• Гаряча тема

Корупційного «шила» сховати не вийде

Віталій НАЗАРЕНКО.

Кримінальне провадження тривалістю 9 років щодо розкрадання понад двох мільярдів гривень з Аграрного фонду, де серед обвинувачених нардеп Борис Приходько та екскерівник акціонерного товариства Олександр Кірюк, закрили. Формальна причина — порушення строків досудового розслідування. Таке рішення абсолютно суперечить нормам процесуального права. Саме ж засідання не обійшлося без скандалу: головуючий суддя Дарницького райсуду Києва Олександр Домарєв, обурений свавіллям колег, узяв самовідвід.

_{Затягували,
як могли}

ГУЧНУ справу про розкрадання з Аграрного фонду (один із провідних операторів агропромислового комплексу) 2 мільярдів 69 мільйонів гривень, або 250 мільйонів доларів за тодішнім валютним курсом, розслідують із 2014 року. Нагадаємо, Бориса Приходька, який на той момент обіймав посаду заступника голови Нацбанку, звинувачують у змові з головою правління фонду Олександром Кірюком та посадовими особами Брокбізнесбанку. Всі ці сторони продавали-перепродували один одному цінні папери вартістю понад два мільярди, і в підсумку після ліквідації банку, про фінансові проблеми якого на час проведення операцій, як стверджує слідство, фігурантам провадження було добре відомо, ці гроші з рахунків щезли.

Справа непроста, і в ній, імовірно, значно більше дійових осіб, ніж офіційно вважають прокурори. До такої думки спонукають неабиякі порушення, з якими проходив процес. Розгляд гальмували різними способами, зокрема обвинувальний акт суди «футболили» між собою понад три роки. І лише 2018-го провадження нарешті було прийняте Дарницьким райсудом міста Києва. А 2020 рік вніс у справу нові обставини. У травні загинув (прокуратура назвала основною версією самогубство) один із головних фігурантів справи, бізнес-партнер Бориса Приходька нардеп Валерій Давиденко, який у 2013-2014 рр. працював заступником глави Мінагропроду.

Того ж року Приходько в результаті судових позовів та перерахунку голосів таки дістав мандат народного депутата від 210-го округу, а відтак і омріяну недоторканність. Після цього починаються дивні речі на рівні Генпрокуратури: близько чотирьох місяців тодішній очільник відомства Руслан Рябошапка відмовляється підписувати подання про згоду парламенту на притягнення Бориса Приходька до карної відповідальності, хоча його справа вже в суді.

Однак мандат не надовго рятує «народного обранця», адже Верховна Рада таки скасовує депутатську недоторканність і розгляд триває. Врешті після трьох років тяганини провадження вийшло на фінішну пряму півтора місяця тому.

_{А судді хто?}

У ХОДІ розслідування прокурори зібрали беззаперечні докази вини Бориса Приходька у розтраті/привласненні коштів із державного Аграрного фонду, підтвердженням чого є висновок економічної експертизи фінансових операцій. Проте цей чоловік здаватися не збирається. На кінцевому етапі судових дебатів, коли служителі Феміди мали заслухати останнє слово обвинуваченого, а після виходу до нарадчої кімнати винести ухвалу, захист подав клопотання про закриття кримінального провадження нібито через порушення строків досудового розслідування. Підстав для його задоволення не було жодних, адже достеменно встановлено, що сторона обвинувачення вклалась у визначені законом строки.

Однак двоє з трьох суддів — Тетяна Щасна і Ольга Просалова — на відверте здивування і навіть гнівне обурення голови колегії Олександра Домарєва за 10 хвилин до виходу в нарадчу кімнату для підготовки вироку в один момент голосують за постановлення ухвали про закриття провадження. Прокурор у справі подає обґрунтовані заперечення, адже таке рішення прямо суперечить як нормам процесуального кодексу, так і практиці Верховного Суду. Однак думка обвинувача залишається без уваги.

Розуміючи відверту незаконність того, що відбувається, головуючий суддя Домарєв бере самовідвід. Проте навіть це не перешкоджає Щасній і Просаловій, ігноруючи факт неповного складу колегії, опублікувати ухвалу про закриття кримінального провадження в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

_{Наступний етап — апеляція}

ВОЧЕВИДЬ, Приходьку та Кірюку наразі вдалося уникнути покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Довести власну невинуватість вони не змогли, але зачепились за процесуальні норми. Втім, державне обвинувачення хоче продовження справи про відмивання мільярдних коштів із рахунків гаранта продовольчої безпеки. На рішення Дарницького суду прокуратура подала апеляцію, її розгляд має відбутись цього місяця.

Побіжно оглядаючи складну справу та діяльність Бориса Приходька раніше (див. номер «СВ» за 3 березня 2020 року, «За беззаконням і бідністю завжди йде Коліївщина»), ми, як і багато інших ЗМІ та політичних експертів, припускали, що її затягують зумисне, а рішення суду — швидше формальність. Тепер уже стало цілком очевидно, що комусь у вищих ешелонах влади вигідно «злити» провадження, але головне — по-тихому, щоб, не дай Боже, не дізнався Захід, який допомагає нашій країні вистояти у війні з росією і закриває очі на численні факти корупції. Як бачимо, навіть повномасштабна війна не змінила негідників.