• Соціальна панорама

_{Пенсії проіндексують}

Олена БЕГМА.

ВІДПОВІДНО до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щороку з 1 березня має проводитись індексація пенсій з урахуванням рівня інфляції та середньої зарплати у попередні три роки. Чи відбудеться такий перерахунок нині, за надзвичайно складної економічної ситуації в країні? У Міністерстві соціальної політики запевнили, що індексація пенсій здійснюватиметься з 1 березня, як це передбачено профільним пенсійним законодавством. Цього разу — на 20%.

Як поінформував ПФУ, середня пенсія в Україні сьогодні становить 4622 грн. Пенсійні виплати в розмірі понад 10 тис. грн отримують лише 7,26% людей на заслуженому відпочинку. При цьому найбагатшими пенсіонерами в Україні є судді. Станом на 1 січня пересічна сума суддівської пенсії дорівнювала 96,2 тис. грн. Розмір пенсії за вислугу років, а такі одержують колишні військові, право­охоронці та ті, хто працював у шкідливих умовах, у середньому 8,1 тис. грн.

_{Весняні комунальні сюрпризи}

ГОЛОВА Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський повідомив, що після закінчення опалювального сезону комунальні тарифи зростуть. І суттєво, хоч і не всі відразу. Насамперед подорожчає електроенергія, яка у нас набагато дешевша, ніж за кордоном, через що державі доводиться, по суті, субсидіювати тарифи на світло для населення. Обґрунтуванням цього є необхідність підвищення зарплат енергетикам та іншим працівникам критичної інфраструктури, а також оплати аварійних відновлювальних робіт.

Проте навіть чинні тарифи для багатьох співвітчизників стали непідйомними. Сума боргу населення України за компослуги вже перевищила 130 млрд грн.

_{Вакансії для аграріїв, бухгалтерів, рієлторів}

АНАЛІТИКИ зробили обережний прогноз: поточного року в Україні відбулося зрушення на ринку праці. Хоч у багатьох великих містах все ще зберігається жорстка конкуренція між кандидатами, проте вакансій додалося. Так, у лютому на порталі з пошуку роботи Work.ua було розміщено 60 тис. вакансій, що є найбільшим показником від початку повномасштабної війни.

Лідерами за кількістю пропозицій стали Київщина (майже 18 тис.), Львівщина (6,5 тис.), Дніпропетровщина (5,6 тис.), Одещина (4 тис.) та Івано-Франківщина (3 тис). Найбільше попит на працівників зріс у таких галузях: агробізнес (+33% проти грудня минулого року), бухгалтерія, аудит (+24%), нерухомість (+22%), управління персоналом (+21%), краса, фітнес, спорт (+19%). Серед спеціалістів найвищий попит на виконробів та продавців магазинів — зріс на 78 та 74% відповідно, а також на механізаторів — на 57%. Популярними залишаються вакансії менеджерів із продажу, кухарів та водіїв.

_{Вручають повістки}

СЬОГОДНІ чоловікам масово роздають повістки. Вони зобов’язують їх з’явитися до центрів комплектації та стати на облік або оновити дані про себе. «Це необхідно для того, аби сформувати резерв і поставити на облік військовозобов’язаних. Щоб розуміти, що у разі потреби держава може на них розраховувати. Чи всі вони повинні йти на фронт? Ні. На фронт будуть іти підготовлені, на фронт будуть іти ті, які будуть оснащені, навчені», — заявив секретар РНБО Олексій Данілов. Він нагадав, що в Україні не припиняється мобілізація від початку повномасштабного нападу росії. І пояснив, що, крім зони бойових дій, «багато військових має роботу і в тилу». А «розкручування» теми масової невибіркової мобілізації до Українського війська О. Данілов назвав психологічною операцією в інтересах російської пропаганди.

_{Найдорожчі втрати — людські}

ВІЙНА переорала долі десятків мільйонів українців. За даними дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», сьогодні у 5% громадян є серед близьких загиблі внаслідок війни, а у 3% — незаконно вивезені в росію або на окуповані території. Також у 17% опитаних серед близьких є родичі, з якими втрачено контакт, а їхнє місцезнаходження невідоме. Майже кожний десятий респондент зазначив, що особисто він або близькі родичі зазнали поранення, каліцтва через війну.

Водночас, за твердженням уже медекспертів, у війну українці дедалі частіше страждають од ментального виснаження та посттравматичних стресових розладів, що розхитує їхнє психічне здоров’я.

