Архів
Вівторок,
28 лютого 2023 року

№ 9 (20001)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері: Зенітка Наша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • До джерел

Славетне минуле Запорозького дуба

Ганна КЛІКОВКА.

Запорізька область.

НЕ СТАЛО легендарного старезного Запорозького дуба. Звістка про те, що дерево впало, сколихнула соцмережі, хоча голова Всеукраїнської федерації «Спас» Олександр Притула повідомив, що частина його все ж таки встояла.

Містяни одразу почали коментувати новину, дехто навіть вбачає у цьому недобрий знак на тлі воєнних подій. Однак мені до душі оптимістичне передбачення однієї запоріжанки. «Почалося відродження нової, заможної, вільної України. Подолаємо ворога і після нашої Перемоги висадимо новий дубовий гай на Хортиці», — написала жінка.

Справді, вічних дерев не буває. Дуб прожив славетне життя, бачив різні епохи, адже багато століть поряд із ним вирувало життя, відбувалися культурні заходи. Його називають 700-літнім, хоча, за переказами, старенькому добра тисяча. 2010-го дуб був визнаний Міністерством охорони навколишнього природного середовища України найісторичнішим деревом України. За переказами, саме під цим сакральним деревом козаки писали листа турецькому султану. Ще одна легенда оповідає, що 1648 року під Запорозьким дубом відпочивав Богдан Хмельницький. А ще кажуть, що Гітлер, коли прознав про нашого дуба, наказав спиляти його та перевезти до музею Дрездена. Однак фашисти не змогли виконати його наказ.

Історія цього могутнього до 1990-х років зеленого красеня оповита всілякими домислами та міфами, а от те, що на його долю випало чимало випробувань, правда. Двічі в нього влучала блискавка, а через високий рівень ґрунтових вод дерево впродовж трьох останніх десятиліть всихало. Живою залишалася лише одна гілка.

Тривалий час у дуба був власний доглядач — легендарний Нечипір Дейкун, який усе життя прожив біля нього у хатині-мазанці, носив вишиванку і мав розкішні козацькі вуса. Старенького не стало в 1970-х роках. На той час висота дерева сягала 36 метрів, діаметр стовбура був 6,5 метра, діаметр крони — 43 метри. Роки робили непоправне — дуб всихав попри численні намагання подовжити йому вік. 2002-го над славетним деревом встановили металеву конструкцію, яка підтримувала крону. З 2006-го по 2015 рік історико-культурним комплексом «700-річний Запорозький дуб» опікувалась федерація «Спас», до порятунку легендарної рослини долучали вчених.

Втішає, що дуб залишив по собі гарне потомство, його діти ростуть із жолудів у 26 країнах світу, вісім молодих деревець піднялися на території комплексу. Та й сам старенький із останніх сил заповідає нам мужність, адже це не просто пам’ятка історії та природи. Це жива ланка, що протягом століть символізує міць та любов до рідної землі.

— Запорозький дуб, точніше, його жива гілка, вцілів, — написав у соцмережі Олександр Притула. — Сьогодні був на історико-культурному комплексі. Стара суха гілка справді впала і могла зламати живу. Але завдяки конструкції, яку свого часу розробив народний художник України Анатолій Гайдамака, перша повисла за декілька сантиметрів над другою. Це гарна новина. Сподіваюсь, що жива гілка ще багато років родитиме жолудями, тож міцні молоді дубки — діти Запорозького велетня — поширяться Україною та світом.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Санкції проти агресора
Читати
Сподіваються на продовження
Читати
Переглянуть прожитковий мінімум
Читати
Асиміляція неминуча
Читати
Слідство триває
Читати
Збитки незліченні
Читати
Долучитися до перемоги
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове