Архів
Вівторок,
1 листопада 2022 року

№ 40 (19984)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Листопад
  Версія для друку          На головну
  • Небайдужі

Співвітчизники підставили плече

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

25-РІЧНИЙ незрячий Олексій Карплюк із Вінниці сам виховує семимісячну доньку Тетянку. Заробляє на життя собі й немовляті, співаючи у міському громадському транспорті.

Дружина Олексія Анастасія померла від хвороби серця після пологів. Власного житла сім’я не мала, винаймала квартиру. Не шикували, але якось зводили кінці з кінцями, а тут ще й таке горе… Всі біди, як то кажуть, докупи.

У зв’язку із напливом вимушених переселенців до Вінниці, ціни на оренду житла в місті піднялися, і власниця квартири також почала вимагати збільшення платні. Ще за попередніми цінами на оренду житла йшла вся пенсія незрячого чоловіка. Аби допомогти сину доглядати за донькою, мама Олексія Тетяна була вимушена звільнитися із непоганої роботи і переїхати до них. Коштів катастрофічно не вистачало…

— Коли ще мама працювала, вона нам допомагала фінансово. Зараз такої можливості немає. Від держави на дитину отримую 860 гривень. Цього, звісно, замало… Тому намагаюся підзаробляти як можу. Не лише співаю у трамваях за підтримки друга, який носить музичну колонку, а й пишу пісні на замовлення, зазвичай на день народження… — розповідає Олексій.

Після розголосу в пресі та соціальних мережах життєпису Олексія Карплюка йому почали надсилати кошти, щоб допомогти. Відгукнулися не лише милосердні вінничани, а й люди з інших областей України та навіть країн. Деякі благодійники навіть приїздили до Карплюків додому, аби пересвідчитися в правдивості його історії.

Завдяки масовим пожертвам вдалося придбати довгоочікуване житло. Певну частину сім’я додала зі своїх заощаджень. Проте наразі мешкати у квартирі неможливо. Вона перебуває у вкрай занедбаному стані і потребує капітального ремонту.

— Ми дуже вдячні за допомогу всім небайдужим, — розчулено говорить молодий батько. — Поки що продовжуємо жити в орендованій квартирі. І далі співаю в трамваях — заробляю на прожиття і потроху роблю найнеобхідніші ремонтні роботи. З мамою вже поздирали старі шпалери, підготували стіни під кахлі на кухні та у санвузлі… Хочеться якнайшвидше перевезти донечку у нове помешкання.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Допомога на розвиток і відновлення
Читати
Затримання гучне, та чи буде покарання?
Читати
Можливості величезні
Читати
Заощаджують, але недостатньо
Читати
Перевірка на ринку пального
Читати
А якщо паспорт прострочений?
Читати
Загрози ворожого впливу
Читати
Використали продуктивно
Читати
Полон і невідомість
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове