• Освітня панорама

_{Навчаються, хто як може}

Олена БЕГМА.

«НА СЬОГОДНІ освітній процес відбувається в 12 926 школах, з них 8563 заклади працюють в очному або змішаному форматі. Тобто це майже 70%. Інші 4463 школи працюють виключно в онлайн-форматі. Тип навчання залежить від безпекової ситуації, наявності бомбосховищ, укриттів, які сьогодні облаштовані в закладах освіти», — повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. За його словами, з міркувань безпеки школярі навчаються онлайн у п’яти областях — Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській та Херсонській.

Від початку повномасштабного вторгнення ворожими обстрілами в Україні пошкоджено 2,8 тисячі закладів освіти, майже пів тисячі з яких зруйновані цілком.

_{ДПА скасовується}

ВЕРХОВНА РАДА у першому читанні підтримала законопроєкт, що передбачає звільнення випускників 11-го класу від складання державної підсумкової атестації у разі, якщо вони закінчують повне загальне середнє навчання у 2022/2023 році. Те саме стосується і учнів так званих перехідних класів — 4-го і 9-го. Нагадаємо, ДПА була скасована і торік, однак тоді для школярів залишили можливість добровільно скласти іспити. І в березні 2021-го через пандемію коронавірусу Міністерство освіти і науки видало наказ про звільнення учнів базової і середньої школи від проходження державної підсумкової атестації.

_{ЗНО також не буде}

ЦЬОГО року як альтернативу зовнішньому незалежному оцінюванню випускники знову складатимуть національний мультипредметний тест, але за новим форматом і без обов’язкового предмета історія України. Будуть тільки два обов’язкові предмети — українська мова та математика, а також один предмет на вибір — історія України, іноземна мова, фізика, хімія або біологія. На складання тесту буде відведено 180 хвилин. Конкурсний бал розраховуватиметься з огляду на вагові коєфіцієнти, визначені для кожного предмета на різні спеціальності в рамках мультипредметного тесту. Для вступу на гуманітарні спеціальності ваговий коєфіцієнт балів за частину НМТ з історії України буде найбільшим.

Випускники, які тимчасово перебувають за кордоном, але хочуть здобути вищу освіту в Україні, зможуть скласти НМТ у спеціально створених екзаменаційних центрах у 52 містах 32 країн світу.

_{Iсторія України не зникне із системи тестування}

ФАКТ вилучення цього року шкільної дисципліни з історії України із системи загально­обов’язкового тестування випускників набув неабиякого резонансу у суспільстві. Ще б пак — у сучасних реаліях вона є надважливим предметом для кожного українця, а знання історії — ознакою його громадянської зрілості. Відповідну заяву зробила низка громадських організацій. Міністр освіти Сергій Шкарлет зазначив, що цілком поділяє думки фахівців. Однак додав: «Не погоджуюся з тим, що саме іспитом ми маємо спонукати вивчати історію України. Це мають батьки, суспільство, кожен громадянин чітко знати українську мову, українську історію, українську культуру, історію рідного краю, національні традиції незалежно від того, чи є іспит, чи нема іспиту. А якщо робити це під примусом, це ніколи не буде на «відмінно». Отже, історія України залишиться в національному мультипредметному тесті як один із предметів на вибір.

 _{«Прогуляв» учитель онлайн-фізкультуру...}

УЧИТЕЛЬ фізкультури одного з ліцеїв Летичівського району Хмельниччини, якого звільнили за прогули кількох онлайн-уроків, через суд поновився на роботі. Ще й відсудив у ліцею, в якому трудиться з 2001 року, компенсацію в розмірі 28 тисяч гривень — середній заробіток за період вимушеного прогулу.

…Інцидент мав місце у квітні 2022-го. У суді педагог стверджував, що у ці дні лунали часті повітряні тривоги, під час яких він не проводив занять. Крім того, був відсутній зв’язок для проведення занять онлайн. 9 травня йому оголосили наказ про звільнення. Підставою вказали прогул, але без пояснення його суті, дати та часу.

А що ж учні? Як повідомили у МОН, за прогул учнем онлайн-уроків відповідають його батьки. Так само вони завчасу мають сповістити класному керівникові причину відсутності дитини на уроці.

_{Сіли за парти за кордоном}

ЗГІДНО З даними Євросоюзу, нині у країнах євроспільноти перебуває близько 500 тисяч українських дітей шкільного віку. Більшість поєднує навчання в місцевих школах країн ЄС із дистанційним навчанням в українських закладах освіти.

Між іншим, учні середньої та старшої школи для повернення до рідних закладів в Україні мають скласти або державну підсумкову атестацію, або річне оцінювання.

 _{Шкільні євроавтобуси}

РОСІЙСЬКІ бомби і ракети зруйнували школи в Україні, що змушує дітей довго й іноді наражаючись на небезпеку діставатися місця навчання. Єврокомісія має намір відправити в Україну 120 автобусів для школярів. Ініціативу підтримали Естонія, Фінляндія, Австрія, Німеччина та Литва. Крім того, зібрано й 14 млн євро, які витратять на купівлю такої ж кількості автобусів, аби учні їздили до навчальних закладів із населених пунктів, де школи пошкоджено внаслідок російського вторгнення. Про це повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

_{Фахова ліцензія для педагога}

ДОБРОВІЛЬНА сертифікація вчителів початкових класів набуває дедалі більшої популярності в Україні навіть попри повномасштабну війну, розв’язану рф. Так, уже на початку лютого припинено дочасно реєстрацію педагогів для проходження фахових іспитів, оскільки вичерпано загальнодержавну квоту — 1500 місць. За багатоетапне оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації відповідає Державна служба якості освіти.

Тим часом цього року Міністерство освіти і науки планує поширити сертифікацію на інші категорії педагогічних працівників, розпочавши пілотування процедур для вчителів базової середньої освіти — мовно-літературного і математичного освітніх напрямів. Зокрема, реєстрація вчителів математики та української мови і літератури триватиме із першого по 11 серпня.

Відповідно до закону «Про освіту» педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, має отримувати щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку чинності сертифіката.

_{Могилянка подає приклад}

У КОНТЕКСТІ українізації суспільного простору йдеться не тільки про перейменування вулиць. У нові правила внутрішнього розпорядку національного університету «Києво-Могилянська академія» внесено норму, яка забороняє у стінах закладу спілкуватися російською. Як зазначив голова наглядової ради університету Геннадій Зубко, викладання мовою країни-агресора в університеті не ведеться вже дуже давно, а тепер заборона передбачає і спілкування між собою. «Це стосується абсолютно всіх — викладачів, студентів, адміністративного персоналу», — уточнив він.

Патріотичний приклад Могилянки почали наслідувати й інші заклади освіти по всій країні. Також сьогодні в Україні діє 415 майданчиків із опанування української мови. Це безкоштовні курси, розмовні клуби, інтернет-ресурси для опанування солов’їної та підвищення рівня володіння нею.