Українські мігранти в Європі:

_{не тільки утриманці, а цінний людський капітал}

Олена КОЩЕНКО.

Повномасштабне російське вторгнення змусило мільйони співвітчизників полишити рідні домівки. Чимало їх подалося за кордон. Там біженці од війни інтегруються у суспільство, знаходять роботу, платять податки державі, яка їх прихистила, та витрачають зароблені кошти, чим додатково стимулюють її економіку. А як ця міграція позначилася на економіці України?

_{У дзеркалі статистики ООН}

ЗА ДАНИМИ Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), станом на початок березня нинішнього року за кордоном перебувають 7,6 млн українських громадян, віднесених війною. З них 2,3 млн осіб — у росії та в білорусі, зокрема через примусове вивезення до першої. Частина виїхала до США, Канади, Ізраїлю, Південної Америки. Проте переважна більшість все ж подалася до європейських країн. Там статус тимчасового захисту набули 5 мільйонів українців. Це понад 1% усього населення держав Євросоюзу, яке торік офіційно налічувало 446,8 мільйона. У Чехії частка наших співвітчизників нині становить 4,5% населення країни, у Польщі — 4,2%, Молдові — 4%, Естонії — 3,3%, Литві — 2,7%, Латвії — 2,5%, Болгарії — 2,3%, Словаччині — 2%, Ірландії — 1,5%, Німеччині — 1,3%, Австрії — 1,1%, у Швейцарії — 1%...

Такого напливу біженців після ІІ Світової війни Європа ще не знала. Для того, аби уявити його масштаб, нагадаємо, що 7,6 млн українських мігрантів — це на пів мільйона більше, ніж теперішнє населення такої країни ЄС, як Болгарія. Або майже на мільйон більше, ніж усе населення Латвії, Литви та Естонії, разом узятих.

Найбільше серед українських біженців за кордоном — із Києва та Харкова: по18 і 15% відповідно, а також із Дніпра, Одеси і Донеччини. У 16% із них зруйноване житло, тому вони не мають куди повертатися в Україну. Здебільше це вихідці з Харківщини, Сумщини, Донеччини і Луганщини. 3% прибули зі Львівщини, 2% із Закарпаття. Це означає, що й у відносно безпечних регіонах люди скористалися можливістю виїхати в Європу. Що ж, будемо вважати, в них були поважні причини полишити Батьківщину. Водночас найменше емігрувало жителів із Центру України.

87% тих, хто після 24 лютого 2022-го виїхав за кордон, — жінки і діти. Жінки переважно працездатного віку. Зокрема, найбільше серед них (49%) — віком 35-59 років, 26% — 18-34 роки, 12% — понад 60 років.

_{Не такий вже й тягар}

ЗАЗВИЧАЙ біженці стають тягарем для держав, які їх приймають. Адже переселенці потребують чималих видатків на утримання та суспільну адаптацію. Загалом, за підрахунками економістів, упродовж першого року війни держави ЄС витратили на кожного українського мігранта від 10 тисяч до 29 тисяч євро власних бюджетних коштів. Найбільше навантаження лягло на країни — сусідки України та країни Балтії. Втім, десятки мільйонів євро на утримання наших переселенців виділяються країнам і з бюджету ЄС.

Проте виявилося, що вплив українців на економіки країн, котрі їх приймають, не такий уже й фінансово обтяжливий. У деяких українці вже навіть «окупилися» тамтешнім бюджетам, компенсувавши надані на їх підтримку державні ресурси. Адже наші громадяни витрачають свої заощадження у країнах перебування, працевлаштовуються та платять податки, роблячи суттєвий внесок в економіку. Такий висновок можна зробити, ознайомившись із нещодавно оприлюдненим звітом Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України.

Як свідчать дані цього документа, вклади клієнтів української банківської системи вже понад рік працюють на пожвавлення споживчих ринків європейських держав. Розрахунки українців картками і зняття з них готівки за кордоном 2022-го порівняно з попереднім роком зросли більш ніж утричі — до 2 млрд доларів на місяць. Загалом за підсумком минулого року українці, підрахував НБУ, витратили в інших країнах понад 20 млрд доларів. І якщо ще на початку вторгнення — навесні та влітку — левова частка витрат здійснювалася за рахунок заощаджень в українських банках, то з активізацією працевлаштування наших співвітчизників додалися й трудові доходи в країнах перебування.

