• Неоголошена війна

Чіткі «відчуття» замість конкретних заяв

Михайло ВЕДМІДЬ.

МИНУЛОГО понеділка, 6 лютого, британське видання FinanciaTimes із посиланням на неназваного радника ЗСУ повідомило, що протягом наступних десяти днів росія планує розпочати новий масштабний наступ. Мовляв, Київ дістав «дуже надійні дані розвідки» про такий намір країни-агресорки. Ну а метою російського наступу видання називає окупацію всього Донбасу. Наголошується, що окупанти мають намір розпочати велике просування до того, як Україна одержить західні танки та інше озброєння.

Подібні прогнози поширили й інші авторитетні видання, а також представники як вітчизняного, так і закордонного політикуму та воєнних інституцій. Різнились ці передбачення, по суті, лише датою чергового масштабного наступу росіян. Хтось пов’язував її з річницею вторгнення військ рф в Україну, тобто 24 лютого, хтось називав березень, решта «відкладала» масовані воєнні дії ворога на кінець весни — початок літа, мовляв, путіну нема куди поспішати, тому він спершу добре підготується, а це займе певний час. Таку думку висловив, зокрема, генерал армії керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках Микола Маломуж. Утім, якими б не були прогнози, зараз навряд чи можливо передбачити точну дату наступу чи контрнаступу, не кажучи вже про завершення війни і цілковите замирення.

Увагу багатьох ЗМІ привернуло інтерв’ю колишнього прем’єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета, який у перші дні війни на початку березня 2022 року в москві особисто зустрівся з путіним як посередник між росією та Україною. Колишній очільник ізраїльського уряду сказав, що своїм посередництвом начебто домігся, аби путін відмовився від наміру домагатися роззброєння України, а Зеленський пообіцяв не вступати до НАТО.

До речі, наступник Беннета чинний прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху зауважив у середу, що його уряд не відкидає можливості надання військової допомоги Україні. Як відомо, раніше ця держава заявляла, що обмежиться тільки гуманітарною підтримкою, яку надавала Україні з перших днів війни.

Віднині, за словами Нетаньяху, в Єрусалимі готові розглянути навіть питання постачання новітньої системи ППО «Залізний купол» для захисту українського неба, хоча раніше ізраїльська сторона відмовляла в цьому: система, мовляв, не призначена для використання на таких великих територіях, як Україна.

Та все ж центральною подією минулого тижня стала дводенна поїздка Володимира Зеленського до Європи за маршрутом Лондон — Париж — Брюссель, якій чимало провідних видань приділили основну увагу. Після візиту до США наприкінці минулого року візит до Британії, Франції і Бельгії — другий виїзд Володимира Зеленського за кордон від початку повномасштабного вторгнення рф майже рік тому.

У Великій Британії Глава держави разом з британським прем’єром Ріші Сунаком підписав «Лондонську декларацію» — документ, спрямований на поглиблення партнерства між Києвом і Лондоном. Потім Зеленський прибув у середу ввечері до Парижа. Там у нього відбулася вечеря за зачиненими дверима з лідерами Франції та Німеччини. Далі надамо слово трьом лідерам.

«Все очевидно. Чим раніше Україна зможе отримати потужну далекобійну зброю, Еммануель, чим раніше наші пілоти зможуть отримати сучасні літаки, Олафе, чим сильнішою буде наша танкова коаліція (я вам вдячний за те, що ви розпочали цей шлях), тим швидше закінчиться ця агресія росії і ми повернемо Європі впевнений мир», — наголосив Зеленський.

«Вона бореться за мир і несе цінності нашого Європейського Союзу: Україна ніколи не буде самотньою», — написав Макрон у Twitter через годину після закінчення вечері.

«Україна героїчно — з мужністю, відвагою та наполегливістю — бореться проти жорстокої російської агресії. Разом з Еммануелем Макроном я особисто запевнив Володимира Зеленського сьогодні в Парижі: «Ми стоятимемо поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно», — написав своєю чергою Шольц.

Процитуємо й президента Європейської ради Шарля Мішеля за підсумками Спеціального саміту ЄС, що відбувсь у Брюсселі: «Сьогодні ми розглянули питання щодо запасів боєприпасів. Це обговорення відобразило послання, доведене Президентом Зеленським. Ідея полягає в тому, щоб на саміті у березні досягти прогресу з точки зору нашого промислового співробітництва та здатності постачати наші оборонні системи разом із боєприпасами».

Публічні обійми, поцілунки, міцні рукостискання, захопливі слова від західних лідерів на адресу українців і особисто Зеленського — все це непогано, навіть добре. Проте конкретних заяв стосовно надання Україні бажаної зброї з вуст європейських лідерів так і не пролунало. Ріші Сунак сказав про навчання українських пілотів, а Олаф Шольц і Еммануель Макрон обмежились гучними, але лише заявами про те, що «росія не має перемогти» і «Франція приведе Україну до перемоги». Більше того, трохи згодом британський міністр оборони Бен Воллес в коментарі ВВС взагалі заявив, що передача літаків Україні — «це занадто довгий і складний процес», нібито можна допомогти нам швидше й ефективніше «іншими способами». Що ж до результатів перемовин Зеленського у Брюсселі, то від очільників ЄС також не пролунало довгоочікуваних обіцянок щодо конкретних термінів вступу України до Євросоюзу.

Як тоді оцінювати цей вояж Зеленського? Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін називає його успішним. Він визнає, що за підсумками європейського турне Глави держави не прозвучало конкретних заяв від союзників, але натомість з’явилися чіткі «відчуття». «Є відчуття, що наші союзники будуть іти далі, що вони не зупиняться на рішенні про надання танків. Є чітке відчуття, що страх перед путінським режимом і ескалацією перетворюється на стратегічне розуміння, що говорити з путіним потрібно виключно з позиції сили», — цитує колишнього міністра BBC News Україна.

Іншими словами, війна триватиме. Принаймні до тих пір, поки росія не зазнає військової поразки на фронті. Або путін добровільно-примусово не виведе своїх військ з території України. А от як довго цього чекати, залежить від багатьох факторів, зокрема й від терміновості поставок західної зброї та її кількості.