Архів
Вівторок,
16 серпня 2022 року

№ 29 (19973)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарНаша пошта
  Версія для друку          На головну
  • З приводу

У пошуках золотої середини

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Рівненська область.

Про трудові права працівників та проблеми їх урізання у воєнний час ішлося на засіданні територіальної тристоронньої соціально-економічної ради Рівненщини (профспілки — влада — роботодавці).

Вільний трудовий договір — добро чи зло?

РІВНЕНСЬКІ профспілки добре розуміють необхідність модернізації своїх організацій у відповідності до нинішніх реалій. Окрім війни, це ще й рух України непростим шляхом кандидата в члени Євросоюзу.

«І тут не можна допустити звуження трудових прав людей та самих профспілок; дисбалансу інтересів між працівниками та роботодавцями. Бо наші можновладці — прихильники ліберальних реформ у сфері трудових відносин — лобіюють закони на догоду виключно роботодавцям, — висловлює стурбованість голова Федерації профспілок Рівненської області, співголова Територіальної тристоронньої соціально-економічної ради Микола Шершун. — Тим часом правозахисна роль профспілок нівелюється. Приклад — ухвалений наприкінці липня закон №5371, який вносить зміни до ряду законодавчих актів, включно із кодексом законів про працю, на період воєнного стану (див. «СВ» від 2 серпня. — Ред.). Він, зокрема, запроваджує договірне регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу, вводить вільний трудовий договір, який у перспективі має стати основним. Тобто урізає права понад 70 відсотків (!) працівників, адже скасовує обов’язковість норм трудового права для всіх, хто працює на приватних підприємствах з чисельністю менш як 250 осіб».

Тим часом такий підхід роз’єднує суспільство: невже високооплачувані народні обранці забувають, що битву виграє армія, а війну — все ж економіка? Тому Федерація профспілок України офіційно звернулася до Президента з проханням ветувати закон, який обмежує основоположні трудові права громадян, нехай навіть і у воєнний час.

«Закон №5371 не допомагає ні працівникам, ні роботодавцям, — певен голова Рівненської обласної ради Сергій Кондрачук. — Він провокує конфлікт між ними. Натомість у непростий для держави час наше завдання — об’єднати зусилля влади, профспілок і роботодавців задля соціальної, економічної, а відтак — і національної безпеки. На Рівненщині є ряд підприємств, кінцеві бенефіціари яких — громадяни російської федерації. Правоохоронні органи не вигадали нічого іншого, як заблокувати їхні рахунки. А страждають прості українці, що там працювали, та їхні родини, котрі залишилися без засобів для існування в той час, коли безробіття зростає. Невже держава раніше не мала інформації про структуру власності в Україні?»

Голова обласного об’єднання «Роботодавці Рівненщини» Михайло Кривко теж вважає, що нашою головною цінністю залишаються фахівці в кожній галузі, адже без них не запрацює навіть найсучасніше обладнання, не буде створено доданої вартості. Тож надважливо дбати про тих, хто невтомно кує перемогу в тилу. Водночас він переконаний: соціальний діалог дає більше результату, ніж будь-яка акція протесту. Особливо якщо цей діалог — конструктивний, а його учасники не лише слухають, а й чують одне одного.

...Мінус три працівники щодня

НАГОЛОСИМО такий момент — робота в умовах воєнного стану пов’язана зі смертельно небезпечними ризиками. Вдумаймося: щодня на роботі гине три (!) працівники, переважно через бойові дії. Натомість усе більше роботодавців шукають причини відійти від колективних договорів, не прописуючи жодних зобов’язань для себе. Профспілки б’ють на сполох — ця тенденція стає загрозливою. Звісно, вони розуміють необхідність осучаснення трудового законодавства, зокрема з питань оплати та безпеки праці через адаптацію до міжнародних і європейських стандартів. Адже чимало бізнес-асоціацій вважають, що чинне трудове право вже не відповідає ані умовам ринкової економіки, ані, тим паче, воєнного стану. Однак це зовсім не означає, що трудові колективи мають стати рабами бізнесу. А вільний трудовий договір має охороняти права працівника й водночас дозволяти гнучко змінювати умови співпраці, знизивши витрати на адміністрування.

Тож нині м’яч на полі Президента, який — хочеться вірити — накладе вето на суперечливий закон та відправить його на доопрацювання, аби знайти оту золоту середину між інтересами найманих працівників і роботодавців.

Тим часом Федерація профспілок України звернулася до Верховної Ради та уряду із заявою-вимогою припинити тиск на профспілки, а саме цим вони вважають лобіювання законопроєктів №6420 та №6421, які, зокрема, передбачають протиправну конфіскацію профспілкової власності.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Де закінчиться війна з росією
Читати
Хвилина мовчання
Читати
Позикодавці погодилися на відстрочку
Читати
Російські баби іще народять?
Читати
Автомобільні панцерники «від Петра»
Читати
Північна Європа у біді не залишить
Читати
Комбайни на безоплатній основі
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове