|
Версія для друку На головну Зима тривог, весна надій Василь ПІДДУБНЯК. У СІЧНІ — березень, то бійся в березні
січня, мовить народне прислів’я. Нинішня
новорічна земля дихала весною так, як не дихала сто чи й більше років. Але це
було тепло оманливе, а може, й підступне. Однак чи вперше хліборобам зазнавати
підступності погоди? Пригадуються
крилаті слова високославного хлібороба з Одещини двічі Героя Праці Макара
Онисимовича Посмітного: «Хай хоч каміння з неба падає, а в колгоспі врожай
буде!» А воно ж, те
кляте каміння, ой як падає! Із неба — ракети, з-під землі — міни… Орієнтовна
площа бойових дій в Україні становить 10,8 млн га. Середній відсоток
замінованих полів од цієї площі — 44,79%. Цифри приголомшливі як для саперів,
так і для рільників. І не один рік доведеться плуга перти хліборобові, аби
добутися попередніх історичних показників — довоєнних. «Все
залежатиме від напряму, за яким працюватиме агросектор, — повідав в ефірі
національного марафону «Єдині новини» перший заступник міністра аграрної
політики та продовольства України Тарас Висоцький. — Звісно, найшвидший цикл
відновлення — в рослинництві, хоча розмінування — досить складна процедура. Але
якщо скласти всі фактори воєдино, то, на жаль, мусимо визнати, що повноцінне
відновлення нашого агросектору займе орієнтовно два-три роки — залежно від типу
виробництва. Це якщо говорити про показники довоєнних часів». Що ж до нинішньої
посівної, то в Мінагропроді запевняють, що жоден гектар української землі не
залишиться незасіяним, хоч доведеться долати труднощі: підготовка до весни від
звичного графіка помітно відстає. Покладаємо надії (так було і в попередні
роки) не на нішеві культури, що користуються підвищеним попитом у світі, а на
озимі. А на озимому
полі — обнадійливо. Поки що, певна річ… Така
ситуація у ці тривожні дні, у це тривожне лихоліття гріє душу агрономів і всіх
причетних до творення найдорожчого — хліба насущного. Проте, як
мовиться, не хлібом єдиним. Виходячи із
ситуації, що склалася не лише на полях, а й загалом в Україні, Європі та світі,
керівники агрофірм і «вільні хлібороби» замислюються, як гоже і вигідно з
економічної точки зору підкоригувати структуру посівних площ. Підкоригувати не
під крик весняних журавлів, а під свист зимового вітру. За прогнозом
першого заступника міністра Тараса Висоцького, очікується певна зміна у сівбі
агрокультур. Так, збільшуватимуться посівні площі під олійні — ріпак, сою, соняшник.
Це пов’язано з тим, що вартість однієї тонни олійних культур вища, а вартість
логістики у перерахунку на тонну — нижча. Тобто фермери матимуть змогу більше
заробляти з 1 га. Це є позитивним фактором для фермерів, макроекономіки і
некритичним для сівозміни. Очікується зменшення виробництва пшениці, але її
буде вдвічі більше, ніж необхідно для внутрішньої потреби. Також дещо
збільшиться кількість культур, спрямованих на внутрішній ринок, як було цього
року з гречкою. «За
візуальною оцінкою, на 65% (2021-го — 56%) обстежених полів рослини ввійшли у
зиму в доброму та відмінному стані, на 28% (2021-го — 35%) площ стан рослин
оцінювавсь як задовільний. На 7% (2021-го — 9%) площ рослини були
слаборозвиненими (не досягли безпечного для перезимівлі фазового розвитку).
Найбільше таких посівів (від 7 до 28%) у Харківській, Вінницькій, Одеській та
Львівській областях. У ряді областей усі посіви тільки в доброму стані». (Пресслужба
Мінагрополітики України). Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Нарешті запрацює ЧитатиВИЩА рада правосуддя (ВРП) — це ключовий
орган суддівського самоврядування. Іще 22 лютого торік вона втратила кворум і припинила
свої повноваження, тож судова гілка влади була практично паралізована. Та
минулого четверга питання, вочевидь, вирішилося: ХІХ з’їзд суддів обрав усіх
вісьмох кандидатів за своєю квотою, таким чином, необхідних 15 осіб уже
зібрано. Це дасть змогу розблокувати низку кадрових процесів і продовжити
реалізацію судової реформи, котра є важливим кроком для євроінтеграції України.
