• Освітня панорама

_{Бюджетні метаморфози}

Олена БЕГМА.

У ДЕРЖАВНОМУ бюджеті-2023 на освіту передбачили 122,12 млрд гривень, що на 20% менше, ніж маємо цього року. При цьому чи не найбільше урізали суму, яка спрямовується на зарплати вчителів. Наступного року вона буде меншою на 19% і становитиме 87,5 млрд грн. Натомість з’явилися дві нові субвенції: 1,5 млрд грн виділили на облаштування укриттів у школах та ще 1 млрд грн — на придбання шкільних автобусів.

Також скоротили фінансування на підготовку кадрів вишами й коледжами (мінус 2,5 млрд) та виплати академічних стипендій (мінус 0,4 млрд).

При цьому, порівнюючи з роком нинішнім, зросло фінансування онлайн-освіти, Малої академї наук, професійно-технічної освіти та наукових досліджень у сфері безпеки й оборони країни.

Разом із тим у держбюджеті-2023 взагалі не передбачили видатків на Нову українську школу.

_{Зруйновані школи — яка їхня доля?}

ВІД ПОЧАТКУ повномасштабного вторгнення російські загарбники знищили в нас 364 загальноосвітні заклади. Ймовірно, не всі їх відбудовуватимуть. Адже, за словами міністра освіти Сергія Шкарлета, «їхнє відновлення у плані витрат буде не таке вже й ефективне». Натомість у МОН розробляють стратегію створення мережі великих опорних шкіл — так званих регіональних освітніх хабів із власним парком шкільних автобусів для підвезення учнів.

Очільник освітянського відомства повідав і про те, що закордонні донори, зокрема Європейський Союз, виділили Україні 100 мільйонів євро на відбудову зруйнованих шкіл. Насамперед відновлять заклади освіти, розташовані поза зоною активних бойових дій.

_{Робітнича професія завжди прогодує}

ЗАВЕРШИЛАСЯ вступна кампанія до закладів професійної освіти. На перший курс зараховано понад 85 тисяч осіб. Із них навчатися в рамках державного та регіонального замовлення будуть 82,7 тисячі учнів, на контракті — понад 3 тисячі. За інформацією МОН, заклади профосвіти змогли виконати регіональне замовлення на 91%, державне — на 74%. До списку найпопулярніших серед вступників професій потрапили кухар, кондитер, слюсар із ремонту колісних транспортних засобів, водій, електрогазозварник, перукар, кравець, закрійник, електромонтер із ремонту та обслуговування електроустаткування, тракторист-машиніст, слюсар із ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, штукатур, лицювальник-плиточник.

За даними МОН, нині орієнтовно 150 закладів працюють очно та дистанційно, але більшість, а саме 262 училища, обрали змішану форму освітнього процесу. Певна річ, вибір залежить від ситуації з безпекою в регіоні.

_{Буває і таке: осінні канікули взимку}

У МАЙЖЕ третині українських шкіл осінні канікули відстрочено на зимовий період. Загалом канікулярний період перенесено у 3 671 школі (28% від усіх). Водночас учні понад 7 тисяч шкіл уже повернулися до навчання після осінніх канікул.

Як відомо, канікули є неодмінним компонентом освітнього процесу. Остаточне рішення про їхні терміни ухвалює педагогічна рада школи.

_{Чи навчатимуть дітей учителі-колабораціоністи}

УКРАЇНСЬКІ військові продовжують визволяти окуповані рашистами землі. Після деокупації там виявляють чимало зрадників. Щодо освітян, то, даними правоохоронних органів, кількість тих, хто погодився на співпрацю з чужинцями та викладання за російською програмою, становить 1% по Україні й на Херсонщині зокрема. Чи навчатимуть вони наших дітей і надалі?

«Українській владі відомі прізвища майже всіх педагогів, які пішли на співпрацю з ворогом. Кожен колабораціоніст відповідатиме перед законом», — стверджує міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. За його словами, вчителі, які погодилися на колаборацію з окупантом, не гідні в українських школах вчити дітей, що бачили звірства, вчинені тими росіянами. Наводячи як приклад Херсонщину, міністр наголосив: «На окупованих землях переважна більшість українських дітей не пішла до школи, а навчалася дистанційно за українською програмою. Керівниками закладів освіти на Херсонщині взагалі призначали будь-кого. Деякі з них не те що не мали педагогічної, а взагалі були без освіти». Міністр також сповістив, що трудові відносини з освітянами-колабораціоністами вже розірвані.

До речі, на Херсонщині 16 шкіл зруйновані повністю, а 48 дістали ушкодження. Нині на території області функціонує 157 українських шкіл, в яких понад 65 тисяч учнів навчаються дистанційно.

_{Мова має значення}

ЯК НЕОДНОРАЗОВО заявляли у кремлі, «росія сягає настільки далеко, наскільки далеко поширена російська мова». Це підтвердив і напад рф на Україну. У Києві російську мову прибрали з навчальних програм комунальних закладів дошкільної та загальної середньої освіти. «Депутатський корпус Київської міськради прийняв рішення, яке дасть можливість уникнути ескалації напруженості в суспільстві та посилить захист освітнього простору Києва від гібридних впливів держави-агресора. Мова має значення, і в час війни це питання національної безпеки», — заявили депутати Київради, які ухвалили відповідну постанову.

Також російську припинили вивчати у державних школах Житомира і Миколаєва.

_{Атестат у смартфоні}

У СЕРВІСІ державних послуг «Дія» з’являться нові цифрові документи, зокрема дипломи про професійну освіту та шкільні атестати. Постанову стосовно цього ухвалив Кабмін. Розробкою нового сервісу займається Міністерство цифрової трансформації. «Завдяки цьому кожен українець зможе отримати доступ до своїх дипломів та атестатів про освіту, дані з яких містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти», — йдеться у повідомленні. Такими «єДокументами» у смартфоні можна буде скористатися, працевлаштовуючись або реєструючись у службі зайнятості. Це спростить доступ до них громадянам, які втратили фізичні носії через війну або з інших причин.

«За час повномасштабного вторгнення рф багато українців втратили свої дипломи та атестати. Забули вдома під час евакуації, залишили в тимчасово окупованих містах, частина була просто знищена внаслідок ворожих ракетних обстрілів. Відновити документи про освіту — доволі складний бюрократичний процес. Тому їх цифровізація — це не тільки про зручність, а й про спрощення життя для тисяч ВПО», — наголосив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

_{А якщо повітряна тривога?}

ЧИ МОЖНА батькам забирати дітей зі школи, якщо триває повітряна тривога? Ні, застеріг освітній омбудсмен Сергій Горбачов. «Нам відомі випадки, коли під час масових ракетних обстрілів до закладів освіти прибігали батьки, щоб терміново забрати своїх дітей. Нагадуємо, що батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Адже так батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину», — наголосив посадовець.

 Перебуваючи в укритті, вчителі та відповідальні за евакуацію особи повинні провести заходи, аби заспокоїти дітей і всіх, хто в ньому знаходиться.