Дамоклів меч комунальних тарифів

Олена КОЩЕНКО.

В Україні планується провести реформу ринків газу та електроенергії, що вже у короткостроковій перспективі неминуче призведе до підвищення відповідних тарифів. І не тільки на газ та електрику.

_{Нове «домашнє завдання»}

ПІСЛЯ підписання меморандуму про виділення Сполученими Штатами 522 млн доларів на енергетичні проєкти в Україні представник Білого дому передав нашому уряду список реформ, які неодмінно слід утілити в обмін на цю допомогу. На чільному місці серед них, зокрема, впровадження «плану лібералізації ринків газу та електроенергії», адже станом на сьогодні ціни в нас регулюються вручну. Ідеться про приведення їх до рівня загальноєвропейських.

Термін реалізації завдань на вимогу США — 12 місяців. Утім, прогнозовані тарифи напевно виявляться шокуючими для населення. Так, до кінця 2024 року ринкова вартість електрики для побутових споживачів має становити 7-8 грн за кВт/год., тоді як зараз, нагадаємо, вона коштує 2,64 грн за кВт/год. При цьому ринкові ціни на газ, у разі намагання прирівняти їх до загальноєвропейських, вочевидь, матимуть розбіг від 12 до 50 грн за кубометр, тоді як тепер — 7,96 грн. Упродовж означеного часу це може статись у два етапи. Крім того, подорожчання газу та електроенергії спровокує зростання, залежно від регіону, до 50% (без компенсацій із державного та місцевого бюджетів) тарифів на тепло та гарячу воду, які наразі заморожені…

Що ж, вимоги наших головних міжнародних кредиторів підвищити комунальні тарифи не нові. Беручи в них чергові запозичення, українські уряди різних каденцій уже підписували відповідні меморандуми стосовно виконання таких зобов’язань. Проте жодна політична сила ніколи не наважувалася так радикально — більш ніж утричі — підняти тарифи. Це означало б повний обвал її рейтингу. Нині ж, вважають експерти, не виконати вимог уже не вийде. Ці реформи потрібні для того, щоб наша країна змогла й надалі розраховувати на допомогу та підтримку міжнародних партнерів. Бо якщо у мирний час під різними приводами вдавалося відтягувати реформи, то тепер, коли ситуація на полі бою залежить від західної зброї, українська влада просто не може собі дозволити сваритися з головними союзниками, ризикуючи втратити їхню прихильність. А без кредитів і грантів з-за кордону наш рекордно дефіцитний держбюджет просто розсиплеться. В умовах війни забракне грошей на соціальні видатки, медицину, освіту… Ми вже не раз писали, що левову їх частку становить якраз міжнародна фінансова допомога. Чимало пунктів у згаданому переліку реформ перетинаються з домовленостями, свого часу прописаними в меморандумі між Україною та МВФ, і є частиною зобов’язань нашої країни перед ЄС щодо програми макрофінансової допомоги, яку Європарламент затвердив у листопаді 2022 року.

До відома: згідно з базою даних Кільського інституту світової економіки (Німеччина), починаючи з 24 лютого 2022 року США надали Україні фінансування та військової допомоги на суму понад 66 млрд євро. Більше сумарно виділили лише країни Євросоюзу — 77 млрд євро.

Так що Україна нині як ніколи підвладна міжнародним донорам. За великим рахунком, від їхнього сприяння залежить, чи вдасться нам розбити на своїй землі ненависних російських окупантів.

_{Кабмін готовий. А населення?}

ПРО ТЕ, що подібна малоприємна ініціатива вже обговорюється урядом у контексті обов’язкових для виконання «рекомендацій», заявила очільниця Міністерства соціальної політики Оксана Жолнович. Більше того, вона навіть допустила можливість підвищення цін до ринкових і на інші послуги ЖКГ, незважаючи на мораторій, що діє під час війни. Щоправда, за її словами, влада балансуватиме зростання субсидіями: «Всім, чиї комунальні платежі перевищуватимуть 15% від середньомісячного сукупного доходу сім’ї, уряд гарантує надання субсидій. Ми до цього готові. Вже в листопаді буде запущено новий електронний реєстр, який дозволить автоматично пропонувати таким людям скористатися субсидією. З наступного року на виплату такої допомоги від держави у бюджеті передбачено близько 50 млрд грн».

