Що приніс нам новий рік

Олена КОЩЕНКО.

Харків зазнає постійних нещадних обстрілів. Однак містяни попри це не відмовилися від щорічної традиції і встановили головну ялинку. Але не на центральній площі, а на одній із станцій метро. Ця зелена новорічна красуня у столиці Слобожанщини стала ще одним символом незламності українців.

Уперше за новітню історію українці відзначили прихід чергового календарного року в умовах воєнного стану. Поза сумнівом, найбільшим сподіванням усіх нас на 2023-й є те, що наші Збройні сили здобудуть Перемогу. Які думки є щодо цього? Які зміни в соціальному та економічному житті на нас очікують?

_{Найжорстокіші бої ще попереду}

СЬОГОДНІ Україна живим щитом захищає Європу, а це фронт протяжністю 2500 кілометрів. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний обережний у прогнозах стосовно досягнення нами нинішнього року на всіх фронтах переконливої і остаточної перемоги. Більше того, він попереджає, що найжорстокіші бої цієї війни ще попереду. Зокрема, за його словами, рф готує 210 тисяч нових солдатів, аби знову піти на Київ.

Міністр оборони України Олексій Резніков також вважає, що кремль хоче розпочати нову хвилю наступу в лютому поточного року. «Зараз росія прагне виграти час, щоб переозброїтися. Вона бомбить енергетичну інфраструктуру України та створює гуманітарну катастрофу, аби змусити Україну повернутися за стіл переговорів», — висловив певність він.

Наприкінці грудня в інтерв’ю британському телеканалу Sky News командувач військ Оперативного командування «Південь» генерал-майор Андрій Ковальчук також обнародував припущення, що окупаційні війська можуть спробувати наступати з білорусі наприкінці лютого чи пізніше. Відповідаючи на запитання, чи спроможні Сили оборони України дати відсіч ворогові, він сказав: «Однозначно так».

Тож росія хоче продовжувати цю довготривалу війну, в якій вона ще й розраховує на допомогу від своїх союзників. Така сувора реальність: обнадійливих ознак щодо завершення бойовиська у 2023 році наразі нема.

_{Загальна мобілізація}

У ЛИСТОПАДІ минулого року Верховна Рада проголосувала за продовження дії режиму воєнного стану та загальної мобілізації до лав Збройних сил до 19 лютого. Цей термін, найімовірніше, буде ще неодноразово продовжуватись. Таким чином, 2023 року на всій території України можуть мобілізовувати громадян віком од 18 до 60 років, які спроможні виконувати військовий обов’язок, якщо вони не мають законних підстав для відстрочки або виключення з обліку. Оскільки загальна мобілізація триває вже понад 10 місяців, нинішнього року суттєвих змін українці не відчують. Військовозобов’язаним чоловікам надходитимуть повістки. Після цього чоловік має з’явитися за викликом військкомату і стати на облік.

Зазвичай надають перевагу призову осіб, що мають військовий та бойовий досвід. Разом із тим командування ЗСУ не заперечує того, що для комплектації підрозділів професіоналами певних спеціальностей можуть призивати чоловіків без бойового досвіду, якщо потрібен саме їхній фах. Але перед зарахуванням на військову службу вони неодмінно проходитимуть навчання.

Також військовозобов’язаним чоловікам 18-60 років заборонено покидати країну, окрім ряду винятків.

_{Мінімальну зарплату заморозили}

ЦЬОГО РОКУ в держбюджеті передбачається зупинення дії закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Це означає, що роботодавці дістануть послаблення на цей період у вигляді призупинення зобов’язання нараховувати індексацію зарплати своїм працівникам. Отже, законодавче підвищення мінімальної зарплати нині взагалі не заплановано. З січня вона становить в Україні у місячному розмірі 6700 грн, у погодинному — 40,46 грн. Таким чином, після вирахування з цієї зарплати 18-відсоткового податку на доходи фізичних осіб та 1,5-відсоткового військового збору працівникові «на руки» дістанеться «аж» 5393,5 грн.

Стосується це, між іншим, і доходів бюджетників. У 2023 році всі категорії співробітників установ та організацій бюджетної сфери державних органів отримуватимуть такі самі зарплати, як і 2022-го.

Розміри єдиного соціального внеску будуть такими: мінімальний ЄСВ — 1474 грн на місяць, максимальний — 22 110 грн. А відтак ставка ЄСВ за себе для ФОПів становитиме 4422 грн за кожен квартал року, або 22% від чинної мінімальної зарплати щомісяця.

