• З приводу

Звідки гроші на соцвиплати?

Олена КОЩЕНКО.

В Україні з 1 березня провели розширене осучаснення пенсій, яке стосувалося 10,5 мільйона співвітчизників. Загалом на нинішній рік заплановано масштабне збільшення видатків із держ-бюджету на соціальну підтримку та пенсії — майже 450 мільярдів гривень. Наскільки реалістичний такий показник для цьогорічного рекордно дефіцитного держбюджету? В уряді кажуть, що вся надія на міжнародну допомогу. Тільки на неї.

ПОЧНІМО з пенсійних виплат, які щойно зросли. Так, крім традиційної індексації на 19,7% першого місяця весни, також уперше здійснено й індексацію найнижчих пенсій, які у нашій країні сьогодні отримують 4,2 млн осіб. Раніше такі пенсії під індексацію не потрапляли і переглядалися виключно разом із підвищенням прожиткового мінімуму (який зростає повільнішими темпами, ніж індексація). Нині мінімальна надбавка становить 100 грн, а максимальна — 1500 грн. Пересічно підвищення дорівнювало 400-500 грн. Крім того, з першого квітня триває автоматичний перерахунок пенсій для 0,6 млн працюючих пенсіонерів (з урахуванням трудового стажу), а з липня пенсійні виплати збільшать ученим та чиновникам (також на 19,7%)… Узагалі це буде найбільш масштабне підвищення за останні роки.

Тим часом держбюджет-2023, який затвердили парламентарі, назвали «бюджетом перемоги». Адже кожну другу гривню його надходжень має бути спрямовано саме на оборонні потреби задля довго-жданого визволення України від рашистських окупантів.

Соціальну підтримку населення оголошено другим пріоритетом бюджету. І справді, на тлі численних урізаних статей кошторису показник соціальних видатків уявляється оптимістичним. Міністерство соціальної політики після армії дістало, як сказано вище, найбільшу кількість видатків — 444,13 млрд грн. «Це на 41,9 млрд грн більше, ніж у 2022 році. Це той рівень підвищення, який держава на сьогодні фінансово може собі дозволити», — отак заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак. І хоча це зростання на 5,7% навіть близько не перекриває теперішнього рівня інфляції, яка вже фактично вище 30% і продовжує свій стрімкий розгін, а все ж, погодьтеся, доволі істотний приріст у гривневому вираженні.

Безперечно, збільшувати витрати на «соціалку» необхідно, оскільки прогнозований новий виток інфляції серйозно вдарить по купівельній спроможності українців. Тож залишаються сумніви: а чи вистачить узагалі передбачених коштів для підтримки населення за такого передбачуваного знецінення гривні? До того ж ложкою дьогтю в розрекламованому Кабміном «зростанні соціальних видатків» є житлові субсидії, на які з держбюджету-2023 має бути спрямовано 37,9 млрд гривень, що на 9,2% менше, ніж 2022-го. І це, завважте, при тому, що після закінчення опалювального сезону штучно стримувані досі комунальні тарифи неодмінно зростуть!

Експерти також не певні у реалістичності заявленого урядом рівня підвищення соціальних видатків. Адже бюджет країни, що воює, громадяни та компанії своїми податками зможуть наповнити щонайбільше половину його. На державних доходах позначилася вимушена міграція мільйонів українців, крім того, знищено чимало великих підприємств, через що знизилися надходження до головної скарб-ниці від податку на прибуток…

То звідки ж візьмуться гроші на збільшення соціальних видатків? Решту, каже Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, перекриватимуть запозиченнями, обсяг яких нинішнього року наблизиться до 1,7 трлн грн, 94% яких (1,61 трлн грн) становитимуть зовнішні, а 90 млрд грн — внутрішні. За словами Д. Шмигаля, Кабмін домовився про фінансову підтримку із США, ЄС та МВФ. Виходить, що лише завдяки міжнародній фінансовій підтримці ми і виживаємо. Це з неї відбуваються всі підвищення соціальних стандартів і пенсій у країні.

Що ж, нехай і так. А коли щось піде, як мовиться, не за сценарієм? В інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung глава Українського уряду припустив, що українці у 2023-му таки можуть залишитися без зарплат та пенсій, якщо Євросоюз припинить фінансувати Київ у рамках обіцяних 9 мільярдів євро. «Нам ці гроші потрібні для того, щоб наша фінансова система вижила. Ми вже вичерпали всі можливості економії. Будь-яка затримка може мати жахливі наслідки. Якщо говорити про вкрай негативний сценарій, то ми більше не зможемо платити ні зарплат, ні пенсій. Проте фінансова стабільність України така ж важлива, як і військова безпека чи постачання боєприпасів», — зазначив Денис Шмигаль.

Отже, без допомоги партнерів — близько пів сотні країн світу, найрозвиненіших і найбагатших, — наша країна самотужки не потягне виплати за соціальними програмами та ПФУ, який іще до війни давно підсів на дотаційну державну голку. І ця міжнародна допомога, до речі, не така вже й безкорислива. Позичене треба буде повертати, ще й із відсотками. Цього року Україна для погашення зовнішньої заборгованості перед нерезидентами в іноземній валюті має сплатити 13,2 млрд доларів (майже 482 млрд грн за нинішнім курсом), із яких 2,4 млрд доларів (88,6 млрд грн) від загальної суми становлять відсотки. Крім того, нині понад 3 млрд доларів (111,1 млрд грн) маємо повернути Міжнародному валютному фонду. З них 495 млн доларів — це відсотки.

Тим часом тенденція до падіння доходів українців зберігається. Тож будьмо готовими ще тугіше затягнути паски в умовах великої і непередбачуваної війни росії проти українського народу.