Однак експерти сумніваються, що в разі істотного зростання тарифів вистачить коштів, передбачених на житлові субсидії. «Не факт, що закладених у держбюджеті-2024 близько 50 млрд грн, про які говорила голова Мінсоцполітики, вистачить для всіх, хто не потягне нових тарифів на газ та електроенергію. А ці тарифи ще й неминуче призведуть до зростання цін на тепло і гарячу воду… Ситуація буде дуже складною. Надто судячи з політики максимального обмеження видачі субсидій, яку сьогодні провадить профільне міністерство. Тож усе це призведе лише до ще більшого зростання заборгованості населення за житлово-комунальні послуги, яка сьогодні у країні й так уже перевищила 120 млрд гривень», — стверджує голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

І справді, криза неплатежів за комірне набула вражаючих масштабів: українці буквально потопають у боргах, які за період повномасштабного вторгнення зросли на третину. Статки народу так обміліли, що просто нічим платити. І найближчим часом добробут родин навряд чи покращиться настільки, аби оплачувати комунальні послуги за втричі зрослими тарифами. Тому годі сподіватися, що для держави буде належна економічна віддача від упровадження європейських правил роботи ринку електроенергії та природного газу, які, зокрема, передбачають ринкові ціни на енергоресурси для населення. Непідйомні для народу комунальні тарифи нависають над вітчизняною економікою дамокловим мечем, що аж ніяк не сприяє збалансованому функціонуванню ринку природного газу і електроенергії.

У зв’язку з цим важко не погодитися зі словами голови парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса про те, що нині основна проблема полягає не стільки у підвищенні тарифів, скільки в їх оплаті. Зокрема, він наголосив: «У нашому випадку важливо, аби у суспільстві була платіжна дисципліна. Тоді не будуть утворюватися борги на ринку, які треба буде погашати новим підвищенням тарифів… Також розв’язання проблеми комунальних тарифів не має примножувати лави субсидіантів та обмілілі родинні бюджети».

До кінця опалювального сезону — без змін

ХАЙ ТАМ ЯК, а уряд уже анонсував реформу за рекомендаціями США, яка має призвести до підвищення тарифів на газ і світло впродовж найближчих дванадцяти місяців. Питання тільки в тому, коли саме це може статися: ще цього року, на початку 2024-го чи після завершення поточного опалювального сезону?

Цю тему сьогодні жваво обговорюють у суспільстві. При цьому багато хто припускає, що влада може нам підкинути ціновий «комунальний сюрприз» буквально під новорічну ялинку. Адже відомо, що термін дії нині чинного для українців тарифу на світло у розмірі 2,64 гривні чітко зафіксований постановою Кабміну — тільки по 31 грудня 2023-го. Скільки українці платитимуть за електрику потім, спрогнозувати важко. Зрозуміло: це залежить виключно від подальших рішень уряду. А що від нього чути?

«Тарифи на комунальні послуги залишаться незмінними до закінчення нинішнього опалювального сезону», — заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на нещодавньому засіданні Кабміну.

Також заспокоїли населення у НАК «Нафтогаз». Компанія, яка постачає блакитне паливо для 98% споживачів, запевнила, що не збирається підвищувати ціни на газ до кінця опалювального сезону…

Отож є надія, що хоча б до квітня-травня 2024 року сплата за газ та електрику остаточно не випатрає гаманців українських громадян.

А принагідно хотілося б нагадати і про те, що 19 серпня 2022 року Президент Володимир Зеленський підписав закон, яким встановив мораторій на підвищення тарифів на газ, тепло (на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії) та гарячу воду щонайменше до кінця дії воєнного стану. Крім того, суми у платіжках не повинні зростати ще протягом шести місяців після його завершення.

_{Чи будуть вимикати світло?}

ТИМ ЧАСОМ ми вже на порозі зими. Складної, судячи з усього, можливо, навіть важчої за торішню, коли через обстріли нам довелося пережити чимало багатогодинних знеструмлень. У Міненергетики переконують, що вітчизняну енергетичну систему перед опалювальним сезоном вдалося відновити на дві третини. Але і цьогорічної холодної пори найголовнішими ризиками залишаються безпекові. Енергетичний терор уже розпочався. Під прицілом ворога виявилися гідроелектростанції, теплові електростанції та теплоелектроцентралі, підстанції, призначені для передавання, перетворення і розподілу електроенергії, та газодобувні об’єкти…

«Знеструмлення в українській енергосистемі можливі, якщо росії вдасться подолати українську систему ППО. Найпроблемнішими залишаються регіони, розташовані вздовж лінії фронту. Там, окрім дронів і ракет, ворог може застосовувати балістичне озброєння «С-300», керовані авіаційні бомби, реактивну та ствольну артилерію. Якщо будуть масовані удари, які завдадуть суттєвих збитків енергосистемі, можливі блекаути. Але цієї зими енергетичні об’єкти України вже матимуть три рівні захисту у вигляді інженерних укріплень. Також ми готуємося максимально оперативно відновлювати систему, щоб знеструмлення були короткочасними. Партнери з-за кордону дійсно допомагають з необхідним обладнанням. Важливо, щоб швидкість, з якою ворог руйнує енергосистему, не перевищувала швидкості, з якою ми її відновлюємо. І тоді ситуація буде контрольована», — заявив міністр енергетики Герман Галущенко. При цьому він запевнив — запасів вугілля для енергогенерації в Україні достатньо, аби пережити зиму навіть за спроб росії бити по енергосистемі.

Поживемо — побачимо.