Утім, призупинення дії вищезгаданого закону стосується не лише зарплат, а і прожиткового мінімуму на одну особу, який із 1 січня дорівнює 2589 грн у розрахунку на місяць. Це середній показник. У той же час для дітей віком до 6 років він становить 2272 грн, для дітей віком од 6 до 18 років — 2833 грн, для працездатних осіб — 2684 грн, для осіб, які втратили працездатність, — 2093 грн.

_{Пенсійні виплати}

ХОЧА мінімальні зарплати у країні й заморозили, проте з 1 березня очікується індексація пенсій. І хоча вона у нас і передбачена щороку законом, усе одно уряд знов і знов ухвалює для цього додаткову постанову. Це потрібно, аби затвердити коефіцієнт підвищення. При цьому щоразу додаються певні нюанси. Наприклад, що підвищення не може бути меншим ніж на 100 грн, як це було торік.

Згідно із заявою Міністерства соціальної політики, коефіцієнт індексації пенсій дорівнюватиме близько 5%. При цьому варто пам’ятати: на 5% підвищується не сама пенсія, а лише показник середньої зарплати, який підставляється у формулу розрахунку пенсійної виплати конкретній людині. Кабмін ще тільки має визначити його своєю постановою у лютому. Тоді ж назвуть і мінімально гарантовану суму підвищення пенсії.

Безумовно, таке зростання — близько 5% не покриває ні інфляційних, ні девальваційних втрат, яких торік уже зазнали громадяни. Що вже казати про нинішній 2023-й, коли, за прогнозом експертів, гривня може ослабнути ще на 15%, а інфляція перевищить 35%. Проте, як зауважують фахівці, в умовах війни і таке підвищення можна назвати розкішшю. Бо якщо до початку повномасштабного вторгнення російської орди на нашу землю на одного працюючого в Україні умовно припадав один пенсіонер, то тепер, через те що мільйони працездатних українців стали біженцями за межами країни, один працюючий в нас мусить «утримувати» вже майже трьох пенсіонерів.

Однак, як запевняє Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, поточного року українці не залишаться без пенсій, зарплат та інших бюджетних виплат. Кабінет Міністрів планує покрити всі соціальні бюджетні видатки, допомоги внутрішньо переміщеним особам та людям з інвалідністю за рахунок міжнародної допомоги зі США, Канади і країн Євросоюзу.

_{На заслужений відпочинок у 60 підуть не всі}

НА українців тепер чекають зміни у правилах виходу на пенсію. Зросла кількість років мінімально необхідного трудового страхового стажу для права виходу на заслужений відпочинок за віком.

Зокрема ті, кому цього року виповнюється 60, уже не зможуть оформити пенсії, якщо не мають 30 років стажу. Це стосується і чоловіків, і жінок. У такому разі призначення пенсії відкладається до 63 або до 65 років, залежно від наявного стажу станом на відповідний рік. Так, уже 2023-го навіть у 63 роки зможуть вийти на пенсію тільки ті співвітчизники, в яких не менш ніж 20 років страхового стажу, в 65 років — що мають не менш як 15. При цьому, якщо людині 65, а в неї стажу менше 15 років, то вона взагалі втрачає право на пенсію.

Нині приблизно третина українців, яким цього року має виповнитися 60, має менше 25 років страхового стажу. Таким чином, особливо ще й з огляду на хронічне і тотальне безробіття, нових пенсіонерів ставатиме дедалі менше. Ось таке приховане зростання пенсійного віку набирає обертів у країні.

_{Призначення та виплата субсидій}

ЦАРИНА соціальних виплат поступово пристосовується до умов війни, тому поетапно запроваджується новий порядок їх оформлення. Так, із 1 січня 2023 року всі повноваження з виплат, які адмініструє Фонд соціального страхування, перейшли до Пенсійного фонду, зокрема і оформлення, призначення та виплата комунальних субсидій. Проте для українців, які вже їх одержують нинішнього опалювального сезону, нічого не зміниться: реєстри субсидіантів просто передали від однієї структури до іншої без участі отримувачів субсидій. Тож їм знову йти до ПФУ не потрібно.

Середній розмір субсидій 2023 року становитиме 1700-1800 грн на місяць.

_{Можливості для молоді}

ОДНОЧАСНО зі зростанням мінімального страхового стажу Верховна Рада дозволила молодим українцям із 16 років вже починати офіційно працювати та при цьому сплачувати пенсійні внески для одержання у майбутньому пенсії.