Щоправда, організація «Центр протидії корупції» повідомляє, що до семи членів
ВРП є питання: хтось відвідував окупований Крим, дехто має проблеми з декларуванням
тощо.
Найдорожчі — харчі ЧитатиУ ДЕРЖСТАТІ підбили підсумки 2022-го:
інфляція у річному вимірі сягнула 26,6%. Найбільше подорожчали харчі. Зокрема,
вартість яєць упродовж року стрибнула на 76,6%, фрукти додали на цінниках
73,8%, овочі — 51,8%, риба — 45,8%. Вартість пального та мастил теж неабияк
зросла — на 69,4%.
Торгівля розвивається ЧитатиЯК ІНФОРМУЮТЬ у Мінекономіки, за
попередніми оцінками, торік Україна наростила експорт до Євросоюзу на 4,2% — до
28 млрд доларів. Такому результату сприяло, зокрема, запровадження
торговельного, митного і транспортного «безвізу» та заходи уряду: лібералізація
податків, дерегуляція, підтримка виробників і страхування експорту тощо. Наша
держава планує розширювати сухопутні транспортні коридори, щоб менше залежати
від морського шляху, також у держбюджеті на поточний рік прогнозується
зростання експорту товарів та послуг на 7,2%.
Агресор має заплатити ЧитатиГЛАВА Мінприроди Р. Стрілець констатує,
що станом на сьогодні внаслідок бойових дій нашому довкіллю завдано збитків на
понад 46 млрд дол. Левову частку становить забруднення повітря — 27 міль-ярдів
доларів (упродовж десяти місяців од повномасштабного російського вторгнення в
повітря потрапило понад 42 млн т парникових газів). Викиди в основному
спричинені лісовими пожежами (Держекоінспекція інформує, що через обстріли
вигоріло щонайменше 23,3 тис. га — майже третина) та атаками на об’єкти
інфраструктури — пропало у полум’ї понад 680 тис. тонн нафти і пального. Шкода
через забруднення ґрунтів оцінена у 18 млрд доларів. Від початку
повномасштабної війни задокументовано майже 2300 злочинів проти довкілля.
Отримання — за рецептом ЧитатиПРОГРАМУ «Доступні ліки» розширили
препаратами проти хронічного обструктивного захворювання легень (одна з
найбільш розповсюджених хвороб органів дихання, незворотний патологічний
процес, який дається взнаки хронічним кашлем та задишкою). Схема одержання
медикаментів не змінилася: необхідно звернутися до свого сімейного лікаря
(внутрішнім переселенцям мати декларацію не обов’язково) та отримати
відповідний рецепт, який під час воєнного стану може бути і в електронній, і в
паперовій формах. За ним видадуть необхідні препарати в будь-якій аптеці, котра
бере участь у програмі.
Iмпортуємо електрику ЧитатиЗГІДНО з інформацією Міненерго, від
початку року триває закупівля електроенергії з Європи. Наразі обсяги незначні,
однак міністерство очікує на їх збільшення. Втім, це залежить від майбутніх
обстрілів енергосистеми і спричинених пошкоджень.
Перший новорічний мільйон ЧитатиЗ 1-го
ПО 13 СІЧНЯ «зерновим коридором» було відправлено 1 млн т агропродукції
для країн Африки, Азії та Європи. Загалом із 1 серпня минулого року і станом на
вказану дату з портів «Великої Одеси» вийшли 644 судна, які вивезли 17,3 млн
тонн продовольства. Проте росія блокує їх проходження через Босфор. У черзі на інспекцію
очікують 98 суден, більшість із них стоять ще з минулого року, і це призводить
до зменшення обсягів експортованого та до значних збитків вантажовласникам.
Сотні мільярдів держборгів ЧитатиВІДПОВІДНО до прогнозу щомісячних платежів
Мінфіну, цього року Україна витратить 658,44 млрд грн на обслуговування та виплату
державних боргів. Найбільші платежі припадають на травень (102,59 млрд грн),
червень (89,93 млрд) та листопад (84,09 млрд грн) відповідно.
Непрощенний злочин ЧитатиУКРАЇНІ вже вдалося повернути 54 тіла
українських полонених, яких було вбито у колонії в Оленівці на окупованій
Донеччині. Нині триває ДНК-експертиза, яка вимагає багато часу, бо пов’язана з розслідуванням
інших аспектів трагедії. На засіданні Координаційного штабу з питань поводження
із військовополоненими його учасники заявили, що збираються вишукати можливості
для збільшення кількості лабораторій, аби прискорити процес ідентифікації тіл.
|