVI.

— Чи захищають наявні вакцини від штаму «Пірола», який нині заміщає вже звичний нам «Омікрон»?

— «Пірола» активно поширюється у світі. Фактично це той самий «Омікрон», але з певними мутаціями. Йому властиве іще швидше поширення, втім, сам перебіг хвороби не має специфічних особливостей.

На жаль, «Пірола» здатний уникати імунної відповіді. Це означає, що людина, яка отримала вакцинацію, може захворіти саме цим штамом і перебіг буде обумовлений супутніми захворюваннями і віком пацієнта.

Вакцини залишаються єдиним способом підтримки та захисту імунітету як проти штаму «Омікрон», так і проти «Піроли». Більш ефективним усе ж є «омікрон»-специфічний бустер. Наприкінці жовтня ми очікуємо на додаткове постачання в рамках міжнародної ініціативи COVAX.