• Люди, обставини, війна

Разом у праці й у боротьбі

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

В Іванівці, що в Борзнянській громаді, на щастя, на людські хати не падають ворожі снаряди, не стріляє по корівниках артилерія, не підриваються на мінах у полі трактористи... Проте ось уже два з половиною роки однойменне дослідне господарство, яке підпорядковується Національній академії аграрних наук України (НААН), не може вести повноцінної діяльності. Увесь цей час його намагаються захопити рейдерським шляхом усе нові й нові призначенці, не гребуючи будь-якими засобами. Та профспілка і директор не припиняють боротьби за справедливість.

_{«Аби тільки не заважали»}

ДЕРЖПІДПРИЄМСТВО «Іванівка», чиї справи послідовно висвітлюють «Сільські вісті» (див. номери за 18.11.2022 р., «Країна воює, а злочинні схеми не зникли», за 17 січня ц. р., «Наводитимуть лад»), уперше за багато років самостійно провело польові роботи на понад 3200 га. Половину ще восени засіяли власною озимою пшеницею, яку зберегли й не дали вкрасти, а решту землі відвели переважно під кукурудзу. Здавалося б, неможливо нинішньої складної доби впоратись із усіма справами, але дружний колектив підприємства сумлінно тягне лямку й горою стоїть за свого директора.

Так вийшло, що саме в день мого приїзду на держпідприємстві проводилися профспілкові збори (на фото). Трудовий колектив ухвалив вимоги до президента НААН України Ярослава Гадзала, серед яких — виконати рішення судів про поновлення на посаді та допуск до виконання обов’язків директора Андрія Скварського, який за два з половиною роки офіційно керував усього місяць. Чому так? Тому що рейдери з допомогою так званих чорних реєстраторів учиняли незаконні реєстраційні дії та блокували не лише Скварського як посадовця, а й у цілому господарську діяльність підприємства. Самих тільки податкових боргів за цей період накопичилося під 30 мільйонів.

— Але це не біда! За один хороший рік ми здатні погасити всі борги, — запевняє Андрій Скварський (на фото). — Головне, щоб не заважали працювати й не крали просто з наших полів збіжжя, як у два попередні роки.

Економісти господарства підрахували, що рейдери завдали йому лише прямих збитків на суму близько 200 мільйонів гривень.

Часи нині такі, що ніхто не застрахований від ризиків. Можеш посіяти ти, а збиратиме чужий комбайн... «Правильний» запис у реєстрі та «свій» нотаріус вирішують усе. Одного з таких ділків нещодавно покарало Міністерство юстиції.

— Я надіслав скаргу в антирейдерську комісію Мін’юсту на державного реєстратора з Варви Тетяну Якименко, яка впродовж тривалого часу неодноразово вчиняла незаконні дії, — розповідає Андрій Скварський. — Нещодавно отримав результат. Так, наказом міністерства Т. Якименко було заблоковано доступ до Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань строком на три місяці. Це вже друге блокування «чорного реєстратора». Всі записи Т. Якименко скасовано і визнано незаконними.

_{Труднощі не зламали}

ДИВЛЯЧИСЬ на «Іванівку», яка сьогодні жива і дієздатна, не можна не порадіти за людей, котрі тут працюють і захищають господарство, мають його за своє, рідне. Як не важко, та все ж торік виростили й зібрали на 500 гектарах пшеницю, а восени нею ж засіяли 1640 га чорноземів. Ще 2200 тонн озимої лежить на складах, арештовані Державною виконавчою службою. Реалізувати збіжжя самостійно господарство не може, хоча воно йому і належить.

Така ж доля і 270 тонн соняшнику, який комбайнери «Іванівки» встигли вихопити з частини незаконно засіяних полів. Решту врожаю приватні ділки за сприяння тодішнього ставленика академії Олексія Пушкарьова вивезли в невідомому напрямку. Сам Пушкарьов, кажуть люди, від початку квітня на дзвінки прокурорів та співробітників СБУ не відповідає, переховується.

— Дожились до того, що нами ж вирощене не можемо продати, — розводить руками завгосп «Іванівки» Володимир Сєчко. — А виконавча служба здере, як посередник, із нас ще 10 відсотків при продажу, і реалізують вони зрозуміло за якою ціною. Хочеться бодай під час війни, коли на кону продовольча безпека країни, хоча б трохи більше порядку та справедливості. А їх катма…

_{За турботу віддають сторицею}

ІВАНІВСЬКІ трударі посіяли 1500 гектарів зернової кукурудзи і 143 га кормової на силос, а ще 103 га вівса на корм худобі. Адже працівникам господарства вдалося зберегти й навіть наростити поголів’я української червоно-рябої. До речі, про ВРХ: як тільки Андрій Скварський почав реально керувати, надої молока зросли у п’ять разів!

— Для наших корівок ми не шкодуємо нічого, — тепло усміхається зоотехнік Олег Герасименко. — Тримаємо їх поки що в хлівах. У раціон підкошуємо люцерну, даємо сінаж, макуху соняшникову і 300 грамів на літр молока концентрату. Випас наразі відкладаємо, бо після попередніх господарів у літньому таборі треба покласти плити, аби худоба не стояла в багнюці.

Що казати — вісім років з-під корів ніхто не вичищав гній! Тож цієї весни вигребли із загонів і вивезли на поля понад 5 тисяч тонн коров’яку. І все це маленьким тракторцем «Володимирець». Відчуваючи турботу про себе, віддають сторицею і корівки. Надої молока вже не вміщаються в один холодильник, тож тутешні вмільці притягнули ще один «танк» із сусідньої Миколаївки, де худоби вже давно нема.

Дружно живуть іванівці, а об’єднало їх лихо, що змушує боротись і відстоювати своє в судах, на полі й у кабінетах. Так гартується нація!

P.S. Поки цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що Чернігівський райсуд задовольнив позов Андрія Скварського до НААН України про поновлення його на посаді директора «Іванівки». Це вже четверте подібне рішення. Три попередні саботувалися за напрацьованою схемою: після виграшу в суді Скварського поновлюють без нотаріального засвідчення, щоб неможливо було внести його до Реєстру як директора, і того самого дня звільняють. Паралельно Велика палата Верховного Суду своєю ухвалою підтвердила перше рішення Чернігівського райсуду. Тож тепер, якщо академія не поновить належним чином А. Скварського на посаді, він може звернутися до правоохоронних органів по захист своїх прав.