|
Версія для друку На головну На енергетичному фронті Олена КОЩЕНКО. Ситуація
в енергосистемі України знову наблизилася до критичної межі. Обленерго оновили
графіки вимкнення світла. Невже побутовим споживачам почнуть його відключати,
як це було восени і взимку минулого року? ДНЯМИ
національна енергетична компанія «Укренерго» опублікувала застережливе
повідомлення такого змісту. Хоч зараз в Україні виробництво електроенергії для
покриття потреб споживачів достатнє, однак стало істотно зростати використання
її у вечірній час. Тоді як росія не припиняє масованих ракетних та дронових
атак, націлених на об’єкти нашої енергоструктури, надто на прифронтових
територіях. Пошкодження складні й масштабні, вимагають багато ресурсів та часу
для відновлення обладнання. Тому в
компанії закликали українців розумним споживанням підтримати енергетичний
фронт: зменшити навантаження на енергосистему у пікові вечірні години, з 19:00
до 22:00. Це не означає, що весь цей час треба сидіти без світла. Достатньо
мінімізувати функціонування потужних електроприладів — бойлерів, пральних
машин, генераторів, кондиціонерів, прасок. А якщо їх і вмикати, то принаймні по
черзі. Важливо також не залишати в розетках техніку, яка не використовується.
Ну і, звичайно ж, не забувати вимикати світло, виходячи з кімнати. Якщо кожний
громадянин, стверджують фахівці, усвідомить нинішню складність ситуації у
вітчизняній енергосистемі, це допоможе уникнути віялових відключень електрики. Окрім
руйнування інфраструктурних об’єктів, негативним фактором є і недостатня
генерація електроенергії. До війни 60,1% усієї генерованої у країні електрики
припадало на атомні електростанції. Проте найбільшу в Європі — Запорізьку, яка
до 2022-го виробляла п’яту частину всієї вітчизняної електроенергії, вже понад
рік контролюють окупанти. П’ять із шести її реакторів сьогодні у стані
«холодної зупинки». На решті АЕС, як розповіла в інтерв’ю ЗМІ експерт із питань
ядерної енергетики Ольга Кошарна, триває масштабна ремонтна кампанія, щоб
підготуватися до наступного опалювального сезону. Частина їхніх енергоблоків не
працює. У той же час
об’єкти гідроенергетики, яка до 24 лютого 2022 року виробляла близько 10% усієї
електрики в Україні, 35 разів зазнавали масштабних руйнувань. Унаслідок бойових
дій пошкоджено 75% потужностей теплових електростанцій, більш ніж наполовину
зменшилося виробництво сонячної та вітрової електроенергії. У багатьох
може виникнути запитання: чому ж тоді Україна в такій ситуації відновила
експорт електрики, зокрема до Молдови, Польщі та Словаччини? А нас закликають
заощаджувати світло. Як це розуміти? Річ у тому,
пояснюють енергетики, що в українській енергосистемі час від часу, переважно у
ранкові та нічні години, виникає надлишок генерованої електрики. В цей період
ми можемо її експортувати. А за отримані гроші в разі потреби — імпортувати.
Втім, у пікові вечірні години можливість імпортування в нашої країни
мінімальна, адже в цей час і енергосистема країн-партнерів витримує значні
навантаження і потерпає через дефіцит генерації. А тим часом
рф не припиняє обстрілювати прифронтові території, якими постійно пошкоджуються
мережі обленерго. Так, цього місяця в Донецькій області внаслідок ворожих атак
було знеструмлено вісім населених пунктів. У Харківській області через вогонь
противника без електроенергії зосталися понад 13 тисяч споживачів. Потерпають
без електрики на Сумщині, Запоріжжі, Херсонщині, Чернігівщині… Енергетики
роблять усе можливе, аби не допускати віялових відключень. Допомогти їм можемо
і ми, підтримуючи енергетичний фронт економним споживанням електрики. P.S. Тим
часом Укренерго повідомило, що разом з Укргідроенерго опрацьовує сценарії
подальшої збалансованої роботи енергосистеми з урахуванням наслідків руйнування
Каховської ГЕС. Змінюється режим роботи гідроелектростанцій, розташованих вище
по Дніпру, аби мінімізувати обсяг води, що надходить у Каховське водосховище. Виробництва
електроенергії достатньо для забезпечення потреб споживачів. Щоправда, вдень 8
червня виник дефіцит потужності через посилене її споживання, але Україна
оперативно активувала аварійну допомогу від енергосистем Польщі та Румунії. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Евакуація триває ЧитатиУ НІЧ проти 6 червня окупанти підірвали
греблю Каховської ГЕС. Мільйони тонн води ринули на міста і села… Станом на
вечір 11 червня, за даними МВС, на Херсонщині було підтоплено 32 населених
пункти (3784 будинки) на підконтрольній території та 14 на окупованій.