Тож маємо безпрецедентно високий показник економічної активності українських біженців у державах євроспільноти. А порівнювати є з ким. До Європи постійно лине потік мігрантів із Близького Сходу та бідних африканських країн. За даними Євростату, навіть після років перебування менше 20% їх працевлаштувалися. Решта живе виключно на державну допомогу.

_{Ким працюють і скільки платять}

СОЦІОЛОГІЧНІ дослідження свідчать, що 47% усіх українських переселенців, які працевлаштувалися, трудяться на посадах значно нижчого рівня і кваліфікації, ніж працювали вдома. Насамперед це пов’язано з мовним бар’єром. Також людина не завжди може знайти роботу, відповідну своїй кваліфікації, бо такої вакансії просто не буде.

Найчастіше нашим мігрантам доводиться працювати на виробництві (кожний дев’ятий працевлаштований), у торгівлі, сільському господарстві, водіями, обслугою у галузі громадського харчування, покоївками, офіціантами, доглядальницями, прибиральницями, у сфері краси та косметології. Наші співвітчизники не цураються будь-якої роботи. 15% українців влаштувались у місцеві IТ-компанії, ще 7% трудяться у царині логістики…

Які в кого заробітки? Це залежить від країни перебування. За даними звіту Агентства ЄС з питань притулку (EUAA), підготованого спільно з Міжнародною організацією з міграції (МОМ), найбільш оплачуваною для українців нині є робота в Німеччині, де вони пересічно заробляють 1300 євро на місяць.

У Польщі середні заробітки наших біженців становлять від 500 до 990 євро на місяць (в еквіваленті до злотого). Лише кожний сотий українець отримує понад 1500 євро на місяць.

_{Міграційний хрест для економіки}

ОДНАК те, що стало надбанням для Євросоюзу, — велика втрата для економіки України.

І чи не першим нищівним наслідком міграційної хвилі став фінансовий. Як уже було сказано, маємо масштабний витік валюти з України. Торік його допомогли перекрити міжнародні партнери, які надавали держбюджету мільярдні кредити і гранти. Крім того, попри війну в країну, причому в не менших обсягах, ніж до того, продовжувала надходити валюта від наших заробітчан за кордоном. Утім, 2022-й став першим роком, коли витрати українців за кордоном перевищили перекази в Україну.

Водночас від міграційної хвилі в нас суттєво постраждали ринок праці, споживання та виробництво, а отже, валовий внутрішній продукт. За прогнозами експертів, від’їзд значної частини платоспроможного населення позначатиметься на темпах зростання ВВП у майбутньому. Якщо люди не повертатимуться додому, то довгострокове економічне зростання неможливе. Навіть за наявності значних інвестицій їх не буде кому освоювати. І проблема з нестачею робочої сили лише посилюватиметься. Передусім через те, що левова частка мігрантів — діти. Подорослішавши, вони працевлаштуються переважно за кордоном. Тоді демографічна ситуація в Україні стане катастрофічною. Людей працездатного віку буде вкрай мало, а кількість пенсіонерів стане абсолютно непідйомною для держави. Словом, у довгостроковій перспективі наслідки масштабної міграції можуть поставити хрест на економіці України через брак робочої сили і надзвичайні соціальні видатки.

Тож повертати українців додому конче потрібно. Влада має думати над цим уже сьогодні. Зрозуміло, вагома складова успіху — наявність можливостей для заробітку. Наразі наша економіка не спроможна забезпечити мільйони українців, які поїхали за кордон, роботою та доступом до деяких базових потреб.

_{Замість післямови}

ЯК БАЧИМО, українські мігранти аж ніяк не тягар, а радше здобуток для економік європейських країн. Це свідчить про високий рівень інтелекту та працьовитості вітчизняного людського капіталу, його конкурентоздатність навіть в екстремальних умовах. Для України ж це колосальна втрата. І, на жаль, маємо визнати, що всіх співвітчизників, які виїхали за кордон, назад повернути не вдасться. Деякі біженці вже освоїлися на новому місці і почали там життя «з нуля», тож у них навряд чи виникне бажання проходити цей шлях ще раз в Україні. І, вважають соціологи, відсоток «неповерненців» після війни буде дуже високий.

То що, єдиний вихід, після того як закінчаться бойові дії, — залучення в Україну іноземних мігрантів? Вочевидь. Такі обережні прогнози вже роблять економісти. Але це найбільш песимістичний демографічний сценарій для нашої країни на далекоглядну перспективу. Дуже хочеться сподіватися, що він не справдиться...