Угоду про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування неповнолітній людині можна буде укласти в електронній формі, скориставшись мобільним додатком «Дія» або вебпорталом електронних послуг Пенсійного фонду України. Запропонований механізм здається ніби й привабливим, однак не зрозуміло, як конкретно він може зараз позначитися на фінансових спроможностях Пенсійного фонду. Адже в країні, охопленій війною, — масове безробіття, і чи не найвищий його показник — саме серед молоді. Чи багато у нас неофіційно трудяться неповнолітніх, що їх знадобилося легалізувати в трудовому законодавчому полі? Лише поодинокі з них скористаються ухваленим торік восени законом, який дозволив громадянам платити внески на майбутню пенсію з 16 років.

_{Вчителям доведеться затягнути паски}

У ДЕРЖАВНОМУ бюджеті України на 2023 рік на освіту за загальним фондом передбачили 122,1 млрд гривень — на 20% менше проти минулого року. Скорочено практично всі програми розвитку — мова про ремонти, будівництво та закупівлю обладнання тощо. Навіть бюджетну програму, з якої фінансували підручники, скорочено на 40%, а на Нову українську школу окремим рядком узагалі не заплановано коштів. Водночас муситимуть затягнути паски шкільні вчителі та викладачі вишів, адже освітня субвенція, яка спрямовується на їхні зарплати, нині буде меншою на 19%. «Імовірно, кінцева зарплата вчителів та викладачів вишів стане меншою за рахунок скорочення доплат та премій. Зважаючи на дуже різну фінансову спроможність громад і різну ефективність освітньої мережі, можна чекати, що у деяких містах та селах ситуація із коштами на освіту виявиться зовсім критичною», — вважає народна депутатка України Інна Совсун. Утім, вона припускає, що уряд розв’язуватиме проблему з виплатами освітянам за рахунок коштів від іноземних партнерів, як це мало місце в другій половині 2022 року, коли вчительські зарплати дофінансовували коштами Світового банку.

Щоправда, водночас з’явилися дві нові субвенції: 1,5 млрд — на облаштування сховищ у школах і 1 млрд — на шкільні автобуси (оскільки дуже багато шкільного транспорту відправили на потреби армії, також чимало його вкрали російські зайди на окупованих територіях).

_{Ціни на продукти}

ПОКАЗНИК інфляції, тобто індекс росту споживчих цін, на нинішній рік у держбюджеті закладено на рівні 28%. Проте це пересічна цифра. Експерти ж застерігають, що варто бути готовим до суттєвішого подорожчання продовольства. Вартість продуктового набору так званого базового споживчого кошика, вважають аналітики, ростиме навіть швидше, ніж торік. Причому абсолютними лідерами стануть овочі, яйця, зернова група.

_{Новації вступної кампанії}

ОСНОВНИМИ змінами у проведенні вступної кампанії поточного року стане збільшення кількості обов’язкових дисциплін на національний мультипредметний тест (НМТ): буде українська мова, математика, історія України та одна з чотирьох іноземних мов. «Спочатку учасники впродовж 90 хвилин виконуватимуть завдання з української мови та математики, а після короткої перерви ще 90 хвилин працюватимуть над завданнями з історії України та іноземної мови. Тестування з додаткових предметів триватиме 75 хвилин і буде проводитися в інший день», — деталізував очільник МОН Сергій Шкарлет.

Також в окремий день вступники зможуть (за бажанням) скласти додатковий предмет (фізика, хімія чи біологія), результатом якого можна буде замінити оцінку з історії України або з іноземної мови.

Вступники допускатимуться до конкурсного відбору на бюджетні місця в разі наявності конкурсного бала не менш ніж 130 (щодо дітей загиблих захисників України ця умова не застосовуватиметься). У цьогорічній вступній кампанії не планується враховувати середні бали раніше здобутих документів про освіту та сільський коефіцієнт.

Передбачено збереження всіх пільг та пільгових категорій, зокрема для жителів тимчасово окупованих територій.

Тестування відбуватиметься у червні-липні 2023 року в межах основної та додаткової сесій. НМТ може бути проведений в Україні та в деяких інших країнах, перелік яких ухвалюватиметься навесні з огляду на воєнно-політичну ситуацію. Реєстрацію для участі в національному мультипредметному тесті заплановано провести у квітні.