Наша пошта

Літа на осінь повернули

Олександр ХРАПАЧ.

Харківська область.

Фото автора.

ЗОЛОТА пора року прийшла і в наш край, прикрасивши його багряним листом, зросивши рясними дощами, сподіваннями на краще майбутнє. В один із таких днів я завітав до свого давнього знайомого шанованого Григорія Семеновича Чумака, якому незабаром виповнюється 92 роки. Зауважу, що попри поважний вік Григорій Семенович щодня прокидається о п’ятій ранку, робить зарядку, а затим починає наводити лад у своєму домашньому господарстві. Робота завжди знайдеться, і він виконує її залюбки. А ще любить їздити на велосипеді. Через день курсує ним на місцевий базар по молоко, де заодно і поспілкується з односельцями.

Усе життя Григорія Чумака пов’язане з Кегичівкою. Тут він народився в селянській сім’ї і прожив, присвятивши себе хліборобській справі. В 1938 році пішов до школи, а 1941-го навчання припинила війна. Сповна нагорювався. Батько загинув на фронті, тож мати сама мусила ставити дітей на ноги. Їй велося нелегко, і малий Григорій пішов працювати в колгосп. Спершу пас худобу, затим взяли помічником тракториста, в обов’язки якого входило кермувати плугом, що тягся за трактором. Робота часом і небезпечна, але хлопець не скаржився, працював на совість. 1950-го його призвали до армії. Три з половиною роки служив у Німеччині, а після демобілізації продовжив трудову діяльність у колгоспі. Завідував фермою, гаражем, шоферував, був бригадиром. Загалом у колгоспі «Прогрес» відпрацював майже 60 років, маючи в трудовій книжці один запис та численні подяки. Нагороджений ювілейними медалями, зокрема «Ветеран праці».

Кілька років тому пішла з життя дружина Григорія Семеновича, з якою він прожив щасливе сімейне життя, виховав трьох синів. Нині вони разом уже зі своїми дітьми та внуками навідують батька, дідуся, прадідуся. Старший син Григорія Семеновича Євген, вийшовши на пенсію, теж оселивсь у Кегичівці. А син Віктор завше привозить батькові цікаві книжки з власної бібліотеки. Особливо до душі пану Григорієві історичні романи, книги про війну. Крім того, серед захоплень старшого Чумака риболовля та бджільництво, тож у свої роки він багато рухається. А ще неодмінно щодня стежить за новинами, не втрачає оптимізму і понад усе мріє про мир в багатостраждальній неньці Україні.