Як бурштин на перемогу працює

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Рівненська область.

Так працюють у компанії «Сонячне ремесло», що у Володимирецькій громаді.

Сто мільйонів гривень надійшло до Держбюджету від продажу спецдозволів на користування бурштиновими надрами Рівненщини, ще 7,3 мільйона — від рентної плати. Це початок легальної ери видобутку та реалізації сонячного каменю. Від часу ухвалення «бурштинового» пакета законів минуло три роки: що ж змінилося?

_{Миколай приніс... медяник та батіг}

…БУРШТИНОВУ тему я відстежую з 1990-го, щойно в Рівному з’явилося перше в Україні підприємство з його видобутку та переробки «Основа». Та майже 30 років усі звернення до офіційного Києва щодо унормування законодавства (скільки їх було з Рівненщини, вже й не порахувати) йшли, наче вода в поліський пісок.

«Ходимо по золоту, а самі бідні», — якщо погортати пожовклі вже підшивки газет (Інтернету тоді ще не було), то знайдемо матеріал із таким заголовком. Перший представник Президента України в області Роман Василишин запропонував механізм, як загнати нелегального бурштинового «джина» назад у пляшку. Цілком реальний, який дав би змогу розбагатіти не лише Рівненщині, а й Україні. Не дослухалися.

Затим кожний новий керівник виконавчої влади та прокурор області починали перебування на посадах із публічних намірів «навести лад із бурштином». У кращому разі звітували про кілька рейдів на старателів. На тому все й завершувалося.

Кілька ж парламентських спроб узаконити процеси, що набували дедалі ширшого нелегального розмаху, теж виявилися безрезультатними: щоразу в бурштину знаходилися високі покровителі. Тему забалакали, перетворивши Рівненську область на такий собі Клондайк із постійними міжклановими розбірками. Люди зневірились…

Однак усе змінилося після ухвалення законів №2240 та 2241. Це сталося 19 грудня 2019-го: нарешті унормували видобуток і продаж бурштину та встановили ставки рентної плати на видобуток. Ось так і приніс Миколай довгоочікуваний бурштиновий медяник для тих, хто хоче працювати легально. І батіг для чорних старателів: для них передбачили аж до 8 років позбавлення волі.

_{Старт — успішний}

ДАЛІ тривала розробка підзаконних актів та механізмів. Алгоритм розробили такий: Держгеонадра проводять електронний аукціон, на якому заздалегідь зареєстровані учасники змагаються за право дістати спеціальний дозвіл на користування бурштиновими надрами на певній земельній ділянці (зазвичай до 10 гектарів). Спецдозвіл, що видається на п’ять років, передбачає право на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку і видобуток бурштину. А також — неодмінну рекультивацію відпрацьованої ділянки. Досі це було величезною проблемою: «марсіанські» пейзажі на рівненському Поліссі дошкульно нагадують про іншу еру нашого життя…

«Перші аукціони, які відбулись 2021-го, перевершили очікування: стартували ми з двох ділянок у Сарненському районі. Так от, ціна першої зросла в 40 разів, другої — в 90! Тобто альтернатива чорним старателям уже є. Наше спільне завдання з головами територіальних громад — легалізація ринку бурштину, створення робочих місць для місцевих жителів та наповнення бюджетів. І не тільки з ПДФО: законодавство передбачає, що 30 відсотків ренти від видобутку спрямовується до скарбниць відповідних територіальних громад», — розставив акценти голова Рівненської ОДА Віталій Коваль.

Посадовець не втомлюється зосереджувати увагу голів громад на цьому «маркерному» для області та й, без перебільшення, для України питанні: кому ж, як не їм, краще знати, що робиться на ввірених територіях?

_{Досвід, що іншим знадобиться}

ЧАСТИНА громад надходження вже отримують. Скажімо, за підсумками 2022-го у Вирівську громаду Сарненського району надійшло майже 2 мільйони гривень ренти за видобуток сонячного каменю, що в 2,7 разу більше, ніж 2021-го.

«Приблизно в 2006-му люди почали, як у нас кажуть, «бити пробки» в лісових масивах і шукати бурштин. А справжня масова лихоманка почалася з 2012 року: копачі їхали з Києва, Львова, Житомира, та звідусіль! — пригадує голова Вирівської територіальної громади Сергій Опалько. — Навіть місцеві жінки мили бурштин: якщо в лісі на грибах та ягодах одна могла заробити 100 гривень на день, то тут, як пощастить знайти камінець, — 100 доларів. Є різниця? Я тоді працював керівником місцевого лісового господарства й добре знаю, як багато лісу поклали, незважаючи на наші зусилля».

Очоливши громаду, пан Сергій поставив за мету максимально відбілити цей ринок. Та навряд чи щось вдалося б, якби не згаданий пакет законів, визнає досвідчений господарник. Окрім кар’єру нерудних корисних копалин «Технобуд», що легально видобуває бурштин на території громади з 2020 року, спецдозволи одержали ще чотири фірми. Дві з них уже працюють, ще дві проводять розвідку родовищ. А легальну роботу й заробітки отримали місцеві жителі.

Мільйон гривень ренти в 2022 році поповнив скарбничку Володимирецької громади. Не кажучи про 64 відсотки ПДФО, яке залишається в місцевих бюджетах. Його сплачують усі 60 працівників компанії «Сонячне ремесло» — першої, яка легально працює на Рівненщині й нарощує видобуток. Серед них є і внутрішньо переміщені особи.

Загалом же в регіоні вже реалізовано 60 спецдозволів на користування бурштиновими ділянками.

«Зацікавленість інвесторів не згасає: навіть у воєнний 2022-й рік на кожні електронні торги виходить по четверо-п’ятеро учасників. Серед них, до речі, все більше тих, хто раніше працював нелегально: люди встигли зареєструватися підприємцями чи, об’єднавшись із родичами, створити власні фірми. Й тепер цілком законно виходять на аукціони та одержують спецдозволи. І тоді вже пильно стережуть свої ділянки. Так завдяки «білим» гравцям ринок очищується», — змальовує нинішні процеси директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОВА Костянтин Мокляк.

Між іншим, актуальні ділянки, які варто виставити на аукціон, можуть пропонувати й органи місцевого самоврядування — саме для цього створено електронний інвестиційний атлас.

Замість епілогу

«Біла» бурштинова ера стартувала. Сподіваюся, безповоротно. Якою вона буде, залежить не лише від запасів надр (фахівці оцінюють поклади бурштину в 15 тисяч тонн на 380 тисячах гектарів), а й від нашого ставлення до того, що подарувала природа. Бо діти й онуки не відлетять у космос, — і для них маємо зберегти і надра, й унікальне Полісся.

Здається, переоцінити свою роль на цій землі місцевих таки змушує війна. Бо ж накоїли вже, з дозволу сказати, такого, що в голові не вкладається. Після нелегального видобутку бурштину тільки на Рівненщині рекультивації потребують близько 10 тисяч гектарів (!) землі. Це більше, ніж площа всієї Рівненської територіальної громади, до якої входять Рівне і приміський Квасилів.