Архів
Вівторок,
2 серпня 2022 року

№ 27 (19971)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:СерпеньНаша пошта
  Версія для друку          На головну
  • Споживча панорама

Ощадливість як глобальна тенденція

Олена БЕГМА.

ОСТАННІМИ роками споживча поведінка людей (а відтак і купівельні вподобання) змінюється з неймовірною швидкістю. Аби бути на крок попереду конкурентів, виробникам у всьому світі доводиться постійно змінювати бізнес-модель відповідно до нових вимог клієнтів. Так, за даними нещодавно опублікованого дослідження Euromonitor International, зростає придбання вживаних товарів, тому що покупці шукають унікальні, доступні за ціною та екологічні товари. При цьому люди постійно проводять інвентаризацію своїх речей, аби визначити, що залишити, а що оновити, перепродати чи пожертвувати. Тому принципи організації торгівлі змінюються і передбачають програми зворотного викупу, ініціативи з використання багаторазової упаковки, пропозицію відновлених продуктів.

Рослинний білок — не «ковбаса»

ВИРОБНИКАМ харчових продуктів у Франції заборонили маркувати рослинну продукцію «м’ясними» назвами. Йдеться про альтернативні традиційному м’ясу вироби з рослинних інгредієнтів. Відповідний закон набере чинності вже у жовтні поточного року. Франція стала першою країною в ЄС, яка запровадила таку заборону. Зокрема, продукти рослинного походження не можна буде називати «стейк», «ковбаса», «котлета», «курка»… Проте поки що відповідне обмеження стосуватиметься тільки французьких виробників і не поширюватиметься на імпортерів. Перші вже заявили, що закон є дискримінаційним стосовно національних виробників. Водночас і представники м’ясної галузі вважають, що обмеження слід розширити на європейському рівні. Франція не єдина країна у світі, яка застосовує обмеження на «м’ясне» маркування. Незадовго до рішення французів його впровадила Південно-Африканська Республіка.

Газова доктрина путіна наразі окупається

ЗА ЧАС війни російська федерація домоглася дворазового підвищення ціни на газ у Європі, знижуючи обсяги поставок усіма наявними маршрутами. «Газпром» продовжує заробляти на відповідному ринку та паралізує підготовку ЄС до нового опалювального сезону. Тактика шантажу і використання газу як зброї наразі окупається: ціна на європейському хабі TTF з 1 червня зросла вдвічі — з $923 до $1949 за 1000 куб. м», — ідеться у повідомленні Оператора ГТС України.

«Путін використовує енергетику як зброю для посилення тиску на мирне населення в Європі. Це частина його доктрини», — переконаний міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він наголосив, що лідер країни-агресора хоче зробити життя кожної європейської сім’ї таким, як життя російських сімей, і має на меті два завдання: по-перше, він хоче показати росіянам, що заможні європейці та американці живуть не краще за них, а по-друге, прагне диктувати європейським урядам, на які поступки рф вони мають піти.

Звертай увагу на ДСТУ

ЛІТО — спекотна пора. Чимало людей полюбляють поласувати морозивом, яке нині у великому асортименті й доступне для будь-якого гаманця. На сьогодні в Україні діють три національні стандарти на морозиво, котрими регламентуються вимоги до його якості та безпечності. Тож експерти радять, вибираючи улюблений продукт, звертати увагу не тільки на назву, а й на ДСТУ (державний стандарт України), за яким його виготовлено. І ось яка між ними принципова відмінність.

Якщо на пакуванні є напис ДСТУ 4733:2007, це означає, що морозиво має вироблятися суто з натурального молока, без застосування рослинних жирів та білків немолочного походження. А якщо на пачці значиться ДСТУ 4735:2007, то його випускають із заміною молочної сировини на рослинні жири, причому в довільних співвідношеннях. Трапляється, що в такій продукції суціль рослинні жири, а натуральним молоком там і не пахне. Тоді як морозиво за ДСТУ 4734:2007 виготовляється на основі плодово-ягідної або овочевої сировини. До неї додаються цукровий сироп, барвники, ароматизатори та інші інгредієнти.

