Архів
Вівторок,
25 квітня 2023 року

№ 17 (20009)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Насущна тема

Ловись, рибко, мала і... велика!

Василь Піддубняк.

На початку квітня в нашій країні стартувала заборона на вилов живого срібла у нерестовий період.

Асоціація рибалок України давно б’є на сполох: через браконьєрство, надмірний промисловий вилов і забруднення довкілля до 2050 року в наших водоймах може зникнути риба.

ЕКСПЕРТИ організації наголошують: «В основному загроза перелову нависла над хижою річковою рибою. Саме її популяція сьогодні особливо чутлива і потребує відновлення. Вчені твердять, що 90% видів великих хижих риб вже ніколи не зможуть відновитися до колишньої чисельності, серед них щука, судак, сом».

До критичної межі підірвані «надра» так званої білої річкової риби. П’ять років тому, за даними фахівців Інституту зоології ім. Шмальгаузена, традиційного для українських водойм ляща у порівнянні з 1991 роком залишилося не більше 25%, сазана, жереха — 10%. А такі види, як чехоня та лин, стали дуже рідкісними.

Щось змінилося? Аякже, змінилось. У ще гірший бік. Промислові стоки, бойові дії на території України і безсмертні орди браконьєрів б’ють по рибних запасах з усієї дурної сили. Факти? Їх уже більше, ніж самої риби!

Традиційно браконьєрський промисел особливо пожвавлюється напередодні нересту. Тоді, коли риба збирається у великі косяки і в неї притуплюється інстинкт самозбереження. На небезпеку вона практично не реагує — хоч голими руками лови дармове живе срібло. А це ж не лише поживне м’ясце, а й ще цінніша за нього ікорка.

Дика і грізна сила нападає в ці дні на водні плеса України! Хто зупинить? Може, нарешті, совість, відповідальність перед Природою? Та цих людських чеснот у грізної сили зроду-віку не водилося. Ніде! Тільки на Кременчуцькому водосховищі за один рейд рибоохоронці задокументували низку резонансних фактів браконьєрства — виявлено шість грубих порушень зі збитками на понад 3,4 млн грн.

Цей приклад узятий із сайту Державного агентства меліорації та рибного господарства України. Відомство сповіщає також, що «інспектори здійснили меліоративне тралення та очистили акваторію водойми від заборонених знарядь лову, зокрема вилучили 34 безгосподарські сітки загальною довжиною понад 3 км, у яких знаходилося понад 300 кг водних біоресурсів».

Ось такі вони, масштаби нищення живого срібла на самому лише Кременчуцькому водосховищі! І якщо ординців із сітями, вершами, неводами, драчами, квоками, ятерями не зупинити, то риба назавжди зникне у вітчизняних водоймах.

Зникла б, можливо, і раніше, одначе ще за часів князівської доби у Київській Русі існував звичай: під час весняного нересту риби навіть церковні дзвони не дзвонили, щоб не лякати її і дати можливість віднереститися.

Цього звичаю, непорушного правила дотримувалися майже до початку ХХ століття, позаяк українці, які зналися на рибальському промислі й шанували його, розуміли всю важливість нересту для невичерпності рибних ресурсів.

Що ж стосується власне рибного промислу, то він був, є і буде, доки живуть люди на землі. Інша річ — слід скерувати цей промисел у єдине русло, цивілізоване. У цьому напрямі вже дещо зрушилось.

«Зміни у рибній галузі, які в минулому році розпочались із реформування промислового і аквакультурного секторів, продовжилися цього року в дуже важливому для нас сегменті любительського рибальства, — зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня. — Перший вагомий крок було зроблено наприкінці 2022 року прийняттям нових Правил любительського і спортивного рибальства, які не оновлювалися понад 20 років. Наступним етапом заплановано введення рибальського квитка, який не тільки розширить права мільйонів рибалок-любителів, а й створить додаткові умови для розвитку всієї галузі. Це усталена міжнародна практика, яка існує в різних формах у цивілізованих країнах світу і яку ми невдовзі запровадимо в Україні».

Уже розробляється експериментальний проєкт щодо видачі документа, який дозволить добувати живе срібло в обсягах, що перевищують добову безо-платну норму вилову водних біоресурсів. Ліміти допустимого вилову водних біоресурсів для любительського рибальства визначатимуться на підставі науково-біологічних обґрунтувань. Рибальські квитки розподілятимуться шляхом реєстрації в Єдиній державній електронній системі управління галуззю рибного господарства й створення там електронного кабінету.

Втім, «рибні реформи» в нашій державі самим тільки впровадженням рибальських квитків не обмежуються. Днями Мінагропрод повідомив про ще один крок на шляху до цивілізації. Йдеться про забезпечення прозорої конкуренції на ринку вітчизняного рибного промислу і зменшення корупційних ризиків. Новації дозволили вже за перші місяці 2023 року підписати договорів на 106 млн грн від аукційного продажу загальної кількості лотів на промисловий вилов риби через систему «Прозорро.Продаж». Тоді як у попередні роки, наприклад в 2022 році, плата за використання водних біоресурсів становила лише 10,2 млн грн.

Якщо не на папері, а насправді так справи підуть, то наші нащадки у 2050 році повертатимуться з риболовлі на рідних водоймах із пристойним уловом.

До відома. У Держрибагентстві України діє безкоштовна телефонна «гаряча лінія»: 0 (800) 50-52-50. Відомство закликає людей не бути байдужими — невідкладно повідомляти про всі виявлені факти порушень рибоохоронного законодавства.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Наразі не платитимуть
Читати
Переживаємо демографічну кризу
Читати
Вибори — після війни
Читати
Самим потрібніші
Читати
Втрати колосальні
Читати
Підприємцям довіряють
Читати
Слід повернути кожного
Читати
Що то було? Мабуть... метеор
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове