|
Версія для друку На головну Філіжанка мови по-рівненськи Інна ОМЕЛЯНЧУК. Рівненська область.  |
Небайдужі просвітяни щедро
діляться неперевершеним смаком рідної мови з тими, хто, на жаль, був
позбавлений такої можливості у своїй державі. |
«На
курсах української, які організувала «Просвіта», я вже п’ять потоків поспіль.
Не можу відірватися, так цікаво», — не приховує морального задоволення пані
Юлія Малик. З ЧОЛОВІКОМ та двома неповнолітніми
синами вона приїхала до Рівного з Ізюма: ледве втекли від ворожих бомбардувань
торік у березні. А вже 12 квітня жінка залюбки долучилася до першої групи
«Філіжанки мови по-рівненськи», яка розпочала навчання в ліцеї №15 у центрі міста. «Тоді
прийшло чотири десятки людей: різного віку, різних професій і, зрозуміло,
різного рівня володіння рідною мовою. Тож придумали універсальний підхід: кожне
заняття присвятити важливій для українців темі, яка точно нас об’єднуватиме.
Розпочали з дня вербової гілочки (тоді якраз наближалася Вербна неділя), далі
були Великдень, День матері, День сім’ї… Так, окрім лексичних, граматичних,
фонетичних мовних норм, заглиблювалися й у наші традиції та культуру», —
розповідає автор ідеї й одночасно одна з викладачів курсів Мирослава Жовтан. Не могла
вона, небайдужа просвітянка, залишити нових жителів міста сам на сам із мовним
бар’єром, який заважав повноцінно влитися в громаду. Й за покликом сердець
щедро діляться неперевершеним смаком рідної мови з тими, хто з різних причин та
життєвих обставин ще недостатньо її «розкуштував», викладачки української мови
Оксана Парфенюк, Софія Левицька, Олеся Ткачук, Ірина Бачук, Мар’яна Соловей,
Леся Лінчук… «Курсенята», або ж «філіжанківці», як люб’язно називають підопічних,
захоплюються: «Яка смачна наша мова!». «Так, вона
пахне бруньками, медунками, паскою, паляницею! А влітку — суницею й полуницею,
а восени — ..., а взимку — ... І завжди — свободою!» — відповідає Мирослава
Жовтан. Ну що тут
додати? Разом із «лагідною українізацією» наші співвітчизники щоразу отримують
новий ковток свободи і дедалі впевненіше розправляють плечі. Мирослава
Жовтан та її колеги чудово розуміють: начебто нонсенс — вчити рідну мову в
своїй державі. Але як тепер по-іншому? Надто коли люди самі припадають до
рідного слова, як до цілющого джерела. Вони дістаються з різних куточків міста
за будь-якої погоди на душі й за вікном — тільки б не пропустити уроку! Не вина
чоловіків і жінок, яким за 50 чи 60, що їх позбавили можливості вчити українську
в школі. Тож найскладніше подолати мовний бар’єр саме їм, але вони так щиро
намагаються! Часто приходять з онуками, з дітьми, цілими родинами. Обмінюються
новинами культурного, мистецького життя міста, разом відвідують цікаві заходи:
в парку історичної реконструкції «Оствиця», в обласному краєзнавчому музеї, в
музеях бурштину та Уласа Самчука, Олени Пчілки та Олени Теліги, в галереї
«Євро-арт», у соборах та церквах… Зустрічалися з талановитими письменниками,
художниками, поетами; були учасниками цікавих майстер-класів! І всюди говорили
українською, вигранюючи її, наче діамант. А коли зізнавалися в любові своїм
містам — Маріуполю, Сєверодонецьку, Харкову, — просто не стримували сліз! Юлія Малик
та її молодший син, 11-річний Михайлик, сказали: «Вдома, в Ізюмі, ми
спілкувалися російською. Але Рівне просто закохало нас в українську. Тож тепер
і в публічному спілкуванні, й між собою говоримо лише рідною мовою. Такий наш
життєвий і світоглядний вибір». Хіба це не
найвища подяка невтомним просвітянам за їхню щоденну волонтерську працю? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Запевняють, що до зими готуються ЧитатиГЛАВА Нафтогазу О. Чернишов повідомив, що
станом на 19 липня у підземних сховищах зберігалося 11,7 млрд кубометрів
блакитного палива. Від початку сезону його було закачано 2,5 млрд куб. м —
стільки ж, скільки й торік. «Загалом підготовка запасів до наступної зими йде
за планом», — наголосив О. Чернишов, зазначивши, що це дуже хороший результат,
враховуючи збільшення споживання палива у II кварталі поточного року відносно
аналогічного періоду попереднього на 13%. Очільник Нафтогазу висловив
сподівання на успішну підготовку до зими із досягненням усіх поставлених цілей.
Утім, звідки закачується паливо, не повідомлялося.
