Архів
Вівторок,
8 листопада 2022 року

№ 41 (19985)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця

Криниця


Версія для друку          До списку статтей

Денник

За повідомленнями ЗМІ.

­Президент України Володимир Зеленський закликав учасників 215-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО ініціювати проведення позачергової сесії комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він наголосив, що з вирішенням цього питання не можна зволікати.

«Одеса, як і всі інші міста України, є мішенню для російських ударів. Будь ласка, підтримайте Одесу! Покажіть саме на рівні ЮНЕСКО, що російський терор має закінчитися», — зазначив Президент. Він наголосив, що збереження історичного центру Одеси — один із кроків, аби росія отримала чіткий сигнал, що «світ не заплющить очі» на знищення української історії, культури й спадщини.

* * *

Симфонічний оркестр Львівської філармонії імені Мирослава Скорика відзначив 120-ту річницю із дня свого створення.

За цей солідний проміжок часу оркестр пережив чимало подій, зокрема і війни, навіть ювілей довелось відзначати під час повномасштабного вторгнення Росії, коли половина філармонійного залу завалена ліками, які очікують своєї черги вирушати на фронт та деокуповані території. Із симфонічним оркестром виступали видатні композитори — Моріс Равель, Бела Барток, Кароль Шимановський; солісти — Антон Рубінштейн, Ферруччо Бузоні, Ванда Ландовська, Леопольд Годовський, Яків Мільштейн, Ежен Ізаї, Пабло Казальс; співаки — Адам Дідур, Станіслава Корвін-Шимановська та ще багато інших.

* * *

Український актор із серіалу «Кріпосна» Олександр Печериця нині служить у ЗСУ. Він вважає, що російську культуру потрібно обмежувати, але не варто забороняти категорично.

В інтерв’ю Аліні Доротюк актор розповів, зокрема, про те, наскільки важливою є заборона російським акторам і митцям здійснювати професійну діяльність на території України. Проте, на його думку, шлях категоричної заборони російської мови та культури є хибним. «Забороняти, мені здається, — це хибний шлях. Обмежувати — так. Якось пояснювати, де добре, а де погано, — ось це шлях. Ну а від того, що ми зараз заборонимо Достоєвського... Я не пам’ятаю в його біографії, що він був знайомий із путіним і Федір Михайлович стояв десь на площі й кричав: «ра-сі-я!» Достоєвський помер раніше», — заявив співрозмовник.

* * *

В інтерв’ю DW Олег Сенцов розповів, що під час війни у нього з’явилися певні ідеї фільму про війну. «Насправді у мене є хороша ідея зняти про Азовсталь велике кіно», — сказав він.

Сенцов доповнив, що зараз фільмування не на часі. І це не дивно, адже режисер сьогодні — український військовий, який щодня відбиває ворога якнайдалі. Він запевнив: «Поки війна не закінчиться, я до камери не стану і знімати нічого не буду. Тільки після перемоги. Це однозначне моє рішення». Він також повідав, що до повномасштабного вторгнення у нього не було бажання знімати кіно про війну, але нині воно з’явилося. За його словами, це бажання поки що у вигляді сценаріїв, а реалізація — вже після перемоги.

* * *

Українські фотожурналісти Мстислав Чернов та Євген Малолєтка стали лауреатами французької премії Bayeux Calvados-Normandy Award. Нагороду кореспонденти отримали за репортажі з Маріуполя.

Журналісти зробили свій внесок у те, щоби світ побачив правду про жахіття, які творилися в Маріуполі. Українські військові до останнього обороняли місто, але окупанти зробили все, щоб знищити його. Відеограф і фотожурналіст Associated Press Мстислав Чернов та фотокореспондент Євген Малолєтка працювали в Маріуполі від початку повномасштабного вторгнення. Вони знімкували воєнні злочини, які росія вчиняла проти мирного населення. Мстислав Чернов переміг у номінації Video Image та посів друге місце в номінації Television. Євген Малолєтка здобув перемогу в номінації Photo.

Версія для друку          До списку статтей

Із джерела мудрості

Україна стане колись новою Елладою (Грецією): прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музикальний хист, родюча земля — все це колись прокинеться і повстане велика культурна нація; її межі простягнуться до Чорного моря, а її впливи геть у далекий світ!

Йоганн-Готфрід ГЕРДЕР,

відомий німецький філософ та етнограф

(подорожував Україною 1769 р.).

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове