• Актуально

Що з нашою енергосистемою?

Микола ТОПАЛОВ.

pravda.com.ua­

Попри апокаліптичні сценарії повного знеструмлення України та евакуації мільйонів людей у зв’язку з неможливістю проведення опалювального сезону весну більшість українців зустріли зі світлом. У міста повертається вуличне освітлення. Енергетики заспокоюють, що найгірше позаду, а дехто в уряді навіть заговорив про відновлення експорту... Втім, розслаблятися ще рано — на нас чекають не менш складні часи.

Завдяки чому ситуація в енергосистемі суттєво поліпшилась і що буде в майбутньому, йдеться в статті «Економічної правди».

_{Посилення ППО та ракетний голод росії}

ПЕРШИЙ чинник поліпшення ситуації в енергетиці — військовий.

Ще після перших масштабних обстрілів «ЕП» писала, що завадити планам окупантів і втримати енергосистему можливо лише за умови посилення системи ППО та «закриття» об’єктів критичної інфра-структури.

З кожним новим обстрілом українці здобували гіркий досвід, однак і прогрес очевидний: своїх цілей досягають дедалі менше ракет і безпілотників. Так, під час масованої атаки дронів-камікадзе у ніч проти 6 березня Сили оборони знищили 13 із 15 «шахедів». При цьому не був уражений жоден об’єкт енергетики.

Важливим аспектом став і «ракетний голод» росіян, про неминучість якого не раз говорив керівник ГУР Кирило Буданов. Ще напередодні Нового року начальник Головного розвідувального управління МОУ заявив, що ворог найближчим часом має ракет всього на два масовані удари.

Кількість обстрілів у 2023 році справді помітно зменшилась, однак радіти цьому зарано. Російські військові постійно поповнюють свої запаси, хоч роблять це не так швидко, як хотіли б. На одну масовану атаку рф треба працювати мінімум півтора-два місяці.

_{Атомна генерація підставила плече}

11 ЛЮТОГО після завершення планового ремонту до мережі був під’єднаний четвертий енергоблок Рівненської АЕС, що додало енергосистемі 1 тис. МВт потужності.

Крім того, на повну потужність вдалося запустити другий енергоблок цієї станції, який 2022 року працював уполовину проєктної потужності. Це додало ще 220 МВт.

Таким чином, у роботу повернулися всі дев’ять доступних атомних блоків, що дало змогу суттєво зменшити дефіцит та скоротити тривалість періодів вимкнень світла.

Мало не головною проблемою енергетиків залишається окупація Запорізької АЕС, яка є найбільшою атомною станцією не тільки в Україні, а й в усій Європі. Шість енергоблоків, загальна потужність яких становить 6 тис. МВт, досі контролює ворог, що значно ускладнює ситуацію в енергосистемі.

Проблема ще й у тому, що навіть після визволення Енергодара на електрику Запорізької АЕС Україна зможе розраховувати тільки через два місяці. Це оптимістичний сценарій, оприлюднений Енергоатомом.

Проте співрозмовники «ЕП» в енергетичних колах попереджають — на розмінування станції та прилеглих територій, а також перевірку стану обладнання можуть знадобитися рік-півтора.

З огляду на те, що росіяни зробили напередодні своєї втечі з Херсона з енергетичною інфраструктурою області, в оптимістичні сценарії вірити не випадає.

_{Аномально тепла зима}

ЩЕ ОДИН позитивний чинник — дуже тепла зима, що дало змогу зменшити використання електроенергії. Наприклад, у Києві лише в січні зафіксували 16 температурних рекордів. Цей місяць увійшов до десятка найтепліших із 1881 року.

Середньомісячна температура повітря першого зимового місяця у Києві становила -0,3°С, що вище за кліматичну норму на 2,9°С. Найхолодніше було 7 січня, коли мінімальна температура вночі зафіксована на рівні -10°С, а найтепліше — 1-го і 2-го чисел, коли температура повітря підвищувалася до +13,2°С. Ці січневі дні стали найтеплішими за 143 роки спостережень у столиці.

Аномально тепло взимку було в більшості регіонів країни, що сприяло швидкості відновлення енергосистеми після масованих обстрілів.

Погода взимку була сприятливою і для гідроенергетики. «Ми спостерігаємо аномальний тало-дощовий паводок. Для рівнинних річок це явище досить рідкісне і трапляється раз на десятки років», — повідомили в Укргідроенерго.

