Архів
Вівторок,
28 лютого 2023 року

№ 9 (20001)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері: Зенітка Наша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну

У кредитному зашморзі

Олена КОЩЕНКО.

Для українських сімей середнього достатку, які хочуть обзавестися власним житлом, чи не єдиним виходом є взяти пільговий іпотечний кредит у банку. Чим уже скористалися десятки тисяч співвітчизників. Однак нині вони ризикують залишитися без кредитного житла.

РІЧ у тому, що склались умови, через які державна програма пільгової іпотеки опинилася на порозі краху. Нацбанк торік улітку підняв облікову ставку з 10 до 25%, тож тепер фінустанови змушені, хоч і зі скрипом, також підвищувати ставки за депозитами. А це неминуче призводить до істотного зростання процентів за кредитами.

Наприклад, Укргазбанк уже оголосив про збільшення відразу на чверть процентної ставки за іпотечним (тобто одержаним під заставу нерухомого майна — в цьому разі нової квартири) пільговим кредитом. Відповідно для позичальників істотно зріс розмір регулярного щомісячного внеску за кредитною угодою. Бо досі, якщо позичальник брав кредит під 13% річних за програмою «Доступна іпотека», то сам він платив 7%, а решту 6% — держава. Тепер, коли банк підвищив кредитну ставку, наприклад, до 17%, то і родини, які брали позику, муситимуть платити більше, і держава.

Такі умови навряд чи виявляться під силу збіднілим через війну позичальникам і держбюджету. Якщо врахувати, що Укргазбанк — лише один із 22 банків, які беруть участь у програмі пільгової іпотеки, то стає очевидним, що Міністерство фінансів, котре відповідає за компенсаційні виплати, просто не потягне таких зростаючих витрат. У кращому разі Мінфін залишить за собою обов’язок гасити колишні 6%, прописані в угоді, а решту доведеться компенсовувати, як неважко здогадатися, позичальникові з власної кишені. За гіршого розвитку подій — якщо програма пільгової іпотеки взагалі зазнає краху — на останнього чекає «дев’ятий вал» ніким не компенсованих відсотків за кредитом. У таких умовах більшість людей, очевидно, буде змушена відмовитись од виплати іпотеки, а отже, втратить заставне житло.

Таким чином, перспектива вимальовується невтішна. Однак і це ще не всі неприємності. З огляду на особливості вітчизняного кредитування, навіть віддавши банкові заставну квартиру, позичальник може все одно залишитись у нього… в боржниках. Як пояснюють юристи, у розвинених країнах у випадку, коли банк піднімає ставку, а клієнт заявляє про свою неплатоспроможність, фін­установа отримує ключі від заставної квартири, виплачує клієнтові те, що той уже вніс, а далі вже сама думає, як їй продавати квартиру. Це вже не проблема клієнта.

На жаль, в Україні чітко не визначені обов’язки фінустанови повернути неплатоспроможному позичальникові-пільговику вже сплачені ним кошти за житло. Ця шпарина у законодавстві дає можливість банкам діяти на власний розсуд. Вони годні й житло відібрати, і водночас не поспішати списувати клієнтові борг. Урешті позичальника можуть примусити виплачувати величезну заборгованість за вже втрачену квартиру. Виплати можуть розтягнутися на десятки років! Як застерігають економісти, для розв’язання цієї гострої назрілої у війну проблеми потрібне нагальне втручання держави. На кону — долі десятків тисяч українських сімей.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Санкції проти агресора
Читати
Сподіваються на продовження
Читати
Переглянуть прожитковий мінімум
Читати
Асиміляція неминуча
Читати
Слідство триває
Читати
Збитки незліченні
Читати
Долучитися до перемоги
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове