Олена БЕГМА.

Споживча панорама

_{Наче й мало купив...}

СТАТИСТИКА соціологічних досліджень свідчить про те, що майже дві третини співвітчизників нині живуть у режимі жорсткої економії — купують лише найнеобхідніше, цілеспрямовано шукаючи акційні пропозиції. І все ж пересічній сім’ї рідко коли вдається вкластись у мінімальний купівельний бюджет.

В Україні за час війни через шалену споживчу інфляцію дуже зросла сума середнього чека разової покупки у продуктовій крамниці. Людина наче й мало придбала, а гаманець істотно потоншав. Наприклад, на початку року в Одесі та Києві один пересічний похід у магазин витрушував із кишені 350 гривень. У Вінниці покупець за раз зазвичай сплачує на касі 297 гривень, у Житомирі — 284, у Харкові та Львові — трохи більше ніж 270 гривень.

_{Овоч імпортний, а дешевший за вітчизняний}

УКРАЇНЦІ знають, що парникові овочі вітчизняного виробництва у нас коштують переважно дорожче за імпортовані, ті ж турецькі. Чому так? Адже, здавалось би, вирощене вдома мало б бути дешевшим…

Різниця у вартості наших овочів та закордонних продиктована дефіцитом електроенергії в Україні. Місцеві виробники заклали затрати на придбання потужних генераторів для теплиць та пальне, необхідне для їхньої роботи, у нинішню ціну на свої овочі. Це по-перше. А по-друге, у турецьких аграріїв пряма собівартість виробництва овочів нижча. І, нарешті, є ще третій чинник – уже соціальний, який залежить від купівельної спроможності населення. Згідно з даними Держстату, за війну прибутки населення впали більш як на чверть. Тож люди стали значно менше купувати овочів і фруктів, «задовольняючись» найдешевшими крупами та хлібом соціальних сортів. От виробники овочів і компенсують недоотримані прибутки від продажу дорогої тепличної городини за рахунок штучного подорожчання продукції.

_{Комуналка зростає, як на дріжджах}

ЯК УЖЕ писала наша газета, на час дії воєнного стану в нас було запроваджено мораторій на підвищення цін на комунальні послуги. Втім, як виявилося, не на всі з них. Багатьом українцям приходять збільшені платіжки за комірне. Загалом, за звітними відомостями Держстату, торік комунальні послуги подорожчали на 5,3%. Найбільше — на 25,1% — утримання прибудинкових територій. За вивезення сміття тепер доводиться сплачувати пересічно на 14,7% більше, за послуги з утримання багатоквартирних будинків — на 2,3%, за гарячу воду і опалення — на 0,2%. Хіба що вартість природного газу зменшилась на 0,4%...

Крім компослуг, за рік значно підскочили ціни на проїзд у транспорті — на 41%, на медикаменти — на 20,7%, зв’язок — на 13,3%.

_{Твердий сир: натуральний чи підробка?}

НАЙЧАСТІШЕ виявляють фальсифікати серед вершкового масла та сирів. Нерідко виробники замінюють натуральні тваринні молочні жири, які мають бути у складі цих продуктів, пальмовою олією та якимись штучними інгредієнтами. Чи можна якось відрізнити натуральний твердий сир від підробки?

Досвідчені споживачі кажуть, що є два простих способи. Перший: відламайте маленький шматочок сиру і спробуйте з натиском катати його між пальцями. Доброякісний сир, незалежно від жирності, ламатиметься, від нього відлітатимуть крихти. А ось сир із рослинними компонентами подібний до пластиліну — скатається в грудочку. Другий: залиште шматок сиру за кімнатної температури щонайменше на пів години. Натуральний сир виділить небагато жиру. А фальсифікат покриється шаром крапель і стане помітно блискучим. Це означатиме, що перед вами «сирний продукт».

І не забувайте, купуючи сир, неодмінно читати його склад. Інгредієнтів у ньому має бути небагато, а найліпше, коли всього два: натуральне незбиране молоко і сичужний фермент. Будь-які консерванти, емульгатори, олії, цукор і т.д. говорять про те, що перед вами не натуральний продукт.

_{Якщо мийний засіб, то без фосфатів}

КАБМІН своїм розпорядженням обмежив уміст фосфатів у мийних засобах для пральних та посудомийних машин, ручного миття й очищення.

Руйнівний вплив цих хімічних речовин на людський організм загальновідомий. Якщо говорити про потрапляння фосфатів у їжу, то їх надлишок призводить до зміщення балансу кальцію і фосфору в організмі. Як наслідок — кістки стають крихкими, зуби псуються. Фосфати здатні викликати почуття занепокоєння, безсоння і розлад шлунка. У процесі прання вони не вимиваються остаточно з одягу, тож потім потрапляють на шкіру. Через надходження надлишкової кількості фосфатів в організм може порушуватися функ­ціонування печінки, нирок, скелетних м’язів, відбуваються зміни в обміні речовин і загострюються хронічні хвороби.

Годі говорити про те, який ефект на довкілля справляють фосфати. Потрапляючи у водойми, вони стають добривом для водоростей, відтак останні надміру розмножуються, спричиняючи цвітіння води. А це своєю чергою зумовлює загибель більшості водних мешканців та значне погіршення якості води.

_{Довірили банкам свої кревні}

ПИТАННЯ заощаджень вельми актуальне для наших громадян, які вже рік живуть за воєнного стану та економічної кризи. Станом на 1 січня поточного року, повідомляє НБУ, у 67 вітчизняних банках перебувало 933,6 млрд грн вкладів фізичних осіб. 606,9 млрд грн із них — це кошти до запиту. Найбільше грошей українців зберігається у державному ПриватБанку — 333,9 млрд грн. Друге місце за Ощадбанком, якому довірили 166,7 млрд грн, далі йдуть Райффайзен банк — 57,2 млрд грн, Універсал банк — 49,2 млрд грн, Сенс банк — 43 млрд грн. До топ-10 фінансових установ із максимальними вкладами громадян України увійшли також ПУМБ, Укрсіббанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та OTP-банк.

Чимало економістів не радять закуповувати долари та євро, аби не створювати ажіотажу навколо валюти. Вони рекомендують робити заощадження у гривні, курс якої, за прогнозом аналітиків, зберігатиме стабільність.

 Нагадаємо, що в Україні після початку повномасштабної війни на 20,2% зменшилася кількість діючих структурних підрозділів банків. Нині їх налічується 5336, а раніше було на 1349 більше.