Архів
Вівторок,
21 березня 2023 року

№ 12 (20004)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну
  • Хліб України

Зима в тривогах, весна з надією

Ганна Кліковка.

Запорізька область.

Такими словами виконавчого директора ПП «Агрофірма «Славутич» Івана Костенка і почалась наша розмова про весняні турботи в господарстві.

ЦЕ сільськогосподарське підприємство — одне з економічно потужних в області. Зараз обробляють 8600 гектарів посівних площ довкола мальовничих сіл Запорізького району — Лукашеве, Веселе, Петрополь, Миколай-Поле, Яворницьке, Августинівка, Відрадне та ще кількох, дякувати Богу, не сплюндрованих ворогом. До війни тут впроваджувалися цікаві проєкти з розвитку, будувалося чимало планів на прийдешнє, які неодмінно здійснилися б: місцевий люд любить і вміє працювати на землі.

Але настало «врем’я люте», як сказав Поет, тож усі плани тепер приземлені, з урахуванням сьогоднішніх реалій. Найголовніше — виростити новий хліб, щоб нагодувати людей, підтримати ЗСУ і, таким чином, наблизити таку жадану Перемогу.

Так міркує Іван Костенко, хлібороб Божою милістю з майже піввіковим стажем роботи в землеробстві.

— Зиму пережили важко, — не приховує Іван Якович. — Складно було з реалізацією соняшнику, пшениці, відповідно, скрутно з коштами. Зазвичай по мерзлоталому ґрунту вносимо під озимі аміачну селітру, «підгодовуємо» пшеницю. Це слід робити у найсприятливіші строки, а нинішнього року чекали до останнього. Але, зваживши можливості, попри дорожнечу (а це обійшлось у понад тридцять тисяч гривень) закупили сульфат амонію і підживили 960 гектарів ріпаку, внесли добриво на 910 гектарах пшениці, посіяної на полях із найкращими попередниками — ріпаком і горохом. Також «підгодували» 130 гектарів угідь із озимим ячменем. Продовжуємо приготування спеціального розчину пролонгованої дії з мінеральних добрив. Увесь процес підживлення, який застосовується в технології вирощування сільськогосподарських культур, ми налагодили ще в добрі довоєнні часи. Зокрема, ця суміш сприятиме зміцненню після зими посівів озимих, додасть їм сили, аби швидше й активніше почали рости.

Звісно, роздумує вголос Іван Якович, було б ідеально провести кілька підживлень, та ще й суміщати процес із внесенням пестицидів, фунгіцидів, як того вимагає сучасна агротехнічна наука і як до війни практикувалося в господарстві, проте сьогодні нас стримує брак коштів. Дві автівки майже щодня курсують до Миколаєва в пошуках, де можна збути торішнє збіжжя. Про ціни на нього годі й говорити — вони істотно впали на противагу вартості добрив чи пального.

Щодо весняної посівної, то агрофірма планує закласти в ріллю горох, його буде загалом 650 гектарів, а ще ячмінь та соняшник. Під останній відведено 30 відсотків посівних площ, інакше вижити буде вельми проблематично.

Зараз хлібороби «Славутича» готуються до передпосівної обробки ґрунту. За словами Івана Костенка, технологія буде спрощеною: якщо раніше боронували й двічі культивували поле, вирівнюючи його, то тепер обмежаться самою культивацією, бо надто високою є ціна дизельного пального — затрати на «довоєнний» варіант становили б не менш ніж 700 гривень за гектар.

До виходу в поле вже повністю готова відремонтована й налагоджена техніка. На щастя, погода цієї весни на боці хліборобів. Іван Костенко, який десятиліттями нотує показники вологи в ґрунті для порівняння, із задоволенням констатує, що торік навесні її було 35 міліметрів, а зараз майже 135, і це дає надію на сприятливий ріст культур.

Окрім усіх згаданих факторів, найголовнішим усе ж залишається людський. У господарстві працює високопрофесійна відповідальна команда, очолювана директором Геннадієм Маричем. Найкращих слів заслуговують головний інженер Володимир Курта, начальник механізованого загону Олександр Мазур, головний агроном Сергій Костенко та інші спеціалісти.

Не тільки проблеми із непідйомними цінами на пально-мастильні матеріали і низькими — на пшеницю та соняшник непокоять керівників господарства. Досі нема чіткого алгоритму вирішення державою питання, пов’язаного з бронюванням від мобілізації механізаторів.

— Люди у нас свідомі, патріотично налаштовані, не ухиляються від конституційного обов’язку захищати Батьківщину від агресора, — стверджує Іван Якович. — Колектив робить свій внесок у боротьбу з ворогом, допомагаємо чим можемо, зокрема лагодимо техніку для ЗСУ. Добровольцями пішли на фронт механізатори Валерій Краснокутський, Василь Яцола, Вадим Настич, та й будь-хто з механізованого загону готовий до них приєднатись. Але я певен, що зараз у кожного з нас є своя не менш важлива місія. Ми маємо виростити хліб, зібрати його, забезпечити всіх українців продовольством. Адже хлібороби на окупованих територіях не мають такої змоги. Тож для нас сьогодні саме тут наш фронт, наша передова. Готові робити все, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Своєю щоденною працею ми маємо гарантувати нашим захисникам усе необхідне і наближати Перемогу.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Другий воєнний хліб
Читати
Кінець теплу
Читати
Відновлення — за державний кошт
Читати
Трійка експортних лідерів незмінна
Читати
Відшкодування за зруйноване
Читати
Банки — на плаву
Читати
З обороною справляються
Читати
Найбільше — з Iталії
Читати
Війна вбиває надії
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове