Архів
Вівторок,
13 червня 2023 року

№ 24 (20016)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері: Зенітка Наша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Незламні

Музи не мовчать

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Фото автора.

Правнук повстанця часів Української Народної Республіки, син фермера Олег Бондар сьогодні воює. Коли ж випадає хвилина перепочинку, то старший солдат Нацгвардії з позивним «Артист» бере в руки гітару і творить музику. Пісню «Воля» до річниці Незалежності він записав разом із тезкою Олегом Скрипкою.

Ворог його роду

ПРИ нашій зустрічі говорити про музику «Артистові» було важко. Бо найстрашніше на війні — втрачати товаришів. А то був саме такий день.

...Його побратим загинув за кілька годин до нашого приїзду. Вони з Олегом служили з 2017 року, разом попросилися з тилового підрозділу на фронт. Під час минулої ротації біля Бахмута хлопець добре показав себе. В тій м’ясорубці чимало побратимів загинуло чи зазнало поранень. «Трьохсотих» потрібно було витягувати під шквальним вогнем «вагнерівців». Багато хто відмовлявся лізти в те пекло. Це можна зрозуміти — на війні кожен намагається вижити як може. А він ішов і врятував не одного побратима. А тепер його нема. Клята росія.

В розумінні Олега для його українського роду ця війна ніколи не припинялася і триває якщо не тисячоліття, то принаймні кілька останніх століть. І він починає переповідати родинні перекази. «Можу почати з прадіда», — каже. Бабуся йому розповідала, як за вказівкою москви комуністи й комсомолія відбирали в селян хліб, прирікаючи їх на неминучу смерть, а прадід із товаришами повертали людям награбоване… «Такий жорстокий був час», — часто повторювала бабуся, яка в молоді й зрілі роки працювала головою сільради.

Дідусь Олега також був проти більшовиків. Чоловік пам’ятає, як його рідні сварилися через це. Ті суперечки, напевне, виникали не стільки на ідеологічному ґрунті, скільки через страх бабусі, що її чоловіка запроторять до Сибіру…

Народження пісні

ДО музики душа «Артиста» тягнулася змалечку, як рослина до сонця. Дитинство хлопця минуло в рідному Іллінецькому районі Вінниччини. Згодом закінчив диригентсько-хоровий клас музучилища, вступив до столичного училища Глієра на естрадно-джазовий вокал. Поїхав туди навчатися з дівчиною, з якою побралися ще зовсім юними. Однак шлюб виявився не дуже щасливим, бо дружина не бачила перспектив чоловіка в музиці... А це непросто — жити, коли тебе не розуміють у найголовнішому.

Олег опанував фахи слюсаря, зварника. Щоправда, майстерності в цьому ремеслі так і не досягнув. Зрештою подружжя, як кажуть, розбіглося. Тоді чоловік і поринув у творчість — став писати пісні. «Хтось у печалі починає пити, інший — займатися спортом, а моя душа втішалася музикою», — згадує Олег. Спершу це були переважно пісні про кохання. Коли ж росія розв’язала повномасштабну війну, в серці чоловіка з’явилися нові слова і музика, що передавали його почуття до рідної землі, Вітчизни, нації, яка протистоїть навалі. «Великий народе моєї країни, тримай оборону на повнії сили...» — закликає його пісня «Воля».

Олег продовжував писати і поширював свою творчість у соціальних мережах. Згодом попросив про співпрацю ветеранський фонд, який опікується перспективними музикантами. Воїн став відомим на День Незалежності, коли у збірці «АртФронт» розмістили його пісню «Воля». Саме її він виконав у дуеті з легендою українського року Олегом Скрипкою, з яким хлопця познайомили волонтери.

За честь і волю, за Україну

ОЛЕГ стверджує, що командири добре ставляться до його творчої кар’єри. Щоправда, «Артист» створює пісні лише тоді, коли підрозділ виводять на відпочинок, адже в окопах, під ворожим вогнем, напруга нервів така, що не до пісень.

У нього в підрозділі хлопці підібралися мотивовані. Зі своїм гранатометом «Артист» постійно «при ділі»: б’є по скупченнях ворога, підтримує вогнем піхоту. Життю піхотинців, каже, не позаздриш. Якщо підрозділу Олега час від часу дають передихнути у спокійніших місцях, то вони на передовій місяцями, а дехто вже й більше року.

Щоправда, на війні як на війні: гвардійцям також дістається. За три дні до нашої зустрічі по них гатили добряче. Колоди перекриття у три накати аж підплигували...

— Не треба недооцінювати росіян, вони навчилися добре воювати, — підтримує думку багатьох наших військових Олег Бондар.

Звичайно, зізнається, буває страшно. Але хлопці знають, за що воюють. За честь, волю, за Україну, її незалежність. Мотивація додає сил та мужності.

Про це і співає у своїх піснях «Артист».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Евакуація триває
Читати
Економіка долає виклики
Читати
Повірка відновлена
Читати
Усе ще найбільший власник
Читати
«Скіфське золото» повернеться
Читати
Складна справа — кермування
Читати
Виплати розпочато
Читати
Найстрашніше — невідомість
Читати
В основному хочуть додому
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове