Добрий господар

Маленький качиний бізнес

ПЕВНА річ, мова про утримання невеликої кількості птахів цього виду задля додатку до сімейного бюджету (фермерське вирощування передбачає велику організацію й інші розрахунки). За правильного влаштування окупність качиного бізнесу не перевищує чотирьох місяців.

Процес вирощування качок практично безвідходний: пух молодих особин досить дорогий, послід використовується як високоякісне добриво, цінується і качача печінка, яку можна навіть реалізовувати в ресторани. Качині яйця «в ходу» менше за курячі, тому їх здебільше використовують для випічки, якщо пощастить — продають у пекарні або ж зберігають для інкубації. Основний дохід господареві дає м’ясо.

Зазвичай качиний бізнес будується з м’ясною пекінською породою. Пекінки рано досягають ринкової ваги (каченята віком півтора місяця важать близько 2,4-3,1 кг), мають високу несучість (від 85 до 140 яєць на рік від однієї самички). Однак вони погано насиджують яйця і рідко вирощують виводок. Тому потрібні й інші породи, наприклад Руанська.

Рентабельність вирощування однієї качки перевищує 50% і залежить від чисельності поголів’я. Оптимальна кількість для початку невеликого виробництва — 300 каченят плюс 13 дорослих особин, три з яких качури, а десять — несучки.

Найкращою умовою для розведення цих птахів є наявність природного вигулу із водоймою. Вода потрібна качкам для спарювання; інакше самички відкладатимуть незапліднені яйця, і каченят не буде.

Качки практично всеїдні: без проблем приймають корми і рослинного, і тваринного походження. Теплої пори року за наявності вигулу їм потрібна буде тільки одна підгодівля.

А загалом корм цій птиці дають два рази на день. Вранці можна годувати подрібненим концентратом, увечері дають мішанки. Останні складаються переважно зі свіжої трави, коренеплодів, овочів та кухонних відходів. Також у раціоні необхідні сироватка, м’ясо-кісткове або рибне борошно, мінеральні добавки.

Частка зернового і борошняного корму на качиному «столі» має становити близько 80%. Решта 20% припадають на вологі мішанки і різного роду добавки.

Так, у молодих качок віком до двох тижнів в основі раціону лежить зерно (на 45-50%), а на час забою його частку зазвичай знижують до 20%, при цьому збільшується частка хліба. Годувати качок хлібом та харчовими відходами можна після досягнення 2-тижневого віку, але бажано у провареному вигляді. Качкам готують досить рідку мішанку, щоб корм не прилипав до дзьоба.

Звичайно, заощадити на годівлі можна, вирощуючи на своєму полі потрібні кормові культури — кукурудзу, пшеницю, ячмінь, овес, бобові.

Питання про те, як вирощувати качок на м’ясо, зводиться в тому числі й до того, як отримати власний молодняк. Квочки з цих птахів не такі хороші, як із курей, однак деякі особини на яйця все-таки сідають. Вихід зі становища можна знайти і в тому разі, якщо жодна качка цього не зробить: яйця підкладають під курей. Виводиться качиний молодняк усього на кілька днів пізніше курчат.

Доглядати за «чужою» малечею курка буде. Але на водойму молодняк, який виховується квоктухою, зазвичай не випускають. Вид плаваючих «курчат» вельми травмує психіку квочки. Хай там як, а пускати малюків у водойму, якщо вони вирощуються без качки, не можна доти, доки у них не зійде пух і не з’явиться справжнє оперення. Оскільки підшкірного жиру в дуже маленьких пташенят нема, тому вони можуть просто застудитись.

Іноді каченят одержують і в домашніх інкубаторах. Спробувати варто, однак, закладаючи яйця в інкубатор, потрібно бути готовим до того, що пташенята виведуться аж ніяк не з усіх. Вихід молодняку звичайно становить не більше 50%. Річ у тому, що в білку качиних яєць нема антибактеріальних речовин. У результаті багато ембріонів гинуть на стадії розвитку.

Певна річ, вирощування качок на м’ясо в домашніх умовах можливе тільки за наявності досить-таки просторого сараю. Пташник може бути каркасним, брущатим, кам’яним, дерев’яним. Підлогу в ньому найліпше зробити кам’яною або цегляною. Перед її укладанням землю у пташнику потрібно ретельно ущільнити. Слід стежити за станом підлоги й зашпакльовувати всі дірки, бо качкам здатні нашкодити тхори, миші, щури.

М’яку підстилку роблять із сіна, соломи або тирси. Можна також посипати підлогу в сарайчику сухим піском. Необхідно влаштувати в качатнику лази над самою підлогою, щоб птиця могла вільно проникати у приміщення і залишати його.

У пташнику треба встановити годівниці (корита, на одну голову має припадати близько 10 см периметра бортика), напувалки та гнізда. Другі повинні бути досить глибокими, для того аби птах міг промивати носові отвори. За гніздо правитиме звичайний ящик із солом’яною підстилкою.

Розміри сараю визначають виходячи з того, що на дві-три качки має припадати близько одного квадратного метра простору.

Від дотримання режиму безпосередньо залежить продуктивність птиці. Зазвичай у присадибних господарствах практикується такий розпорядок дня. Відчиняти качатник можна не раніше 10-ї години, позаяк птахи несуть яйця здебільшого вранці. Затим їх випускають на водойму. Через 5-6 годин заганяють у вигул на годівлю. Потім качок знову пускають на водойму. Ввечері заганяють у сарай і наповнюють корита кормом.

Незабаром качки звикають до такого розпорядку і самі приходять від водойми до пташника в годину годівлі.

Вирощування качок на м’ясо — бізнес досить-таки вигідний. За сезон при бажанні можна виростити три-чотири виводки. Ціле літо качок не тримають — забивають зазвичай до першої ювенальної линьки, в 50-60-денному віці. Тушки таких качок мають товарний вигляд, оскільки на них відсутні пеньки. Ще одна причина раннього забою — суто економічна. До двомісячного віку кількість кормів, витрачених на одну особину протягом 30 днів, становить усього близько 2,5-5,5 кг залежно від віку птиці. Доросліші особини починають їсти дуже багато, набираючи жир. 3-5-місячним качкам належить давати вже 20-25 кг корму. Двомісячні каченята важать близько двох кілограмів, шестимісячні — чотири. Тому тримати качок понад 2,5-3 місяці недоцільно.

Все літо один і той же виводок можна утримувати лише тоді, коли ваша мініферма знаходиться на березі великої водойми, де качки добувають собі достатню кількість корму самостійно. Проте і в такому разі багато господарів вважають за краще забивати птицю раніше. У великих качок м’ясо зазвичай дуже жирне, тому менше цінується.