Руйнація головного багатства ЧитатиВІЙНА знищує не лише людей і матеріальні
надбання, а й даровані українцям природою чорноземи. Представник
Держекоінспекції К. Літвішко розповіла, що ракетні удари, вибухання
боєприпасів, падіння уламків ракет і «шахедів» та інші наслідки бойових дій повністю
змінюють органо-мінеральне тіло ґрунту. Зменшуються вологість та кислотність,
втрачається родючість, безпосередньо знижується гомогенність (однорідність). У
землі також накопичуються різні токсичні речовини, а внаслідок пожеж через
російські обстріли утворюються сажа, сірчана кислота, продукти окислення
нафтопродуктів, які можуть тривалий час перебувати в атмосферному повітрі, а
потім усе ж потрапляють на ґрунт, рослини, у водойми. «Екосистему не можна
розділити як окремі елементи, вплив іде на все», — наголосила К. Літвішко.
«Зерновий коридор» зачинено ЧитатиІЩЕ 17 липня росія заявила про вихід із
«зернової угоди» і пригрозила «ризиками» у разі продовження ініціативи. До
цього держава-терорист, як могла, саботувала домовленості, в результаті чого
судна зі збіжжям зазнавали багатомільйонних збитків через простої. Після виходу
з угоди ворог розпочав ракетний терор Одеси та області, із портів якої
транспортували зерно. Знищено кількадесят тисяч тонн збіжжя, зокрема й 60 тисяч
тонн агропродукції, яка призначалася для відправки до Китаю. Наші західні
партнери, очевидно, занепокоєні ситуацією, що склалася, оскільки росія вкотре
погрожує створити глобальну продовольчу кризу. «Вихід тільки один — збільшувати
військову підтримку України. Ми маємо надати засоби ППО. Якщо росіяни
застосовують дрони — треба дати ті засоби, які дадуть змогу їх знищувати», —
зазначив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп
Боррель.
На потреби оборони ЧитатиВІД ПОЧАТКУ року держбюджет отримав від
малої приватизації 2 млрд гривень, при цьому третина, а саме 683,7 млн, була
перерахована у червні. За інформацією голови бюджетного комітету ВР Р.
Підласої, ці кошти йдуть на покриття дефіциту. Але спрямовуються вони «виключно
на потреби національної безпеки й оборони». Найбільше коштів надійшло від
приватизації будівлі готелів «Ермітаж» — 311 млн грн, «Власта» — 115 млн грн,
майнових комплексів підприємств «Укроборонресурси» — 210 млн грн, «Електронмаш»
— 120,8 млн грн, Усть-Дунайського порту — 201 млн грн, Сторонибабського спиртозаводу
— 142 млн грн. Скільки ж десятків мільярдів розкрадено за цей період,
порахувати складно.
Причина — нехлюйство ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держслужби з надзвичайних
ситуацій (ДСНС), від початку року через підпал сухостою постраждали майже 8 тисяч
гектарів землі. Рятувальники щодня гасили близько сотні таких пожеж, загалом
ліквідувавши майже 10 тисяч займань в екосистемах і на відкритих територіях. У ДСНС
наголошують, що причина в 90% випадків — людське недбальство. «Тисячі заживо
спалених диких тварин, колосальні матеріальні збитки, задіяні значні людські та
технічні ресурси. Такими є наслідки з початку року безглуздого спалювання
сухостою. Деякі господарі бездумно випалюють суху траву, чагарники і сміття.
Невже вам байдуже, що гинуть тварини та птахи, згорають їхні кладки яєць?» —
висловлюється докір у повідомленні. Нагадаємо, від початку повномасштабної
війни було посилено відповідальність за підпал сухостою, який тепер прирівняли
до диверсії: від 10 до 15 років за ґратами або довічне ув’язнення з конфіскацією
майна.
Ризики нового спалаху ЧитатиУ
2017-2019 роках Україна пережила спалах кору, яким інфікувалися майже 115 тисяч
неповнолітніх. Коронавірусний карантин та велика війна спричинили соціальну
ізоляцію дітей, тому захворюваність знизилась. Водночас впали і показники
щеплень. Головний санітарний лікар І. Кузін наголосив, що сьогодні головним
завданням є провести вакцинацію до початку навчального року. Планується зробити
щеплення проти кору близько 260 тисячам дітей, які через війну пропустили цей
захід. Зі слів І. Кузіна, в Україну вже завезли понад 300 тисяч доз
європейської вакцини КПК, і кожна область забезпечена обладнанням, необхідним
для дотримання холодового ланцюга.
Допомога аграріям ЧитатиПІСЛЯ виходу росії із «зернової угоди» та
відновлення морської блокади нашої держави Агентство США з міжнародного
розвитку (USAID) заявило, що Україна отримає додаткові 250 млн дол. на
підтримку сільського господарства. Ці кошти мають піти на розвиток
агроінфраструктури і розширення альтернативних маршрутів експорту збіжжя. USAID
також закликало уряди інших країн і приватний сектор надати ще стільки ж, аби
допомогти українським фермерам, які постраждали від дій рф, та стимулювати
економіку України в довгостроковій перспективі.
|