Добрий господар

Незабаром посівна

ПЕРШ ніж узятися за вирощування розсади, потрібно визначитись, яку площу під ту чи іншу культуру ви хочете відвести на своєму городі. А потім розрахуйте, скільки штук якої розсади вам потрібно.

Майте на увазі, що на 10 м кв. відкритого ґрунту вирощують таку кількість розсади:

— капусти білоголової ранньої — 55 шт., середньостиглої — 30, пізньостиглої — 25;

— помідорів штамбових (низькорослих) — 57 шт., під плівковим укриттям — 80, високорослих для шпалери — 20;

— баклажанів — 60-80 шт;

— перцю — 110-140 шт.;

— огірків — 100 шт.;

— кабачків, цукіні, патисонів — 20-24 шт.

Завважте: аби досаджувати рослини замість тих, що зламалися при посадці, транспортуванні, були зіпсовані шкідниками, не прижилися, слід додатково виростити розсади на 10% більше від розрахункової кількості.

Неодмінна умова отримання міцної розсади — її повноцінне освітлення протягом доби не менш ніж 12 годин. Тому досвічування електричними лампами в короткі дні має становити 7-8 годин. По мірі збільшення світлового дня досвічування поступово скорочують.

Ранню розсаду, вік якої має бути 60-80 днів (селера, ранні помідори, перець), слід вирощувати в теплиці, що обігрівається, краще зі скляним накриттям. Можна пристосувати і тепличку з плівковим накриттям або з інших сучасних синтетичних матеріалів, полікарбонату, наприклад.

Якщо ж у вас теплиця без обігріву, то розміщувати її треба коником із півночі на південь (втім, як і решту теплиць). Оскільки споруда буде обігріватися лише сонцем, то сіяти в ній насіння на розсаду потрібно аж на початку квітня, а затяжної холодної весни — в другій його декаді.

Готуючи таку примітивну теплицю-парник, треба пам’ятати, що чим вона нижча, тим в ній тепліше. Заввишки її достатньо зробити 120 см, а бічні стінки — всього 90 см. Щоб було зручно доглядати за розсадою, посередині роблять 50-сантиметрове заглиблення в землі.

У такому парнику у великій пригоді стане кінський гній, позаяк він виділяє багато тепла. Його стелять на дно шаром завтовшки 20-40 см. Зверху насипають родючу ґрунтосуміш шаром 10-15 см.

До часу висівання насіння на розсаду ґрунтосуміш має бути теплою та зволоженою.

Для отримання розсади пізніх сортів можна обійтися без зайвої витрати названих джерел тепла, позаяк значною мірою їх компенсовуватиме енергія сонця. При цьому парники, теплиці, оранжереї мають бути закритими і добре освітлюватися.

Практично за всіх способів вирощування розсади площа живлення кожної рослини обмежена кількома кубічними сантиметрами ґрунту, в якому розміщені корінці завдовжки всього 1-2 см. Аби забезпечити живлення і хороший ріст сіянців, для них слід приготувати родючі суміші. Також треба пам’яти, що різні рослини потребують певного складу субстрату навіть у фазі сходів і на початку росту.

Коли йдеться про пісок як один із компонентів субстрату для ґрунтосумішей, то мають на увазі пісок річковий, який майже не містить часточок глини. На жаль, внаслідок замулення великих і малих річок практично не відбувається відмивання річкового піску, і він містить велику кількість домішок глини. Такий же недолік й у піску, що добувається в кар’єрах. Відтак, внесений до ґрунтосуміші, такий пісок не поліпшує фізичних властивостей ґрунту, навпаки, останній стає твердим, погано пропускає вологу і повітря.

Спеціалізовані магазини пропонують нині високоякісний розпушувач ґрунту — цеоліт. Як і пісок, він містить кремній, але біологічного походження, та мікроелементи. Тому при приготуванні ґрунтосумішей для наповнення горщиків або вирощування розсади намагайтеся замінювати пісок цеолітом у такому ж співвідношенні.

Для вирощування розсади капусти, помідорів, перцю, баклажанів, фізаліса, цибулі, селери, салату ґрунтосуміш має складатися з однієї частини дернової або компостної землі, двох — перегною і однієї — піску. На відро такої суміші додають півлітрову банку деревного попелу, а під капусту ще й склянку вапна-пушонки.

Розсаду помідорів, перцю, баклажанів, фізаліса можна вирощувати і на ґрунтосуміші, що складається з рівних частин перегною і торфу.

В обох випадках на відро суміші додають 60 г суперфосфату і 20 г сульфату калію.

Під розсаду огірків, лагенарії, кабачків, патисонів, динь, кавунів і гарбузів ємності заповнюють сумішшю дернової землі з перегноєм у співвідношенні 1:1. Якщо немає дернової землі, її замінюють ґрунтом з городу. На відро будь-якої суміші додають склянку попелу.

Сходи і молоді сіянці розсади можуть піддаватися захворюванням і пошкоджуватися ґрунтовими шкідниками. Тому для знезараження ґрунту часто радять прожарювати його в духовці або на печі у великій ємності.

Проте досвідчені городники і фахівці не рекомендують застосовувати цей спосіб. Після такої обробки земля тривалий час може залишатися «порожньою» від корисних мікроорганізмів, а значна частина гумусу — згоріти.

Краще для цього візьміть оцинковане відро, яке звужується донизу. Підберіть до нього кришку від старої каструлі такого розміру, щоб вона вільно влазила всередину, не доходячи до дна приблизно на третину висоти. А ще краще взяти кришку великого діаметра і підігнути її краї плоскогубцями, тоді вона буде добре триматися на стінках відра.

У кришці пробийте багато отворів. Налийте у відро води так, щоб вона не діставала до цього «решета». Постеліть на нього цілий шматок мішковини і насипте відібрану землю. Відро поставте на вогонь і накрийте кришкою. Потримайте на полум’ї трохи більше години, практично до повного википання води. Обережно зніміть відро з вогню і висипте пропарений ґрунт на заздалегідь підготовлений лист заліза, фанери або ДВП. Через годину ґрунт охолоне.

Так ви отримаєте абсолютно стерильний субстрат, який можна сміливо використовувати для вирощування розсади і вкорінення живців. Звичайно, у подальшому хвороби і шкідники можуть з’явитись, але вони вже менш небезпечні для дорослої розсади.

З метою знезараження ґрунту доцільно заправити його триходерміном, що містить бактерії-антагоністи. Живий щит не дозволить розвиватися грибам і вбереже ніжну зелень від хвороб. Цим же препаратом поливають заповнені ґрунтом касети для розсади перед висіванням насіння та сходи (10 мл/10 л води).

Для профілактики хвороб у теплиці слід підтримувати вологість повітря 75% і температуру не вище 18°С вночі і 22°С вдень.

Доріжки, стелажі, інвентар неодмінно обробіть содовим розчином. Якщо є можливість, покладіть на доріжку гумові килимки — їх легко мити.