Зимовий паводок спостерігався в басейнах Дніпра, Сожа, Десни та Прип’яті. Для Десни паводок був рекордним: рівень води в річці зафіксований найвищий за останні 129 років.

Це дало змогу гідрогенерації збільшити виробництво і позитивно позначилося на загальній ситуації в енергосистемі.

_{Допомогли «зелена» енергія та імпорт}

ЗАВДЯКИ сонячній погоді в лютому в енергосистему почали надходити «зелені» кіловати, що дало змогу зменшити кількість відімкнень світла, а згодом — порушити питання про відновлення експорту струму до ЄС.

17 лютого в енергосистемі був зафіксований профіцит, через що довелося обмежувати роботу сонячних електростанцій (при цьому «обмежену» електроенергію все одно треба оплачувати). За даними джерел «ЕП», в один із сонячних днів у годину пік загальні обмеження становили 1500 МВт, що дорівнює потужності 1,5 блока атомної станції на зразок Запорізької.

Через це почалися розмови про необхідність відновлення експорту. Народний депутат України Андрій Герус запропонував дозволити продаж електроенергії в денні години зі збереженням імпорту ввечері, коли може виникати дефіцит. Днями міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що це питання «на столі». «Якщо буде стабільний профіцит електрики, то будемо думати про експорт», — зазначив він.

Синхронізація української енергосистеми з енергосистемою ЄС дозволила не лише свого часу розпочати експорт і заробити понад 5 млрд грн, а й відкрила шлях до комерційного імпорту та аварійних перетоків, які не раз рятували країну. За даними інформаторів «ЕП», максимальна аварійна допомога Євросоюзу після одного з масованих обстрілів у момент сягала рекордних 2 тис. МВт.

У звичайні дні Україна одержувала не менш важливі кіловат-години, які забезпечували нагальні потреби бізнесу та промисловості й давали змогу зменшити відімкнення світла населенню.

Наразі ж обсяги закупівлі дорогої електрики з ЄС знижуються і наближаються до нуля.

_{Відновлення рекордними темпами, але...}

КЛЮЧОВИЙ чинник, який не дозволив росіянам занурити Україну в темряву, — це оперативне відновлення пошкоджених об’єктів. Інколи роботи відбувалися під обстрілами.

Важливу роль відіграла допомога західних партнерів, які надають нашій країні обладнання та обіцяють продовжувати його поставки.

Таким чином, вкупі зазначені природні та людські фактори дали змогу впоратися з найбільшою в історії атакою на енергетичну інфраструктуру.

Однак, хоч енергетики заговорили про завершення найгіршого періоду, стан нашої енергосистеми далекий від ідеального і найближчим часом може погіршитися.

По-перше, за даними ГУР, знищення енергосистеми України залишається для росіян ключовим завданням.

«Ідеться не лише про об’єкти електрогенерації, а й про увесь паливно-енергетичний сектор. Вони хочуть припинити постачання і нафтопродуктів, і електрики», — попереджає представник військової розвідки Міноборони Андрій Черняк.

Відповідно все буде залежати від рівня роботи ППО та швидкості відновлення.

По-друге, як показав приклад Одеси, знеструмлення сотень тисяч абонентів можливе і без нових обстрілів, а через масштабні аварії. В Україні є об’єкти, які витримали кілька ракетних ударів загарбників. «Долетіло, за нашими підрахунками, понад 200 ракет, — констатує голова Укренерго Володимир Кудрицький. — В Україні нема жодної великої теплової чи гідроелектростанції або теплоелектроцентралі, яка не була б пошкоджена чи знищена ворогом. Уражено дуже багато магістральних, критично важливих вузлових підстанцій. Більшість із них пошкоджена неодноразово — могло бути по три, п’ять, десять, і навіть було 20 прильотів в один об’єкт. Це суттєво знизило їхню надійність, тому аварії можуть траплятись і в майбутньому».

По-третє, окремі блоки атомної і теплової генерації будуть ремонтувати, що може призвести до дефіциту електрики.

«Ситуація в енергосистемі покращилась, але вона нестабільна. Незабаром плануються регламентні роботи на деяких блоках АЕС і ТЕС, тому обставини змінюватимуться», — передбачає виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

За словами Володимира Кудрицького, імовірність нових обстрілів залишається високою, а енергетичне обладнання тепер не в найліпшому стані. «Ситуація хитка. Те, чого ми досягли, не означає, що ми цю енергетичну битву виграли остаточно», — підсумував він.