• Неоголошена війна

Сезон: курортний закінчився, «бавовняний» триває

Михайло ВЕДМІДЬ.

МИНУЛОГО тижня на фронті було дуже гаряче. Окупанти активізувались і посилили атаки на позиції українських захисників. Ворог майже щодня штурмував сили оборони на Куп’янському, Лиманському, Мар’їнському, Бахмутському, Авдіївському, Шахтарському та Запорізькому напрямках. На деяких ділянках фронту їм вдалося просунутися на кількасот метрів. Але в цілому успіху не мали, хоча для атак залучали багато техніки — танки, ББМ, артилерію, ракети, авіацію. Ось, наприклад, як описав ситуацію наприкінці тижня начальник Авдіївської військово-цивільної адміністрації Віталій Барабаш: «Четверту добу тривають бої. Запеклі та дійсно без перерви. І стрілецькі бої, і артилерійські дуелі. Гатять з усього, що у них є. Активно працює авіація. Кілька авіаракетних ударів було по самому місту. Ситуація дуже складна, але контрольована. Росіяни кинули на Авдіївку три бригади, це близько 10 000 осіб». Та наші військові мужньо тримали оборону. Водночас на Мелітопольському і Бахмутському фронтах продовжували вести наступальну операцію.

Не припинялись бойові дії і на території країни-агресора. Губернатор брянської області рф олександр богомаз заявив, що у ніч проти середи, 11 жовтня, «українські терористи зробили спробу атакувати об’єкти на території суразького району з допомогою БПЛА. Два безпілотних літальних апарати літакового типу знищено силами ППО міністерства оборони рф».

Того ж дня корабель чорноморського флоту рф «павел державін» був атакований у Чорному морі неподалік окупованого Севастополя дронами «Морський малюк» з експериментальним озброєнням (розробка української СБУ) та дістав пошкодження.

У п’ятницю, 13 жовтня, Служба безпеки спільно з Військово-морськими силами уразили російський носій крилатих ракет «буян». Наступного дня, в суботу, пролунали вибухи в російському місті сочі (краснодарський край). За словами місцевих мешканців, гриміло п’ять-шість разів. У деяких будинках зникло світло. У міноборони рф повідомили, що протиповітряна оборона нібито знищила два безпілотники над акваторією Чорного моря неподалік узбережжя краснодарського краю.

А вже вночі проти неділі, 15 жовтня, Україна начебто атакувала дронами курську та бєлгородську області рф. Про це сповістило міноборони рф. Російське відомство стверджує, що засоби ППО буцімто перехопили 27 безпілотних літальних апаратів, з яких 18 були знищені у повітрі над курською областю та два — над бєлгородською.

Тривала боротьба й на політико-дипломатичному фронті. 13 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одностайно ухвалила резолюцію, якою визнала лідера країни-агресора рф володимира путіна диктатором, а Росію — де-факто диктатурою.

Війна в Ізраїлі серйозно позначилась на перспективі військової допомоги Україні. Багато хто засумнівався, чи не призведе це до скорочення чи припинення надання її Заходом. Головний радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив: «Ми вважаємо, що Сполучені Штати здатні підтримати Україну в Європі, підтримати наших союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні та підтримати нашого близького союзника Ізраїль у скрутну годину… І ми рішуче відкидаємо думку про те, що Сполучені Штати Америки не можуть одночасно підтримувати волелюбний народ України і допомагати Державі Ізраїль».

У такому ж ключі висловився і генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він наголосив, що «чим сильнішою буде Україна на полі бою, тим сильнішою вона буде за столом переговорів, і тим швидше закінчиться ця війна». Столтенберг укотре запевнив, що Альянс підтримуватиме Україну «стільки, скільки буде потрібно».

Не довелося нудьгувати і спостерігачам за внутрішньополітичним життям України, де кілька подій викликали суспільний інтерес. Зокрема, публікація результатів соціологічного опитування, проведеного з 21-го по 27 вересня соціологічною службою Центру Разумкова. Президент України Володимир Зеленський у рейтингу довіри до державних та суспільних інститутів опинився аж на сьомому місці. Його випередили Збройні сили України (їм довіряють 93% опитаних), добровольчі загони (85%), волонтерські організації (84%), Держслужба з надзвичайних ситуацій (83%), Нацгвардія України (81%) та Держприкордонслужба (76,5%). У Президента України — 72% довіри, Міноборони — 71%, Служби безпеки — 66%, громадських організацій — 60,5%, Церкви — 59%, Нацполіції — 57%, голови міста (селища, села), в якому живе респондент, — 54%.

Разом із тим Зеленський із 75% очолює рейтинг вітчизняних політиків, посадовців, громадських діячів, випереджаючи Віталія Кіма (64%) та Сергія Притулу (51%). Частіше довіру, ніж недовіру, висловлювали до Михайла Подоляка (відповідно 45 і 30%), Віталія Кличка (44 і 39,5%), Олексія Данілова (42 і 35,5%), Василя Малюка (34 і 21%), Юрія Бутусова (31 і 25%), Сергія Стерненка (28,5 і 26%), Ігоря Клименка (26 і 22%), Рустема Умєрова (25 і 21%),

Більшість опитаних не довіряють Юрію Бойку (82%), Юлії Тимошенко (82%), Петру Порошенку (73%), Олексію Арестовичу (71%), Дмитру Гордону (58%), Давиду Арахамії (54%) та Андрію Єрмаку (53%). Поцікавилися соціологи і ставленням українців до ідеї проведення загальнонаціональних виборів. Позитивний відгук дали 15% опитаних, майже дві третини (64%) — негативний, а 21% не визначилися.

Тим часом Володимир Зеленський в інтерв’ю румунському виданню на запитання, чи балотувався б він на другий президентський строк, заявив: «Якби війна продовжувалася — так, якби війна закінчилася — ні. Я не можу втекти під час війни...». І дещо утаємничено додав: «Я не можу вам назвати точну дату, я думаю, що ніхто... Я знаю, що ми йдемо в контрнаступ, що росія піде з наших територій. Мені здається, я знаю, коли, але я також не можу вам цього сказати. Це останній етап війни. Це не його середина. Першим етапом була окупація, за якою пішла зупинка наступу та взяття ініціативи до своїх рук. Мені здається, ми в останній частині. У нас багато страхів: гроші, зброя... Але ми в останній частині, найскладнішій».

От і думай-гадай, що то воно означає?..