Не такі вже й обов’язкові витрати

ЛЮДИ регулярно роблять багато покупок, часто й не замислюючись, що від тієї чи іншої речі цілком можна відмовитись заради заощадження грошей та часу. Які необов’язкові витрати доцільно скоротити? Кожен може скласти власний список таких речей і продуктів.

Із великою вірогідністю на першому місці в ньому опиняться цигарки. В Україні той, хто викурює одну пачку сигарет на день, «спалює» 9-18 тис. грн на рік залежно від класу товару. Недарма вітчизняні тютюнові компанії щороку потрапляють у п’ятірку найбільших платників податків країни. Зрештою, спричинені курінням непрямі витрати пов’язані й із погіршенням здоров’я.

Багато хто призвичаївся регулярно купувати лотерейні квитки в надії на великий виграш. Проте правила всіх азартних ігор написані так, щоб їх організатори заробляли надприбутки коштом тих, хто грає в ці азартні ігри. Про це свідчить математика. Імовірність виграти в лотерею, у якій перед розіграшем необхідно вгадати шість чисел, становить один до 13 983 816. Імовірність опинитися «на коні» з квитком, у якому потрібно закреслити поле цифр, — один до майже 175 000 000. Тим часом обсяг реалізації лотерейних квитків в Україні обчислюється мільярдами гривень.

Серед однакових продуктів покупці зазвичай вибирають дешевший варіант, однак це не стосується ліків розрекламованих брендів. Обсяг продажів останніх випереджає продаж аналогів, хоча вони мають однакові інгредієнти і принцип дії. Наприклад, провізор найчастіше вам порадить купити упаковку мезиму за 174 грн, хоча в аптеці є препарат із такою ж діючою речовиною і такою ж кількістю пігулок за 44 грн — панкреатин…

Ціновий галоп

ПОТОЧНОГО року зростання споживчих цін у нашій країні «дещо перевищить 30%», ідеться у прогнозі Національного банку. І це ще оптимістичний сценарій, бо Мінекономіки передбачає інфляцію в розмірі 35%. «Війна призвела до порушення ланцюгів постачання, скорочення пропозиції окремих товарів, збільшення витрат бізнесу, фізичного руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, а також тимчасової окупації окремих територій… Все це не могло не позначитися на цінах, як і збереження високих цін на енергоносії та рекордні рівні інфляції в країнах-партнерах», — заявив голова Нацбанку Кирило Шевченко, зауваживши, що також суттєво зросли й інфляційні очікування бізнесу та домогосподарств.

У таких умовах НБУ проводитиме жорстку монетарну політику. Проте навряд чи вдасться суттєво сповільнити знецінення гривні, чия реальна, а не офіційно прогнозована купівельна спроможність вже впала більш як на третину.

Пересідаємо на велосипеди та електроскутери

УЖЕ ДРУГИЙ місяць поспіль зростають обсяги продажу електроніки та побутової техніки, як от ноутбуків, пральних машин, електрочайників, прасок, мікрохвильових печей, переносних електроплиток, мобільних телефонів, а також електроскутерів і велосипедів. Зокрема, за даними мережі терміналів Приватбанку, якщо на початку війни переважна частка безготівкових оплат за товари та послуги припадала виключно на харчі та медикаменти, то тепер стрімко збільшують виручку магазини побутової техніки. Наприклад, продаж велосипедів уже зріс майже вдвічі проти березня. Користуються популярністю й електроскутери. Вочевидь, народ масово пересідає з власних автомобілів (а й справді, з таким дорогим пальним на них не поїздиш) на альтернативні й екологічніші двоколісні види транспорту.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Росія не має шансів перемогти
Читати
Україна вимагає повернути майно
Читати
Антикорупційна крига скресла
Читати
Керченський міст не вічний
Читати
Ми Європі електрику, Європа нам газ
Читати
Аеропорт «Ужгород» може запрацювати
Читати
Без зайвих паперових клопотів
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове