|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
|
| Версія для друку До списку статтей Теплиця: більше переваг чи недоліків?
КОГОСЬ здивують ці роздуми. Особливо тих господарів, які давно мають теплицю і вправно вирощують у ній не лише розсаду, а й отримують кінцевий продукт — огірки, помідори, перець та багато інших овочів. Врешті, чим сильніше даються взнаки зміни клімату, тим частіше ми чуємо, що рано чи пізно всі аграрії змушені будуть перейти на вирощування овочів у захищеному середовищі — в теплиці або хоча б у парнику. Водночас слід зауважити: одержання гарних урожаїв в ідеальних умовах — це лише можливість, а не гарантія. Теплиця вимагає часу і постійної уваги господарів, а розвиток рослин залежить від поливів, підживлень та щоденного невтомного догляду або дорогих систем контролю. Якщо й обладнувати захищене середовище за чималі кошти, то потрібно бути готовим щороку докладати відповідних зусиль задля бажаного результату. Постійна ретельна робота з ґрунтом Відновлювати родючість, підтримувати мікробіоту і текстуру, оздоровлювати землю тут потрібно так, як і на городі. Але обсяг землі у теплиці обмежений, її ресурси швидко вичерпуються, а природні процеси унеможливлені. Землю доведеться досить часто міняти. Навіть за ідеального догляду — принаймні кожні п’ять років. До того ж щороку, своїми руками чи з допомогою техніки, доведеться забезпечувати належну культивацію, внесення і рівномірний розподіл зрілої органіки, постійну підтримку активних мікроорганізмів завдяки біопрепаратам. Якість підготовки і відновлення землі — основа всього. А вона у теплиці вимагає праці. Складність сівозміни у закритому середовищі Правила чергування та вирощування здорового врожаю овочів передбачає сівозміну з паузою як мінімум три роки між рослинами, що представляють одне сімейство. У теплиці така сівозміна неможлива. Її зазвичай будують «із прицілом» на конкретну культуру, наприклад для томатів або огірків. І щороку висаджують одні й ті ж улюблені овочі. А значить, із кожним сезоном збільшуються ризики ураження хворобами, специфічними для цих рослин і їхніх родичів. Аби досягти успіху, потрібно вживати додаткових заходів — сіяти сидерати, оздоровлювати, змінювати землю, розраховувати переміщення видів у певні зони теплиці, посилювати профілактичні заходи. І якщо прорахунки на відкритих грядках можна компенсувати, то в теплиці необхідна буквально математична точність. Обмежена площа — складне сусідство Площа навіть найбільших теплиць не безмежна. А частина дорогоцінного простору ще й відводиться під доріжки та робочу зону. Проблема вибору тих культур, які можна буде вирощувати в теплиці, вимагає раціональності, адже все й одночасно не посадиш. Змішування ж видів вимагає досвіду і розрахунків. І підвищує ризик для всіх рослин відразу. Більшість типово тепличних овочів взагалі не сумісні. Скажімо, огірки та помідори, що вимагають різної вологості та й температур. Або різні види пасльонових, змішування яких в одній теплиці в рази підвищує шанс появи шкідників та хвороб. І вирощування їх через рік проблеми не розв’яже, адже всі вони несівозмінні. Навіть сусідство з квітами чи ягодами все одно проблемне, бо так кількість хвороб, що можуть з’явитись у теплиці, лише збільшується. Безперебійне забезпечення водою Якщо рослини на грядках просто неба поливають тільки у періоди посухи, то в теплиці забезпечувати рослини дорогоцінною вологою потрібно власними силами. Центральне водопостачання на присадибних ділянках залишається радше винятком. Та навіть якщо обладнано водопровідну систему, витрати води на регулярний полив рослин у теплиці, особливо влітку, будуть величезними. Коли автополиву нема, то перенесення великих об’ємів води стане чималим фізичним навантаженням. Важливий нюанс: рослини в теплиці не зможуть витримати тривалих перебоїв із поливами. Слід підтримувати ідеальну вологість ґрунту, шукати «золоту середину», адже в захищеному середовищі рослини вельми чутливі до перезволоження чи до