• Освітня панорама

_{Усі випускники — потенційні абітурієнти}

Олена БЕГМА.

У МІНІСТЕРСТВІ освіти і науки прогнозують, що кількість випускників шкіл (як тих, хто нині навчається на території країни, так і тих, хто за кордоном завершує навчання в загальноосвітній Міжнародній українській школі) цього року становитиме 245 тисяч. І хоча наразі нема статистики щодо числа осіб, які нині стануть студентами закладів вищої освіти за кордоном, цей відсоток не буде великим стосовно загалу нинішніх одинадцятикласників.

Між іншим, минулого воєнного року випускників середньої школи налічувалося 240 тисяч, а чисельність вступників до університетів і коледжів України була 270 тисяч чоловік. Тобто майже всі вони вступили до вітчизняних закладів вищої освіти.

_{Російська, ще й з аварським акцентом}

БАГАТО українських вчителів на тимчасово окупованих територіях відмовилися співпрацювати з ворогом. Через гострий дефіцит кадрів росіяни тепер змушені завозити у захоплені населені пункти своїх учителів, обіцяючи їм підвищені зар­плати і пільги. Так, дуже гостро стоїть проблема з педагогічними кадрами у місті Мелітополь, яке з 25 лютого минулого року перебуває в окупації. Нещодавно туди завезли вчителів аж із Дагестану. Як повідомляють інформатори Центру національного спротиву, тамтешні батьки учнів розповідають, що прибулі педагоги розмовляють російською… із сильним акцентом. Ще б пак! Завербувалися на таку роботу здебільшого безробітні педагоги-предметники, вихідці з віддалених поселень Дагестану, представники народів, для яких рідною мовою є аварська, агульська, азербайджанська чи лезгинська…

_{Відеофіксація уроків? Дискусія триває}

У ПАРЛАМЕНТСЬКОМУ комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорюють можливість та доцільність запровадження відеофіксації навчання в школах. Зокрема, хочуть записувати й уроки, які ведуть учителі в класах. У комітеті наголошують, що в такий спосіб можна буде фіксувати будь-які протиправні дії у школі, зокрема й інциденти між педагогами та учнями, а також самими учнями. За необхідності конкретне відео послужить доказом у суді. Подібну систему вже мають школи Великої Британії, Ізраїлю, Китаю, Норвегії, США. У Раді вивчають досвід цих країн.

Ідея ніби й непогана, адже посилюється контроль за навчальним процесом. Але виникає запитання: а хто за це «задоволення» заплатить? Для такої тотальної відеофіксації потрібне дороге обладнання, яке у подальшому ще й необхідно буде належним чином обслуговувати. Водночас юристи зазначають — для записування відео необхідна згода всіх без винятку учасників освітнього процесу.

Поки що дискусія триває. В разі, якщо у профільному комітеті ініціативу підтримають, відповідний законопроєкт буде внесений у Верховну Раду.

_{Безкоштовне перенавчання для безробітних}

СПІВВІТЧИЗНИКИ працездатного віку, які втратили роботу і не можуть влаштуватися за фахом, а також захисники, звільнені з військової служби після участі в бойових діях, віднині мають змогу здобути коштом держави затребувану у суспільстві спеціальність. У центрах зайнятості можна одержати безкоштовний ваучер на здобуття 77 професій. Опанування їх відбуватиметься за принципом «гроші ходять за людиною». Причому безробітні зможуть самостійно обирати заклад для навчання. А в разі потреби їм так само, як і студентам або учням ПТУ, надаватиметься місце в гуртожитку. Така норма закладена в новому Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженому урядом.

_{Iз фронту — у міністерство}

МАЄМО нового очільника Міносвіти. Нагадаємо, Верховна Рада відправила у відставку міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, натомість на цю посаду призначено 51-річного Оксена Лісового. Він за освітою вчитель, фахівець бібліотечно-інформаційних систем кандидат філософських наук. Досі 13 років керував Малою академією наук України, де діти роблять перші наукові дослідження й відкриття. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Оксен Лісовий воював добровольцем у складі 95-ї десантно-штурмової бригади, з якою брав участь у боях на сході. Виховує двох синів.

…Шкарлет був одним із найскандальніших керівників МОН, насамперед через виявлений у його наукових працях плагіат. Також громадськість непокоїли його зв’язки з партією регіонів: екс­міністр, зокрема, обіймав посаду радника одіозного українофоба Дмитра Табачника. Закидали йому й незнання української — у прямих ефірах Національного телемарафону він говорив відвертим суржиком. Попри це Шкарлет залишався на чолі МОН майже два з половиною роки. Після призначення нового міністра в інформаційному просторі з’явилися звинувачення у плагіаті й на його адресу. У відповідь Оксен Лісовий подав свою дисертацію до Національного агентства з якості вищої освіти на перевірку, заявивши, що готовий відмовитися від ступеня кандидата наук, якщо робота її не пройде.

_{Про це}

ЯК ВІДОМО, у школах немає такого загальнообов’язкового предмета, як «Сексуальна освіта». Натомість, за даними МОН, у програми обов’язкових навчальних предметів «Основи здоров’я», «Біологія», «Громадянська освіта» включені окремі елементи сексуальної освіти. Також для старшокласників є факультативи «Я — моє здоров’я — моє життя», «Захисти себе від ВІЛ», «Дорослішай на здоров’я», «Повага. Любов. Секс», «Усвідомлене та відповідальне батьківство». Певно, цього недостатньо з огляду на раннє дорослішання молоді та високий відсоток вагітностей серед неповнолітніх.

Петиція про запровадження обов’язкового статевого виховання у вітчизняну систему освіти набрала 25 тисяч голосів, необхідних для її розгляду президентом. «Закликаємо запровадити обов’язковий курс статевого виховання у початковій освіті, середній школі, а також у вищих і професійно-технічних закладах освіти», — ідеться у ній. Автори пояснюють свій заклик тим, що учні й учениці повинні знати про фізіологічні та психологічні зміни, пов’язані зі статевим дозріванням, про методи контрацепції, незаплановану вагітність, особисту безпеку, знати законодавство і розуміти базові принципи культури згоди.