Евакуйовано 2699 осіб (рашисти, за даними глави Херсонської ОВА О. Прокудіна,
людей не вивозять). У Миколаївській області було підтоплено 31 населений пункт,
доправлено в безпечне місце 982 чоловік. Загалом через підрив дамби загинуло
п’ять осіб, зниклими безвісти вважаються 29. Окрім людей і майна, страшенної
шкоди завдано природі: під загрозою зникнення перебуває 30%
природно-заповідного фонду Херсонщини, приблизна сума збитків довкіллю
перевищує 55 млрд гривень. Також через затоплення може бути втрачено кілька
мільйонів тонн урожаю.
Економіка долає виклики ЧитатиЗГІДНО з даними Держстату, за підсумками
цьогорічного І кварталу скорочення ВВП у річному вимірі становило 10,5%, але
порівняно з IV кварталом минулого року реальний ВВП зріс на 2,4%. Коментуючи
це, в Мінекономіки зазначили, що прогноз щодо скорочення був гірший — 14,1%. А
отже, українська економіка пристосовується до нових умов і відновлюється
швидше, ніж припускали. «Вона продовжує працювати та долати виклики війни», —
констатували у відомстві.
Повірка відновлена ЧитатиКОЛИ почалася повномасштабна війна, уряд
призупинив повірку побутових лічильників води, тепла та газу. Проте днями цю
процедуру було повернуто. Отож повірку лічильників, якщо для цього настав час,
слід зробити впродовж трьох місяців після закінчення опалювального періоду.
Виняток становлять жителі окупованих територій та зон можливих або активних
бойових дій: для них повірка відкладається до завершення режиму дії воєнного
стану та трьох місяців після його припинення.
Усе ще найбільший власник ЧитатиПОПРИ багаторічну приватизаційну кампанію
станом на 1 січня 2023 року у власності держави було 3256 підприємств (на
початку минулого року їх налічувалося 3378). Втім, у цей список не внесено
щонайменше 14 000 компаній, що належать місцевим органам влади, стосовно яких
немає достовірної статистики. Таким чином, держава все ще залишається
найбільшим власником підприємств.
«Скіфське золото» повернеться ЧитатиЦЯ ІСТОРІЯ почалася 2014 року: в лютому
колекція коштовностей минувшини була вивезена з Криму до Нідерландів для участі
у виставці. Після анексії півострова росією виникла проблема, кому передавати
надбання: музеям, які їх надали, чи державі. 14 грудня 2016 року суд Амстердама
постановив повернути «скіфське золото» Україні, однак у січні 2017-го кримські
музеї, контрольовані росією, оскаржили рішення. Тяганина тривала аж до 9
червня, коли Верховний суд Нідерландів урешті визнав колекцію культурною
спадщиною нашої держави (чиєю частиною і є Крим). Отож справу можна вважати
справедливо завершеною.
Складна справа — кермування ЧитатиУ ЧЕРВНІ на Львівщині, Київщині,
Вінниччині та Одещині почав діяти пілотний проєкт із забезпечення прозорих умов
проходження іспитів на водіння у сервісних центрах МВС: в аудиторіях для складання
теорії і в авто для практики встановили більше камер спостереження, які не
залишають сліпих зон. Упродовж першого тижня нову систему випробували 2524 рази
за всіма категоріями транспортних засобів. Похвалитись успішністю вдалося
небагатьом: теорію з першого разу склали 23% претендентів, практику — 36%.
Виплати розпочато ЧитатиСТАНОМ на кінець травня на отримання
компенсацій за пошкоджене внаслідок війни житло за програмою «єВідновлення»
(див. номер за 16 травня, «єВідновлення пошкодженого житла») було подано 15 тисяч
звернень із 16 областей. А 8 червня адресатам надійшли перші виплати грошової
допомоги. Щоправда, кошти було перераховано тільки за вісьмома заявками, проте
зазначається, що робота над цим питанням триває.
Найстрашніше — невідомість ЧитатиЗА ДАНИМИ Міністерства внутрішніх справ, від
початку повномасштабної війни і станом на 7 червня зниклими безвісти вважаються
23 876 осіб. У цьому списку, за інформацією ювенальних прокурорів, перебуває
387 дітей. Також на 5 червня через обстріли і бомбардування росії загинуло 485
неповнолітніх, понад 1005 були поранені. За повідомленням Національного
інформаційного бюро, 19 505 дітей вважаються депортованими. Слід зауважити, що
ці дані не остаточні, робота зі встановлення числа постраждалих у місцях
ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та визволених територіях триває.
В основному хочуть додому ЧитатиВІДПОВІДНО до результатів соцопитування,
найбільше внутрішніх переселенців (ВПО) переїхали зі східних областей: понад
60% із загального числа. 19% ВПО не планують повертатися додому навіть після
закінчення війни, при цьому порівняно з минулим літом відсоток таких людей зріс
удвічі. Втім, 75% біженців од війни на новому місці затримуватися не
збираються. З них 12% мають намір повернутися додому найближчим часом, 14% хочуть,
але ще почекають, 49% поїдуть, коли закінчиться війна.
|