посухи. Залишити теплицю напризволяще і гайнути кудись на тривалий час не вийде. Навіть автополив потрібно контролювати і перевіряти. Підвищена потреба в добривах Ресурси ґрунту в теплиці обмежені, їх не вистачає на увесь період вегетації і плодоношення навіть за належної «заправки». А якщо не давати достатньо органіки, потреба у підживленнях виникає із самого початку. Для рослин у теплиці добрива вносять значно частіше, ніж для їхніх родичів на відкритих ділянках: принаймні три-чотири рази за сезон, а часто і кожні три тижні. Втім, більше добрив і менше природних ресурсів — це ризик підвищення рівня нітратів та токсинів у плодах. Для органічного землеробства без утримання свійських тварин забезпечення гарного запасу біодобрив може стати проблемою. Та й при застосуванні мінеральних добрив у теплиці всі їхні «мінуси» проявляються сильніше. Забезпечення вентиляції Якщо ви не обладнали теплицю повним клімат-контролем та автоматичною системою провітрювання, за всім не стежить спеціальний процесор, то реагувати на будь-які зміни температури і сигнали рослин доведеться самотужки. Теплиця захищає рослини, але без провітрювання швидко перетворюється на токсичне середовище. Це лише здається дрібницею — привідчиняти чи причиняти кватирки залежно від погоди, насправді ж є сущою морокою, адже завше треба бути напоготові. У жаркі дні без збільшення доступу повітря рослини просто згорають, а в холодні ночі залишені отвори можуть їх погубити. Будь-яку теплицю чи парник необхідно постійно провітрювати. Постійні профілактичні заходи та боротьба зі шкідниками і хворобами Якщо рослини в теплиці були здоровими минулого року, це не гарантує відсутності проблем у наступному. Неможливість дотримуватися сівозміни і правил сумісності, підвищена вологість створюють надсприятливі умови для розвитку хвороб і шкідників. Теплиці дезінфікують та обробляють після завершення сезону та навесні, перед наступним. А потрібно ж дбати ще й про оздоровлення ґрунту! Борошниста роса, фузаріоз, фітофтороз, попелиці — найрозповсюдженіші, та не єдині вороги. Подолати хвороби і комах біологічними засобами — настоями трав, попелу, біоінсектицидами, біофунгіцидами — в теплиці важко. А застосування хімічних засобів захисту пов’язане з великими ризиками, і чим старіші рослини, тим з більшими наслідками. Саме тому тепличні овочі у продажу майже нерозривно пов’язані з хімією. Забезпечення ідеального порядку Гігієна та ідеальні санітарні умови в теплиці — гарантія того, що у вирощуванні рослин не буде проблем. Про теплицю не можна просто забути, складаючи бадилля десь у куточку та забуваючи прибрати за собою. Це закрита екосистема, в якій будь-яка недбалість і безлад виливаються у ще більший хаос. Ремонтні роботи, що не закінчуються Щороку, а краще кілька разів на рік у теплиці потрібно перевіряти всі конструкції, особливо рухомі механізми, з’єднання, основні матеріали (плівка, скло, полікарбонат). Маленькі сколи, тріщини, іржа, корозія в режимі підвищеної вологості вже за рік можуть викликати потребу у великому ремонті. У будь-якій теплиці щосезону потрібно щось підфарбовувати, змащувати, змінювати, підкручувати, лагодити. Інакше не вдасться підтримувати ідеальне середовище для розвитку рослин. Версія для друку До списку статтей | ДО редакції звернувся В. С. Тесленко із Дніпропетровщини з проханням роз’яснити, яка напасть спіткала його абрикосові дерева: навесні почорніла зав’язь, згодом гілки наче обпалило вогнем, деякі з них всихають. Позаяк це явище нинішнього року масове, то в наступному випуску ми докладно розповімо про хворобу плодових — моніліоз, і яких заходів боротьби з ним слід уживати, аби не втратити дерев. А «пташину» тему продовжимо знайомством із бройлерною цесаркою — досі не дуже розповсюдженим видом пернатих на приватних обійстях. А дарма. Птиця вигідна в утриманні — забезпечить сім’ю смачним м’ясом із високим умістом гемоглобіну, а крім того, вона чи не єдина з домашньої зграї вишукує на картоплі й поїдає колорадських жуків.
|