_{Внутрішні переселенці: скільки їх?}

ПОВНОМАСШТАБНЕ вторгнення рф торік 24 лютого призвело до різкого збільшення кількості внутрішніх переселенців, а деякі стали ВПО повторно. Так, за даними Мінреінтеграції, якщо до початку лютого 2022 року в Україні було зареєстровано 1,4 млн внутрішніх переселенців, то у січні 2023-го їх чисельність у країні вже зросла до 4,9 млн. За словами представників міністерства, виникла потреба реалізації не тільки інтеграційної політики щодо внутрішньо переміщених осіб, а й більш дієвого забезпечення підтримки біженців на всіх етапах вимушеного переїзду.

_{«Не варто мріяти про нездійсненне»}

ДИРЕКТОРКА Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова заявила, що не вірить в урядові прогнози щодо повернення близько 90% вимушених переселенців назад на Батьківщину. В інтерв’ю ЗМІ вона зазначила: «Насправді 70% жінок, які втекли за кордон від війни, мають вищу освіту. Вони спроможні адаптуватися на новому місці. У багатьох із них сьогодні вже є нове місце роботи. Крім того, діти, які виїхали з матерями, вже рік відвідують або дошкільні заклади, або вчаться у школах чи університетах, успішно інтегруючись у нове суспільство».

Е. Лібанова переконана, що наше суспільство нині переживає безпрецедентну хвилю патріотизму, через яку людині важко навіть самій собі зізнатися, що вона залишиться жити за кордоном. «Не варто мріяти про нездійсненне: 90% біженців з України не повернеться», — вважає соціологиня.

_{Субсидію можуть і відібрати}

У БАГАТЬОХ українців знизилися доходи, тому допомога на оплату комунальних послуг у вигляді субсидії — справжній рятувальний круг. Сьогодні таку підтримку від держави мають 2,6 млн сімей. Але пільги можуть позбавити. Однією з найвагоміших на те причин є наявність заборгованості. Згідно з правилами, державні органи можуть відмовити в наданні субсидії, якщо громадянин не оплачував комуналку протягом трьох місяців або має загальну суму боргу від 680 гривень (сума встановлена законодавством, це 40 неоподатковуваних мінімумів). Другою вагомою причиною відмови може бути покупка на суму від 50 тисяч гривень. Про це поінформували у Пенсійному фонді, обов’язком якого тепер є і нарахування субсидій.

Стосовно розміру субсидії, то вона сьогодні пересічно становить 2,8 тис. грн. Однак остаточна сума залежить від багатьох факторів: площі житла, кількості осіб, які проживають у домогосподарстві, та загального доходу сім’ї. Загалом формула розрахунку субсидії передбачає надання допомоги в такому розмірі, щоб сім’я не витрачала на оплату комуналки понад 20% свого загального доходу на місяць.

_{Монетизацію пільг завершено}

ВІДНИНІ пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Україні призначаються виключно у готівковій грошовій формі. Ще до грудня минулого року існували дві форми їхньої грошової виплати — готівкова та безготівкова. Зрештою в січні 2023-го урядові вдалося завершити реформу монетизації пільг, розпочату 2019-го. «Людина може отримати «на руки» свої гроші і, заощадивши енергоресурси, витратити зекономлену суму на інші потреби. Це один із ключових інструментів підвищення мотивації громадян до енергозбереження», — йдеться у повідомленні Міністерства соціальної політики.

Отже, пенсіонерам, які до грудня 2022 року мали пільги у грошовій безготівковій формі, тепер перераховують кошти на їхні пенсійні рахунки в уповноважених банках або через відділення Укрпошти, якщо людина там одержує пенсію. Щодо пільговиків, які до грудня 2022 року мали пільги у грошовій безготівковій формі та не є пенсіонерами (тобто у ПФУ відсутні виплатні реквізити банківського рахунка або адреса доставки коштів), то їм гроші перераховуються на їхні поточні рахунки, відкриті Пенсійним фондом України в Ощадбанку. Пільговика поінформують про відкриття такого рахунка. Аби отримати з нього кошти, потрібно особисто звернутися до Ощадбанку для укладення договору. Відтак ті, хто одержить пільгу в готівковій формі, зобов’язані самостійно сплачувати щомісяця вартість житлово-комунальних послуг.