Архів
Вівторок,
21 березня 2023 року

№ 12 (20004)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну
  • Економічна панорама

Продовжено «зернову угоду»

Олена БЕГМА.

УКРАЇНА не погодилась продовжувати «зернову угоду» на умовах росії. Річ у тому, що країна-агресорка хоче її пролонгації на 60 діб, у той час як у початковій угоді з чорноморської зернової ініціативи, підписаній також Туреччиною та ООН, було зазначено термін 120 діб. Саме на ньому наполягала українська сторона, і саме настільки врешті-решт була продовжена дія «зернового коридору». Віце-прем’єр із відновлення О. Кубраков подякував генсекові ООН А. Гутеррешу, президентові Туреччини Р. Ердогану та всім партнерам. «Завдяки нашим спільним зусиллям на світові ринки постачено 25 млн тонн українського зерна», — наголосив він.

Як повідомлялося раніше, угоду було укладено влітку 2022 року для безперешкодного вивезення вітчизняного збіжжя, заблокованого в українських чорноморських портах. У листопаді її продовжили на чотири місяці, тобто до березня 2023 року.

Військові витрати доведеться збільшити

ПАРЛАМЕНТАРІ найближчими днями переглянуть держбюджет на нинішній рік, аби збільшити військові видатки на понад пів трильйона гривень, а точніше — 537 млрд. Про це заявив заступник голови Комітету ВР із фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Це стане максимальним збільшенням держбюджету в історії незалежної України.

Глава держави Володимир Зеленський поінформував, що додаткові кошти буде спрямовано на зарплатню військовим, на оборонне обладнання, в тому числі дрони, тощо. Як відомо, в Україні з 1 лютого зарплату військовому визначають у залежності від його виду служби: хто бере участь у виконанні бойових завдань, то отримує додаткову винагороду — 30 тис. або 100 тис. грн, хто перебуває в тилу, має свою стандартну ставку. Така диференціація зарплат спричинена, зокрема, необхідністю оптимізувати витрати гостродефіцитної державної скарбниці.

Кожний третій кредит — прострочений

ЧАСТКА прострочених кредитів в українській банківській системі сягнула 39%, інформує Опендатабот. Для розв’язання проблеми фінустанова має два варіанти: позиватися до боржника в суді або продати цю заборгованість колекторним компаніям. Так, торік наші банки були сторонами у 56 670 судових справах. Це майже вполовину менше, ніж до початку великої війни. А такі фінустанови, як ПриватБанк, Ощадбанк, А-Банк, котрі найчастіше беруть участь у судових процесах, і поготів більш ніж утричі зменшили свою активність 2022 року. Проте це аж ніяк не означає, що борги спишуть на війну і боржників пробачать. Експерти застерігають: фінустанови готуються до продажу кредитних портфелів колекторам, які активно розгорнуть свою діяльність одразу після закінчення бойових дій.

До відома: за рік повномасштабного вторгнення рф чистий прибуток вітчизняних банків упав на 53 млрд грн. Банки змушені були підвищувати свої резерви. Відтак, за підсумками 2022 року, платоспроможні українські банки мали 24,7 млрд грн чистого прибутку проти 77,4 млрд грн роком раніше.

Падає ціна на газ

ВАРТІСТЬ газу в Європі знизилася до мінімуму вперше за останні 18 місяців. Як свідчать дані найбільшого на материку газового вузла в Нідерландах, 2 березня контракти із постачання закрилися на рівні 524 долари за тисячу кубометрів, а вже наступного дня знизилися до 492 доларів. Загалом за лютий газ у Європі подешевшав на 18,6%. Причому його вартість падає вже третій місяць поспіль, і це найбільш тривалий період стабільного зниження з 2020 року.

На ціни впливає рекордний імпорт зрідженого газу, зокрема зі США, збільшення генерації електроенергії з альтернативних джерел та загальне скорочення споживання блакитного палива на 13%. Також завдяки м’якій зимі в Європі сховища залишаються заповненими на 62%, що на 22% вище за середній показник на відповідні дати за останні п’ять років.

Нічим платити за світло

В Україні через війну населення заборгувало за використану електрику понад 2,5 млрд грн. Як заявив Сергій Коваленко, генеральний директор компанії Yasno, яка належить до енергетичного холдингу Ріната Ахметова і є постачальником електроенергії та газу для 3,56 млн домогосподарств, «це колосальна сума з огляду на необхідність невідкладних ремонтів енергомереж». Водночас відключати на час дії воєнного стану споживачів від електропостачання, нараховувати пеню та штрафи за несплату заборонено. Тоді як юридичного дозволу «не платити за світло» нема. Представник компанії наголосив, що після війни громадяни, які мають великі борги, будуть першими від’єднані від електропостачання.

Нагадаємо, в Україні планують збільшити тарифи на електрику. В Кабінеті Міністрів працюють робочі групи, що розглядають різні варіанти перегляду тарифів, один із яких передбачає модифікацію системи субсидій, решта — різні тарифи залежно від обсягів споживання.

Польський економічний вектор

РОСІЙСЬКЕ вторгнення призвело до скорочення зовнішньої торгівлі України, що спричинило значні зміни в географічній структурі імпорту та експорту товарів. Якщо до війни основним нашим експортним шляхом як за вартістю, так і за обсягом був морський, то нині нового важливого значення набули залізничний та автомобільний транспорт, яким Україна після 24 лютого 2022 року вивозила найбільше товарів за кордон та імпортувала їх. А Польща — вперше в історії відносин держав — стала найбільшим торговим партнером України серед усіх країн світу. Це пов’язано з тим, що наша країна наразі в основному закуповує продукцію з високим ступенем обробки, яку легше доставляти автомобільним транспортом, завдяки чому ПНР як партнер у торгівлі з нами випередила 2022 року Китай.

Мусимо повернути позичене

ЗГІДНО З ДАНИМИ НБУ, поточного року уряд, центральний банк повинні виплатити 13,169 млрд доларів зовнішніх боргів, з яких 10,451 млрд доларів — основна сума боргу, а 2,718 млрд доларів — відсотки. Крім того, Міжнародному валютному фонду Україна нині має повернути 3,030 млрд доларів, з яких 2,535 млрд — основна сума, а 495 млн доларів — відсотки…

Тим часом міністр фінансів Сергій Марченко заявив — для того щоб покрити потреби бюджету-2023, країні додатково потрібно ще як мінімум 10 млрд доларів. І знову ж таки, за його словами, допоможуть іноземні кредитори. В МВФ погодилися протягом кількох тижнів розпочати обговорення нової програми негайної фінансової підтримки для України обсягом понад 15 млрд дол. Сполучені Штати також обіцяють надати 10 млрд доларів… Загалом країни G7 нинішнього року планують виділити Україні щонайменше 39 млрд доларів бюджетної та економічної допомоги.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Другий воєнний хліб
Читати
Кінець теплу
Читати
Відновлення — за державний кошт
Читати
Трійка експортних лідерів незмінна
Читати
Відшкодування за зруйноване
Читати
Банки — на плаву
Читати
З обороною справляються
Читати
Найбільше — з Iталії
Читати
Війна вбиває надії
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове